Чому цю справу курувало два відомства (МВС та СБУ), а не одне з них та наскільки можуть ув'язнити луцького терориста, – розповів сайту 24 каналу експерт з кримінального права, кандидат юридичних наук Григорій Усатий.

СБУ чи МВС?

Уважно прочитавши і проаналізувавши наявну у відкритому доступі інформацію Григорій Усатий зазначає, що дані мають розрізнений характер. Вочевидь, найповнішу інформацію мають органи досудового розслідування. Ми можемо лише попередньо аналізувати події, що стались у Луцьку, та кваліфікувати вчинки зловмисника, виходячи з наявної інформації.

Варто прочитати Захоплення заручників у Луцьку: реакція посольства США на спецоперацію

Отже, з того що ми бачили, так званий луцький терорист захопив автобус із заручниками та висував свої вимоги. Як наслідок, його обеззброювали представники СБУ та Національної поліції. Ніхто із заручників не постраждав.

Зловмиснику повідомили про підозру у вчиненні злочинів передбачених:

  1. Статтею 147 Кримінального кодексу – "захоплення заручників".
  2. Частиною 1 статті 258 Кримінального кодексу – "терористичний акт".
  3. Статтею 263 Кримінального кодексу – "незаконне поводження зі зброєю та вибуховими пристроям".
  4. Статтею 348 Кримінального кодексу – "замах на життя працівника правоохоронного органу".


Злочинець сам здався правоохоронцям / Фото Нацполіції

У ЗМІ багато питань лунало – чому до операції зі спасіння людей залучили як СБУ так і МВС.

Виходячи зі статей, які кваліфікують злочинцю, цю справу мають право вести як слідчі СБУ, бо йдеться про порушення статті 258 Кримінального кодексу, так і слідчі Нацполіції, які, очевидно, розслідуватимуть обставини за статтею 147. Тому дві силові структури були залучені задля припинення цих злочинних дій,
– пояснює Григорій Усатий.

Щодо самої кваліфікації – вона попередня. Практика розслідувань кримінальних проваджень показує, що з більш детальним збором інформації кваліфікація злочину може змінюватись. Тому до вищеозвучених статтей можуть додати ще.

Аналіз ситуації

Наразі, навіть згідно з попередньою кримінально-правовою кваліфікацією, вже можна детально проаналізувати ситуацію.

Передовсім розберемо злочини, передбачені 147 Кримінального кодексу (КК) – захоплення заручників. В статті зазначається: захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, державної або іншої установи, підприємства чи організації, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника – карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Це простий склад злочину, але в нашому випадку йдеться не про простий, а кваліфікований тобто такий, що обтяжений обставинами, які погіршують становище затриманого.

До теми Щодо терориста з Луцька відкрили 4 провадження: коли оберуть запобіжний захід

До обтяжуючих обставин відносяться, згідно з частиною другою цієї статті, перераховані вище дії, якщо їх вчинили щодо неповнолітнього або організованою групою. Також якщо ці дії поєднувались з погрозою знищення людей чи такі, що спричинили тяжкі наслідки.

Як зауважив одному з телеканалів терорист – в автобусі є неповнолітній та вагітна жінка. Вочевидь, це і є обтяжуючі обставини тому можемо припустити, що в ході розслідування злочинцю інкримінуватимуть ще частину другу статті 147 КК .

За цією статтею луцькому зловмиснику "світить" позбавлення волі від 7 до 15 років: його дії відносяться до особливо тяжких злочинів.


Правоохоронці вивчають докази на місці злочину / Фото Нацполіції

Стосовно підслідності СБУ. Вони кваліфікують дії, вчинені луцьким злочинцем за частиною 1 статті 258 КК ("терористичний акт").

Про що йдеться в статті 258 Кримінального кодексу?

Терористичний акт, тобто застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров'я людини… якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами держвлади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів... або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою – караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Тобто в цій статті перелічено багато того, що робив терорист. Так, ми бачили, що він мав і застосовував зброю. У нього були гранати та автомат, за наявною інформацією. Також Максим Кривош висував вимоги щоб низка посадових осіб визнали себе терористами. Була вимога до президента, який мав озвучити в прямому ефірі посилання на певний фільм тощо.

В статті 147 КК йдеться про посягання на волю окремої людини (захоплення заручників), а стаття 258 віднесена до злочинів проти громадської безпеки. Тобто порушено як приватні інтереси, так і громадські,
– зауважує Григорій Усатий.

Щодо звинувачень у порушенні норм статті 258, найімовірніше кваліфікація змінюватиметься в сторону погіршення становища затриманого. В його діях вбачаються ознаки злочину не частини 1 статті 258, а частини 2 терористичний акт. Де йдеться про ті ж дії, вчинені повторно або за попередньою змовою. На користь цього свідчить інформація, що з'явилась у ЗМІ, про спільника, який реалізовував зброю у Харкові.

