Звісно, ближче до цієї дати передвиборні перегони ставатимуть напруженішими, на нас чекатимуть ще більше реклам від кандидатів – з обіцянками збільшити те, зменшити се, покращити те. Звісно, буде традиційна обіцянка "почути кожного" та особисто "порішати" саме його проблеми.

Чекатимуть на нас і десятки соцопитувань, 90% з яких будуть зроблені на замовлення того чи іншого кандидата, де йому приписуватимуть шалену підтримку виборців й пророкуватимуть перемогу. Робитиметься таке, щоб ввести нас в оману й примусити думати, що кандидат той дійсно чогось вартий.

Читайте також: Чому священики Московського патріархату не поспішають переходити до ПЦУ?

Звісно, вже незабаром має початися і найбрудніша частина передвиборчих перегонів – коли почнуть вкидувати компромат на конкурентів з метою зіпсувати їм репутацію, але це відбуватиметься ближче до самої дати голосування. А робиться це, щоб не дати знеславленим кандидатам часу на виправдання й спростування. З тих передвиборних технологій, що зараз використовують – це технологія із реєстрації технічних кандидатів.

Кому та для чого потрібні технічні кандидати

Щоб піти в президенти, потрібно попередньо принести до ЦВК так званий грошовий внесок – два з половиною мільйони гривень – це буде гарантією моїх серйозних намірів та оплатою роботи членів Центральної виборчої комісії з опрацювання моїх документів. Також, цей чималий грошовий внесок є таким собі способом відсіяти міських божевільних, які інакше сотнями йшли б у президенти.

Є один маленький, але дуже важливий нюанс з тими двома з половиною мільйонами – це не застава, тобто ці гроші у жодному разі кандидату потому не повернуть, виграє він чи програє – гроші він все одно втратить. Отже, навіщо витрачати такі гроші серйозним гравцям (які реально розраховують на перемогу) цілком зрозуміло! Але ж такі гроші готові платити й ті кандидати, про яких ми з Вами ще вчора нічого і не чули, які можуть розраховувати хіба що на мінімальну кількість голосів.

Здавалося б, для них це було б марнотратство, але черга з охочих сплатити внесок чимала. Нащо такі кандидати готові платити, хоча шанси на перемонгу в них мізерні? А саме заради тих кількох відсотків голосів виборців, що вони їх теоретично можуть отримати на виборах, адже є технічними кандидатами, метою яких не є перемога. Головне для них – перебрати на себе хоча б кілька відсотків голосів виборців, відібравши їх у конкурента його хазяїна. Так-так, у кожного з технічних кандидатів є свій хазяїн, саме він дає гроші на вибори – два з половиною мільйони на реєстрацію у ЦВК і десятки мільйонів гривень на рекламну кампанію.

Поясню на вигаданому прикладі. Припустимо, що один із кандидатів йде в президенти із фантастичною обіцянкою знизити вартість газу в два рази й, теоретично, в першому турі може розраховувати на 20% голосів виборців. Ті ж голоси отримує в першому турі і її головний конкурент, той який йде на вибори з лінгвістичними, релігійними та мілітарними обіцянками. У першому турі їм важко знайти собі нових прихильників серед українців, окрім тих, що вирішили за них голосувати. То ж завданням для штабів кандидатів на перший тур є позбавити конкурента прихильників. Зробити це можна, зокрема, відтягнувши в конкурента голоси на технічного кандидата. Відтак і виводять на сцену такого, який обіцяє здешевити газ у 4 рази.

Звісно, технічний кандидат із такою обіцянкою ніколи вибори не виграє, але ж не для того він і потрібен – його мета: забрати собі хоча б трішки голосів у реального кандидата, який на темі здешевлення газу будує свою передвиборну програму.

Зрештою, якщо технічний кандидат із обіцянкою здешевити газ в чотири рази набере хоча б 1% голосів українців, а кандидатка, яка обіцяє здешевити голубе паливо лише в два рази недоотримає той 1% голосів, щоби перемогти. Саме заради цього й заводять технічних кандидатів, дають їм гроші на реєстрацію та на проведення рекламних кампаній – усе щоби послабити конкурентів, відщипнути в них хоча б трішки голосів.

Пам'ятайте, кожного разу, коли голосуєте за кандидата, який незрозуміло звідки взяв два з половиною мільйони гривень на реєстрацію й десятки мільйонів гривень на рекламу – ви голосуєте за технічного кандидата, який з самого початку вас дурить – адже ані вигравати, ані виконувати свої передвиборні обіцянки він із самого початку і не збирався.

Читайте також: Українці кепкують із закону про інтимну близькість: чому це не смішно?