Газові переговори з Росією: що потрібно знати про транзит і новий контракт

Російська сторона пропонує підписати договір на 1 рік з урахуванням прогнозованого попиту європейських покупців на газ на 2020 рік.

Більше про це: "Газпром" надіслав "Нафтогазу" офіційні пропозиції щодо транзиту газу

Росіяни пропонують продовжити термін дії чинного, невигідного для України контракту, або укласти новий – на рік і на російських умовах.

У зверненні російської газової компанії зазначено, що умовою продовження співпраці є відмова обох сторін від взаємних претензій в міжнародному арбітражі та припинення всіх судових розглядів.

Цікаво: У "Нафтогазі" не погоджуються із знижкою на газ, яку запропонував Путін

Серед інших умов співпраці:

• скасування рішення Антимонопольного комітету України про накладення на "Газпром" штрафу за нібито "порушення економічної конкуренції";
• скасування звернення "Нафтогазу України" до Європейської комісії проводити розслідування проти "Газпрому";
• "Газпром" також чекає позицію української сторони щодо її готовності напряму купувати російський газ з 2020 року.

Що ховається за пропозицією росіян – давайте розбиратись разом.

Читайте також: Газовий шантаж Росії: як Україні уникнути помилок попередників

Чому Україна і Росія знову ведуть газові переговори?

Тому що той контракт на транзит, який діє зараз, завершується 31 грудня 2019 року. Нового контракту ще не уклали. Спроби Росії чинити тиск на Україну політично, економічно та дипломатично переговорний процес не покращують. Тому до переговорів про укладання нового контракту запросили посередника – Європейську комісію, як представника споживача газу, який Україна має транспортувати.

Читайте також: Виконавчий директор "Нафтогазу": Наївно очікувати від Росії продовження транзиту газу

Про що домовились на переговорах 28 жовтня?

Продовжувати переговори. Скоріш за все – вже у листопаді. Євросоюз, висунув нову пропозицію щодо підписання угоди про транзит російського газу до Європи через Україну, і її повністю підтримує Україна.

Пропозиція ЄС передбачає: укладання 10-річного контракту на транзит російського газу через українську ГТС з обсягами транзиту на рівні 60 мільярдів кубометрів щороку. Крім цього, новий контракт на транзит має бути за європейськими правилами та укладений між "Газпромом" та незалежним оператором ГТС – компанією, яку створять, виокремивши з "Нафтогазу" ГТС України.

Позиція російської сторони лишається незмінною. Нічого нового "Газпром" нам не запропонував. Росія хоче, аби Україна погодилась на продовження існуючого невигідного для нас контракту ще на рік. Якщо Україна цю пропозицію відкидає, то росіяни домагаються аби:

• Україна відмовилась від своєї перемоги у Стокгольмському арбітражі, після якої "Газпром" винен "Нафтогазу" 2,8 мільярда доларів. Прессекретар президента Росії навіть окремо наголосив, що Україна і Росія можуть підписати новий транзитний контракт "лише за відсутності будь-яких судових претензій".
• Україна погодилась на прямі поставки газу з Росії до України. Нагадаємо, що Україна не купує газ у "Газпрому" з 2015 року.
• Єврокомісія надала дозволи на завершення будівництва "Північного потоку-2".

Власне, така негнучкість росіян і викликала розчарування наших європейських партнерів під час чергового раунду переговорів.

Борг "Газпрому" перед "Нафтогазом": що треба знати

• 22 грудня 2017 року "Нафтогаз" повідомив, що виграв арбітраж проти "Газпрому" у справі про постачання газу. Також "Нафтогаз" домігся зменшення майбутніх обов'язкових річних обсягів газу у понад 10 разів відповідно до його фактичних потреб в імпорті газу.
• 28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги "Нафтогазу" до "Газпрому" за позовом на транзит газу на суму 4,673 мільярда доларів.
• Тож за результатами двох арбітражів між компаніями – на поставку і транзит газу – "Газпром" повинен доплатити "Нафтогазу" 2,56 мільярда доларів.
• Через пеню сума боргу "Газпрому" вже перевищила 2,7 мільярда доларів, але російський газовий монополіст відмовляється повертати Україні гроші.

Навіщо Україні транзит російського газу?

Тому що транзит – це гроші. Транзит газу — це найбільша стаття доходів держави від експорту послуг. Це – близько 3 мільярдів доларів щороку. Це – близько 3% нашого ВВП.

Транзит – це можливість не підвищувати ціни на газ для населення.

Транзит – це можливість менше витрачати на догляд за нашою газотранспортною системою. ГТС потребує догляду та підтримки певного рівня тиску газу всередині системи. Без транзиту – це буде обходитись нам із вами значно дорожче. Більше того, це буквально будуть гроші, викинуті в трубу, оскільки прибутку від української ГТС ми матимемо значно менше.

Чому Росія буде тиснути на Україну під час переговорів?