Інкримінують злочинцю й статтю 263 КК – незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Згідно з цією статтею, носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу – караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Ще одна стаття, яка "світить" Максиму Кривошу – 348 КК – "посягання на життя працівника правоохоронного органу". За вбивство або замах на правоохоронця чи його близьких родичів, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, злочинцю загрожує увязнення сроком від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Оскільки в Луцьку ніхто не загинув про застосування найвищої міри покарання за цією статтею навряд чи йтиметься.

Покарання для злочинця

Виникає питання – як суд визначатиме строк ув'язнення? Адже покарання за статтями, які інкримінують злочинцю, коливається від 2 до 15 років позбавлення волі.

Експерт пояснює, що в кримінальному праві є таке поняття як поглинання більш тяжким менш тяжкого покаранням. В цій ситуації йдеться про те, що терористу загрожує максимальне покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років. Проте, є один важливий момент. Коли розслідування вийде на фінальний етап і постане питання про реальне притягнення до відповідальності цієї особи, тоді братимуться до уваги аспекти, які пом'якшують та обтяжують покарання. Феміда вирішуватиме – схилятись до мінімального покарання чи максимального. Як ми бачимо різниця в термінах велика.

Дізнайтесь більше: Друг Савченко, волонтер, постраждав у ДТП: що відомо про спільника терориста з Луцька

На думку Григорія Усатого, така велика розбіжність у можливому покаранні свідчить про недосконалість вітчизняного законодавства, коли судді на власний розсуд мають визначитись зі строками.

Такий підхід можливий лише в тих країнах, де 100% довіра до суддівської влади та правоохоронної системи. В наших умовах важко спрогнозувати – на який термін ув'язнять луцького злочинця. Але судді обов'язково повинні врахувати обставини, які обтяжують покарання та ті, що пом'якшують,
– переконаний Усатий.

До пом'якшувальних обставин відносять:

  • добровільну здачу терориста: він сам вийшов з автобуса;
  • зізнання у вчиненні злочину, активне сприяння його розкриттю;
  • щире каяття у скоєнні злочину;
  • вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин. Поки ми не знаємо, які обставини у нього були.


Судді враховуватимуть всі моменти при визначенні міри покарання / Фото 24 каналу

Обтяжуючі обставини при винесенні покарання:

  • злочинець був раніше засуджений за вчинення корисливо-насильницьких злочинів;
  • злочин вчинено групою осіб за попередньою змовою;
  • вчинення злочину щодо людей похилого віку, неповнолітніх (такі були в автобусі).

До речі, знайомому "луцького терориста", 43-річному чоловіку з Харкова, оголосили підозру у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами.

Всі ці аспекти враховуватимуться при призначенні покарання.

Стосовно експертизи щодо визначення психічного стану злочинця. Наразі не зовсім очевидні мотиви злочину та його кінцева мета. Якщо його визнають неосудним, то мова про відповідальність за Кримінальним кодексом буде знята, натомість його лікуватимуть від психічного захворювання.

Читайте також "Не для театру": в СБУ пояснили, чому Кривоша не схопили одразу після виходу з автобуса

Якщо ж визнають затриманого осудним тобто експертиза засвідчить, що він може нести відповідальність за свої дії, тоді врахують й обставини, які пом'якшують його участь.

Проте на думку експерта, потрібно аналізувати не лише наслідки – захоплення автобуса, а й першопричини.

Все те що відбулось – це лише верхівка айсбергу. Сьогодні Україна стала епіцентром злочинності. Вже, відомі міжнародні соціологічні агенції дають нашій країні перше місце в Європі по рівню злочинності. Це дуже тривожний сигнал. Потрібно розбиратись не лише з наслідками, до яких відноситься і захоплення заручників у Луцьку, а й з причинами. Необхідно ставити діагноз проблемі,
– переконаний Усатий.

Експерт додає, що йдеться, зокрема й про постійну реформу правоохоронних та судових органів, яка їх лише послаблює. Варто згадати реформу поліції (набір недосвідчених працівників), ліквідацію Управління по боротьбі з організованою злочинністю тощо. При проведенні будь-якої реформи мають прораховуватись як недоліки, так і плюси реформи. Наразі ми спостерігаємо лише недоліки.

Ще одна причина – війна на Сході. Як наслідок, неконтрольований обіг зброї, яка потоком ллється до України. На ці проблеми необхідно звернути увагу, інакше луцький терорист нам видасться лайтовим варіантом, а країна може захлинутись у вирі злочинності, як Мексика чи Венесуела.