Напад на мечеті у Новій Зеландії

Квіти біля мечеті у Новій Зеландії після стрілянини / Фото: Getty Images

Теракт у місті Крайстчерч шокував зазвичай тиху країну у віддаленій Океанії, де зберігається доволі низький рівень вбивств і яка вважається безпечною. Це перший масовий теракт у державі після нападів у Рауриму в 1997 році.

15 березня 2019 року сталася стрілянина у двох мечетях, Аль-Нур та Лінвуд Масджид. Озброєний автоматичною зброєю терорист увійшов до мечетей під час служби та відкрив вогонь. У обох мусульманських місцях для молитви знаходилось разом до 500 людей, 51 з них загинула, більшість – у мечеті Аль-Нур. Ще 49-ро постраждали, двоє пізніше померли у госпіталі. Загалом, іслам сповідує 46 тисяч новозеландців або трохи більше 1% населення. Серед жертв – громадяни 10 країн світу.

Напад здійснив 28-річний австралієць Брендон Гаррісон Таррант, якого описували як расиста та прихильника ультраправої ідеології (останнім часом, ультраправий екстремізм зростає у НЗ). Він не визнав себе винним у жодному пункті звинувачення, але заявив, що підтримує терориста з Норвегії Андерса Брейвіка. Перед терактом, Таррант слухав націоналістичну музику.

А що у нас: Скількох засудили за держзраду і тероризм у 2019: результати роботи контррозвідки

Прем’єрміністерка Нової Зеландії Джасінда Ардерн назвала стрілянину "одним з найтемніших днів Нової Зеландії". Наслідки були дуже швидкими: напівавтоматична зброя, бойові гвинтівки та їх деталі були заборонені, більшість “стволів” держава викупила у власників. Дедлайн сплив 20 грудня 2019 року, далі зберігання стає кримінальним злочином. У школах дозволили носити хіджаби. Голова МЗС України на той час Павло Клімкін опублікував заяву про підтримку Нової Зеландії.

Численні вибухи на Шрі-Ланці

Вибухи на Цейлоні стали найкривавішими у 2019 році / Фото: Getty Images

У двох нападах 21 і 22 квітня загинуло 253 людини, ще близько 500 отримали поранення. Традиційно, у цей час церкви заповнені віруючими і туристами. Серед загиблих громадяни 35-ти країн світу, зокрема американці, а також британські та нідерландські піддані. Ці теракти стали першими у країні після завершення громадянської війни.

Загалом, вибухів було дев’ять: три у католицьких соборах в Негомбо, Баттикалоа та діловій столиці Коломбо; чотири у отелях Shangri-La, Cinnamon Grand та Kingsbury. Принаймні два вибухи були здійснені терористами-смертниками. 40 терористів були затримані. Здійснені теракти були організацією National Thowheeth Jamaath, а відповідальність на себе взяла "Ісламська держава".

На Шри-Ланці, як і на Новій Зеландії, мусульмани становлять меншість, а саме 9,7%. Також у країні проживають християни та буддисти (70%).

Очільник поліції попередив спецслужби країни за 10 днів до нападу про активність "Таухід Джамаат" та ризик для великих об’єктів, таких як церкви. Але жодних активних дій не було здійснено, політикам цю інформацію не передали. Після вибухів у державі тимчасово вимкнули усі соцмережі, а турпотік до Шри-Ланки впав наполовину.

Атака на поліцію у штаті Джамму і Кашмір

Акція протесту після нападу у Пулвамі, Джамму і Кашмір / photo: Getty Images

Джамму і Кашмір регіон на півночі Індії, чия територія є спірною між Китаєм, Індією та Пакистаном. Там зберігається напружена ситуація, постійно виникають сутички та перестрілки. Останнім часом, Індія тримає регіон практично у ізоляції від решти країни, ввівши туди війська.

Але ще до цього, 14 лютого 2019 року, там стався терористичний акт. На поліцейську колону, яка перевозила 2500 стражів порядку, був здійснений напад за допомогою позашляховика Mahindra Scorpio з 300 кг вибухівки. За кермом був смертник Аділь Ахмед Дар з села Леспора біля міста Авантіпур, округ Пулвама.

Читайте також: Українець у Польщі планував здійснити теракт: його затримали спецслужби

У результаті загинуло 40 бійців з Сил центрального резерву поліції Індії. Відповідальність взяла на себе пакистанська ісламістська терористична організація "Джейш-і-Мухаммад". Пакистан спростував участь у теракті, але лідери угруповання вільно пересуваються країною.

Напад став причиною чергової ескалації між Індією та Пакистаном, була задіяна авіація.

Теракт на Лондонському мосту

Напад у 2019 р. – другий за два роки теракт на Лондон-брідж / photo: Getty Images

Атака у Лондоні на однойменному мосту та у будівлі Фішмонгер Хол сталася 29 листопада 2019 року. Колишній ув’язнений Усман Хан напав з ножем на людей, які прийшли на конференцію по дерадикалізації колишніх арештованих за тероризм. Самого Хана відправили до в’язниці на 16 років, звинувативши у підготовці теракту на біржі Лондону разом з його давніми друзями, але він вийшов достроково. Втім, вважається, що за час ув’язнення, Усман Хан став навпаки, ще більш радикальним. Після звільнення, мав носити спеціальний браслет, який би відслідковував його пересування, він і був на ньому у день нападу.

Хан був серед учасників конференції, але послухавши першу частину встав, дістав ножа та почав наносити удари. Спочатку його намагався, невдало, затримати поляк з шестом і був легко поранений. Поранення отримали ще дві жінки.

Вибігши з будівлі, терорист побіг до Лондонському мосту, де був затриманий громадянами, один з яких був “озброєний” рогом нарвала, а другий вогнегасником. Прибувша озброєна поліція застрелила Хана.

У результаті теракту загинуло двоє волонтерів на конференції: 23-річна Саскія Джонс і 25-річний Джек Мерріт. Голова уряду Великої Британії Борис Джонсон звинуватив лейбористів у тому, що це за їх каденції в уряді був прийнятий закон про дострокове звільнення.

Вибух у соборі на Філіппінах

Після вибуху у соборі міста Холо, Філіппіни / photo: офіс президента Філіппін

Ще один теракт у соборі стався на Філіппінах,у місті Холо, адміністративній столиці провінції Сулу, 27 січня 2019 року. Одна з двох бомб вибухнула у соборі Діві Марії Кармельскої, вони забрали життя 20 людей, ще від 80 до 110 отримали різні травми. Другий вибух пролунав на парковці поряд, коли туди вже прибули військові. Саморобна вибухівка була залишена у мотоциклі. Відповідальність на себе взяла "Ісламська держава".

Вибух мав передісторію. Він стався через тиждень після референдуму чи створювати у південних мусульманських провінціях автономний регіон Бангсаморо, який мав включати у себе також і Сулу. Місто Холо центр угруповання Абу Сайяф, яка пов’язана з "Ісламською державою". Сулу єдина провінція, яка проголосувала проти з результатами 54,3%, за 45,7%. Незважаючи на це, Сулу все одно буде включена у новий регіон Бангсаморо, бо всі інші регіони проголосували за.

Теракт міг бути викликаний тим, що місцеві бандити та терористи боялися втратити свій вплив та владу. У Сулу вони контролюють торгівлю зброєю і наркотиками. Нова влада регіону планує роззброїти місцеві приватні армії та покласти край наркотрафіку.