Любити й ненавидіти одночасно
У середу відбулася знакова подія у світі американської політики: Трамп став гостем одного з прайм-тайм шоу на каналі CNN.
Читайте також National Geographic і Google Maps досі не зрозуміли: як компанії поширюють фейки про Україну
Ця поява стала для нього першою на телеканалі, тісно пов'язаному з Демократичною партією, з часу передвиборчої кампанії 2016 року. Однак з часу виграшу своїх перших республіканських праймеріз і аж до поточного тижня Трамп і ліберально-прогресивна преса вели жорстоку війну на знищення із взаємною лютою ненавистю.
Чи може не все було так однозначно?
Помірковано-консервативні американські оглядачі вже багато років тому зауважили діалектичну природу стосунків Трампа з медіа. З одного боку, сторони чи не щодня висловлювали взаємну зневагу. Наприклад, колишній президент завжди починав зустрічі зі своїми прихильниками зневажливими зауваженнями на адресу операторів, які знімали ці заходи на камеру ("fake news media"). А в самій пресі заголовки рясніли закидами про "президента-брехуна", який "соромить країну на весь світ".
Однак за гучними заявами про ненависть несподівано можна помітити взаємну вигоду. Для американської преси Трамп є невпинним джерелом нових матеріалів, що дозволяють задовольнити цільову аудиторію. Найпопулярніші видання й телеканали (New York Times, Washington Post, CNN, NBC і безліч інших) гостро потребують Трампа, адже його стиль ідеально відповідає образу злодія-антигероя з точки зору їхніх ідеологічних позицій.
Якби на його місці був інший, класичний республіканець – Тед Круз, Майк Пенс, навіть Рон Десантіс – рейтинги були б набагато нижчими.
Цікаво Як відбудувати зруйновані міста України, щоб було для людей
З іншого боку, Трамп отримує мільйони годин безкоштовної реклами. Так, його майже завжди показують з негативної сторони, але йому тільки того й потрібно. Середній виборець Трампа – це старомодний республіканець, який щиро ненавидить популярну пресу, і для якого критика на CNN є підтвердженням правильності дій того, кого критикують.
Допомагаємо, щоб перемогти
Втім, повернення Трампа в ефір CNN є індикатором ще однієї важливої тенденції. Після того, як Джо Байден оголосив про намір балотуватися на другий термін, малоймовірно, що хтось складе йому конкуренцію на праймеріз демократів. Відповідно, команді Байдена потрібно вже зараз готуватися до боротьби проти претендента від республіканців. Демократи точно знають, що Трамп – це їхній найкращий шанс на перемогу.
Яким би непопулярним серед американців був Байден, його попередник користується не меншою зневагою серед широких кіл виборців. Навіть коли Трамп виграв вибори 2016 року, він набрав тільки 46,1% голосів, здобувши перемогу завдяки особливостям виборчої системи. У 2020 році проти Байдена він зумів набрати 46,8%, але цього вже не вистачило.
Актуально Україна залежить від Заходу, а США втомилися від війни: де тут правда?
Малоймовірно, що підтримка Трампа зросте, особливо зважаючи на результати проміжних виборів 2022 року, де більшість кандидатів, яких він підтримав особисто, показали гірші результати, ніж республіканці в середньому.
Демократи добре це розуміють і намагаються непомітно підігравати колишньому президенту. Для них ця стратегія не нова: на виборах 2022 року вони витратили 53 мільйони доларів на республіканських праймеріз, щоб допомогти кандидатам, яких, на їхню думку, було простіше перемогти.
Ця стратегія частково спрацювала – демократи розширили більшість в Сенаті. Водночас у Палаті представників втратили набагато менше місць, ніж очікувалося згідно з соціологічними дослідженнями.
Останньою перешкодою на шляху Трампа до перемоги в праймеріз залишається Рон Десантіс. Однак губернатор Флориди досі не оголосив про свій намір брати участь в президентській гонитві.
Запрошення на CNN знаменує потеплішання стосунків 45-го президента з пресою. Однак воно має чіткий кінцевий термін. Щойно будуть підбиті підсумки республіканських праймеріз, на Трампа знову буде спрямований весь арсенал медійної артилерії, метою якого буде недопущення його перемоги. Без сумніву, Трамп, демократи і прихильна до демократів преса – це закляті вороги. Але вороги, що відчайдушно потребують одне одного.