Трамп пообіцяв допомогти Путіну: що стоїть за заявами американського президента
Заяви Дональда Трампа щодо чергових подій у світі – це в більшості випадків автопілот для журналістів. У нього завжди готова стандартна відповідь: "все під контролем", "ми знаємо", "ви скоро побачите результати". Проте за цими медійними випадами стоїть цілком конкретний політтехнологічний розрахунок.
Головне тактичне завдання команди Трампа зараз – це знайти крайнього в негараздах всередині Сполучених Штатів. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Самогубство для Трампа
Американці йдуть на вибори до Конгресу з найвищими цінами на пальне за багато років. А це фундаментальне питання для кожного американського виборця, адже до вартості бензину прив'язана вся інфляція.
Напередодні Трамп будував свою кампанію на обіцянках "залити світ нафтою" і зняти всі обмеження на видобуток. Йти на вибори з нинішніми цінниками на АЗС для республіканців – це фактично політичне самогубство. Тому й вигадується схема, нібито у всьому винні українські удари по російських об'єктах.
Це суто політтехнологічна локшина на вуха виборцям. Трамп намагається врятувати більшість у Сенаті, адже саме Сенат є ключовим у питаннях імпічменту та блокування ініціатив проти його адміністрації. Трампівський наратив простий: ціни зросли не через Близький Схід, а через удари по нафтобазах у Росії.
Чи спрацює це? Ядро MAGA в це повірить, але пересічні виборці навряд чи.
Свого часу Віктор Орбан теж будував виборчу стратегію на звинуваченнях України і в результаті програв. Проте позиція Трампа залишається дитячою: все погане – не я, все хороше – моя заслуга.
Привід сховати мобілізацію та закрити кордони
Ще одна резонансна тема – ситуація з так званою чумою в Іркутській області Росії. Інформації наразі недостатньо, вона плутана, але американська сторона відреагувала дивовижно рішуче. Оскільки в США тема спалаху чуми стала потужним медійним трендом, це змусило й Трампа давати свої традиційні коментарі в дусі "ми всім допоможемо".
Проте що насправді за цим стоїть? Чи це реальний неконтрольований спалах, чи росіяни самі шукають привід? Для Кремля це може бути ідеальним способом закрити кордони як зсередини, так і ззовні під приводом жорсткого карантину. У Росії вже впроваджують обмеження на кордонах із Казахстаном та Монголією. Це прекрасне доповнення до очікуваної прихованої мобілізації, щоб перекрити шляхи втечі з країни та змусити підписувати контракти.
Розкол у США та подвійні стандарти щодо ядерного шантажу
Паралельно Дональд Трамп свідомо поглиблює розкол усередині американського суспільства. Його цинічні заяви про те, що знищення іранцями Лос-Анджелеса чи Сан-Дієго – це "невелика ціна за перемогу", розраховані на стравлювання громадян. Він сіє ненависть, натякаючи електорату, що знищення міст у демократичних штатах – це нібито не проблема.
Трамп демонструє, як легко можна демонтувати демократичні інститути США. Після штурму Капітолію він не ніс відповідальності, заповнив правоохоронну й судову системи лояльними людьми і переконався у власній безкарності. У разі реального ризику втрати влади він без вагань піде на розпалювання громадянської війни.
При цьому вражає лицемірність західного політикуму. Лідери роками лякають світ ризиками здобуття ядерної зброї Іраном, але не помічають, що колосальним ядерним арсеналом володіє Путін.
Трамп відверто зізнається: якщо у країни є ядерна зброя, він говорить з її лідером з пієтетом, а якщо немає – тисне з усіх сил. Україна віддала свій ядерний потенціал під гарантії, і тепер той самий Захід пропонує нам іти на поступки агресору тільки тому, що у Росії є ядерна кнопка.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.