Live
Переглядів: Час читання:5 хв

Дізналася з російських ЗМІ, що брат загинув: історія захисника Маріуполя, якого вбили в Оленівці

Історія українського захисника, якого вбили в Оленівці

Історія українського захисника, якого вбили в Оленівці / Колаж 24 Каналу

Ігор Прокопенко був одним із тих, хто тримав оборону Маріуполя і був на "Азовсталі" до останнього. Родичі військового не знали про його перебування в Оленівці, аж до жахливого теракту в ніч на 29 липня.

Цим в ефірі 24 Каналу поділилась Ксенія Прокопенко – сестра вбитого в Оленівці військовополоненого. За її словами, у розслідуванні воєнних злочинів Росії міжнародні організації майже не допомагають.

Реклама
Adv

популярні відео

Читайте також Більшість загинули, а хто вижив – отримали інвалідність: історія роти мобілізованих з Донецька

Історія військового

Ігор Прокопенко тримав оборону в Маріуполі разом зі своїми побратимами. Пізніше він перебував на "Азовсталі". За весь час оборони Маріуполя, а це 86 днів, зв'язок із сестрою не вдавалось підтримувати нечасто. Буквально 5 – 6 разів з ним вдалось вийти на зв'язок.

Він зазвичай або писав, або телефонував в месенджері. Він взагалі розповідав по мінімуму щодо ситуації на Азовсталі. Ніколи не скаржився на умови. Ми тільки з новин знали про жахливу ситуацію на Азовсталі, знали про те, що у хлопців немає достатньої кількості води, їжі та медикаментів– зазначила Ксенія Прокопенко.

Реклама

Ігор натомість завжди питав про батьків та про молодшого брата. На той час вони перебували на тимчасово окупованій території і він за них дуже хвилювався.

До теракту в Оленівці рідні не знали, що Ігор був там. Адже під час евакуації військових з "Азовсталі" за супроводу Червоного Хреста його не знайшли у списках. Втім, зрештою вихід з "Азовсталі" 16 травня рідним підтвердив інший військовий, що повернувся із полону у вересні 2022 року.

"Він не був підтверджений Росією під час подальшого перебування у полоні в Оленівці. Тому жодна українська або міжнародна організація не змогли надати нам точну інформацію щодо місцеперебування мого брата. І тільки 30 липня, коли я побачила свого брата у списках загиблих в теракті, які виклали російські медіа, дізналася, що мій брат, найімовірніше, був саме в Оленівці", – розповіла дівчина.

Реклама

Історія про військового, який загинув в Оленівці: дивіться повне відео

Згодом з'явилась інформація, що родини загиблих почали отримувати результати ДНК-тестів після того, як тіла передали Україні. Це було 11 жовтня торік.

Вже наприкінці року були перші результати ДНК-тестів і перші похорони вбитих. Наша родина отримала остаточний збіг ДНК лише 20 травня цього року Тобто через більш ніж пів року тіла були повернені в Україну– зазначила Ксенія Прокопенко.

Реакція міжнародних установ невиправдано мала

Родина зверталась до Офісу Президента, але, на жаль, відповіді щодо зустрічі з ОП так і не отримали. Також просили зустріч із командиром Азову Денисом Прокопенком, який на початку липня повернувся в Україну. Поки зустріч не відбулася, але є надії, що вона відбудеться у найближчому майбутньому.

Також рідні комунікують із Червоним Хрестом та ООН, що були гарантами життя та здоров'я хлопців, які виходили з Азовсталі.

Реклама

Зараз реакція міжнародних організацій не є достатня, зважаючи на те, щоб вчинили росіяни з нашими військовополоненими в Оленівці. Тобто немає належного розслідування– зауважила Ксенія Прокопенко.

Самі родичі постраждалих від теракту в Оленівці заснували громадську організацію "Спільнота родин Оленівки". Наразі у цій спільноті понад 140 людей – родичі загиблих та поранених під час теракту.

"Я також є учасником цієї спільноти. Ми спілкуємось майже кожного дня, обдумуємо, що ми можемо зробити, куди ми можемо звернутися, для того, щоб дізнатися, де зараз перебувають поранені. І також, куди ми можемо звернутися, щоб сприяти розслідування теракту", – розповіла Ксенія.

Теракт в Оленівці: коротко

  • У ніч з 28 на 29 липня минулого року в одному з бараків Оленівської (Волноваської) виправної колонії №120 на Донеччині пролунав потужний вибух. На той момент там перебували українські військовополонені. Точна кількість жертв і постраждалих не відома, адже Росія всіляко перешкоджає розслідуванню злочину. Припускають, що загинути внаслідок атаки могли 40 військових.
  • Однак на той момент країна-агресор цинічно звинуватила Україну в теракті. Мовляв, колонію атакували з американських реактивних установок HIMARS. Лише нещодавно, наприкінці липня цього року, в ООН довели, що заяви Росії про обстріли HIMARS є брехнею.
  • При цьому, ООН розформувала місію, яка мала встановлювати обставини вбивства українських полонених в Оленівці. Причиною такого рішення стала "відсутність гарантій безпеки", що необхідні для розгортання місії на місці злочину.

Повʼязані теми:

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv