Два різних досвіди – радянський і західний

Досвід відновлення Німеччини чи Голландії 40 – 50-х минулого століття актуальний для нас, попри технологічну прірву між епохами. Адже він ґрунтується на цінностях. Основні – збереження історичної спадщини територій, доступність, добросусідство та якість життя. Так відновлювали Нюрнберг, Варшаву, десятки інших міст Європи.

Читайте також Україна залежить від Заходу, а США втомилися від війни: де тут правда?

Принципово те, що є інший досвід – радянський. Його відрізняють централізація, знеособленість, мінімальна прив'язка до територій, зневага до історії та домінування держави над потребами людей.

Обидва підходи дозволили подолати післявоєнну кризу та збудувати протилежні за цінностями системи. З одного боку – об'єднану смислами Європу. З іншого – агресивний уламок імперії, що після Другої світової вплутався у 30 воєн.

Відмінності в підходах показові в архітектурних контрастах Берліна, що розкрилися після падіння Стіни. Східна частина, яку контролював комуністичний режим НДР, виявилася дрімучим "совком", на відміну від респектабельної – західної. А зруйновані історичні центри східнонімецьких міст Дрездена та Потсдама відновили лише після об'єднання Німеччини. Коштом ФРН. У соцтаборі такого запиту не було.

Найбільш рельєфно радянські підходи проявилися у самому СРСР. Так, влада зруйнованого Києва кілька років перекроювала центральний квартал у "сталінський ампір". При цьому 90% киян роками жили у бараках та підвалах без каналізації, з водою із вуличних колонок. Після такого досвіду виживання люди вважали за щастя переселитися в окрему хрущовку, звідки не висували великих вимог до якості життя.

Після перемоги у війні планка до життя стане вищою

Недооцінка громадянами життєвих потреб та перспектив дозволяла владі десятиліттями ігнорувати соціальний розвиток територій. Сьогодні складно уявити, але ще 2014 року у тому ж Краматорську не було гідної центральної площі, нормальних доріг, загальнодоступного спорткомплексу, будівельного гіпермаркету, дитячих кафе та інших маркерів якості життя.

Цікаво National Geographic і Google Maps досі не зрозуміли: як компанії поширюють фейки про Україну

Декілька років децентралізації змінили інерційне ставлення людей до життя. Те, що для міста-заводу було зайвою опцією, для активної громади стало життєвою потребою. Після перемоги над Росією планка вимог до центральної та місцевої влади буде ще вищою. Найважливішими завданнями стане відновлення територій, відродження промисловості та створення робочих місць, підвищення інвестиційної привабливості громад із трансформацією у формат сусідських ком'юніті.

Вже сьогодні необхідно формувати стратегію лідерства у відновленні громад. Насамперед слід відмовитися від тоталітарної практики планування, що полягає у поділі будь-якої території на адмінцентр та периферію – спальні райони та промзони.

Як правильно відбудувати українські міста

Подолати дисбаланси допоможе "Нова стратегія сталого планування ООН" (UN-HAB1TAT, 2013). Це – концепт стійких взаємин городян у міському просторі. Його параметри – вулично-дорожня мережа, що займає щонайменше 30% території району, щільність населення становить щонайменше 15 тисяч осіб на квадратний кілометр, понад 40% забудованої території, виділеної для господарських потреб.

За кілька місяців перед війною наша команда спроєктувала та почала будувати інноваційний район у Краматорську. Ми зважили на рекомендації UN-HAB1TAT, 2013. Залучені нами архітектори оперували містобудівним поняттям livable city – стійкого міста, що забезпечує містянам гідну якість життя. Йшлося про можливості для кожного використовувати переваги комплексу: інклюзивність, доступ до бізнес-інфраструктури, місць відпочинку, дозвілля та спорту.

Важливо Поєднання цих двох факторів допоможе Україні жити поряд зі скаженим сусідом

Важлива умова в нових реаліях – інклюзивність

Після перемоги концепт livable city бачу визначальним для українських громад. Його необхідно прописати та закріпити законодавчо. Це убезпечить громади від помилок типового планування та закладе фундамент "міста для людей". Із публічними просторами, пріоритетом громадського транспорту та велосипедного руху, мобільністю та пішохідною доступністю.

При відновленні територій важливо передбачити жорсткі, обов'язкові для виконання вимоги до озеленення та облаштування відкритих просторів. Це ключовий маркер планування європейських міст. Близько 40% території Великого Лондона складають зелені громадські простори. Найменший "кишеньковий парк" є в кроковій доступності від будь-якої житлової забудови. Це значною мірою забезпечує здоров'я та якість життя людей.

Вся інфраструктура має створюватися з урахуванням воєнних викликів. Мати певний рівень енергоефективності, бути оснащеною бомбосховищами, автономними джерелами електроенергії, місцями для зберігання води, продуктів та медикаментів, з максимальним використанням матеріалів, стійких до дії вибухових речовин.

Алгоритм європейського рестайлінгу для української громади полягає у збереженні її ідентичності, з доповненням технологічними інноваціями. Утилітарність та спрощеність важливо збалансувати з історичною цінністю та архітектурною естетикою. Кожне місто необхідно відновлювати з урахуванням його особливостей, від ландшафту до економіки. Треба зберегти унікальність, але відмовитися від морально та фізично застарілих проєктів.

Як уникнути корупційних ризиків

Найважливіша умова успішного розвитку – збереження децентралізації та самоврядування. Бачу реальні ризики згортання цих трендів під приводом контролю за відновленням територій та посилення ресурсної бази громад. Такі рішення влади будуть помилкою, яку люди не сприймуть. За час війни місцеві лідери набули колосального досвіду і заслужили на повагу людей.

Зауважте Монополія на мерців: як Пригожин намагається вибитись в тренди

Необхідно запобігти корупційним ризикам, пов'язаним з бажанням місцевих чи центральних "товаришів" "освоювати" ресурси міжнародних донорів. Фінансування має відкриватися лише за наявності уточнених планів стратегічного розвитку громад та затверджених прорахованих проєктів.

Швидше за все, усі раніше узгоджені проєкти доведеться наново узгоджувати, з урахуванням посилення нормативів безпеки. На цьому етапі для уникнення зловживань важливим є посилений моніторинг на центральному та місцевому рівнях, з розширенням повноважень громад у галузі архітектурно-будівельного контролю.

Війна сформувала серед українців величезний запит на євроінтеграцію. Понад 7 мільйонів стали вимушеними переселенцями у країнах ЄС, набуваючи там життєвого досвіду. Мільйони співгромадян зі зброєю в руках захищають європейську перспективу країни та беруть участь у волонтерському русі, зокрема у міжнародних проєктах. Це надійний фундамент просування концепту livable city.