По-перше, тому що газовий шантаж і тиск – це вже звична практика для Росії. Так, наприклад, було коли укладали поки що діючі газові угоди 2009 року. Зараз вони справедливо називаються "кабальними". А підписали їх тому, що тоді Росія просто відключила Україні газ. Поставки газу з Росії можуть зупинити і цього разу, щоб викликати кризу. Для більшого ефекту це можуть зробити ближче до Нового року, коли буде стабільно холодно, почнеться опалювальний сезон і потреба у російському газі зросте.

По-друге, як пояснив 24 каналу виконавчий директор НАК "Нафтогаз" Юрій Вітренко, Росія уже тисне на Україну.

Росія каже, що Україна має відмовитись від виграшу у Стокгольмському арбітражі на 3 мільярди доларів. Росія каже, що Україна має відмовитись від штрафів, накладених АМКУ на "Газпром" через їхнє зловживання монопольним становищем. Все це Україна має зробити тільки для того, щоб почати переговори щодо транзиту. Якщо це не шантаж – то що тоді?
– сказав Вітренко.

Що буде, якщо Росія "перекриє" газ 1 січня?

Нічого особливого. Цього разу до такої можливості всі підготувались та запаслись газом – і Україна, і Європа.

Перше. Коли у вас є запас газу, ви автоматично отримуєте запас політичної міцності. Друге. Ми не споживаємо напряму російський газ. 25 жовтня буде рівно чотири роки, як "Нафтогаз" не купує газ від "Газпрому" взагалі. І як показали ці чотири роки, ми прекрасно обходимось без російського газу. Це також говорить, що ми можемо проявляти опірність настільки, наскільки нам вистачить запасу газу. Запасу нам вистачить до кінця опалювального сезону,
– наголосив у коментарі 24 каналу керівник Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар.

"Ми маємо бути обережні щодо втрат України, які можуть бути. У першу чергу, це стосується економічних наслідків. Щодо наслідків з точки зору безпеки постачання, я розраховую, що мої колеги сумлінно підготувались до переривань транзиту, і перебоїв із постачанням газу не буде. Принаймні, на споживачах це прямо не позначиться", – зазначив також Вітренко.

Таким чином, можна говорити, що на початку наступного року газове питання не стоятиме надто гостро. Серйозно може постраждати лише Молдова, яка газом не запаслась, попри всі попередження. Однак Україні та Європі вистачить ресурсу і для порятунку цієї країни у тому числі.

Що буде після 2020 року?

Теоретично, Росія добудує славнозвісний "Північний потік-2", який постачатиме російський газ до Європи в обхід України. Власне, аби після цього Україна не втратила цінність своєї ГТС, ми зараз і намагаємось домогтись укладення 10-річного договору про транзит.

Що відомо про "Північний потік-2"?Це проєкт магістрального газопроводу з Росії в Німеччину через Балтійське море. Призначений для того, щоб російський "Газпром" перенаправив через "Північний потік-2" більшу частину обсягів газу, що протікає до Європи через Україну. Запуск газопроводу повинен був збігатися із закінченням чинного контракту на транзит газу через Україну – 31 грудня 2019 року.


Маршрут "Північного потоку-2": карта

Польща та країни Балтії намагаються заблокувати будівництво експортного трубопроводу, заявивши, що це посилить залежність Європи від Росії. Москва ж наполягає на тому, що він є суто економічним.
"Північний потік-2" повністю належить "Газпрому", але частково фінансується п'ятьма європейськими енергетичними компаніями: Shell, Engie, OMV, Wintershall та Uniper.

За словами Вітренка, без договору після запуску "Північного потоку-2" транзиту через територію України не буде взагалі. "Це буде означати втрати для української економіки. Це зробить більш критичними безпекові ризики. Тому ми робимо все можливе, щоб транзит зберегти", – підкреслив він.

Тут важливо зауважити: припинення транзиту газу з Росії до Європи через Україну невигідне і самій Росії, однак втрати для російської економіки будуть набагато меншими, порівняно із втратами України. Тому для росіян це є припустимим варіантом розвитку подій

Разом з тим Гончар переконаний, що у 2020 році "Газпром" ще нічого не запустить.

"Зарити і укласти трубу на дно моря – це ще не означає прокачати цією трубою 55 мільярдів кубометрів газу. Потрібно ще пару років, аби довести цю трубу до робочого стану. Крім того, навіть якщо вони добудують трубу до Балтійського узбережжя, куди далі газ піде? Поки не з’явиться газопровід Eugal, сухопутне відгалуження, яке поведе газ далі, російський газ нікому не буде потрібен. Термін завершення робіт по газопроводу Eugal – грудень 2020 року. Це – завершення будівельних робіт. У кращому випадку у 2021 році він буде доведений до ладу", – пояснив він

Що відомо про газопровід Eugal? Він є продовженням "Північного потоку-2". Потрібен для поставок газу до центрального газового хабу ЄС біля міста Баумгартен. Труби цього газопроводу укладаються уздовж вже існуючої нитки газопроводу OPAL – сухопутної ділянки першої черги "Північного потоку". Загальна довжина Eugal від Балтійського моря до кордону з Чехією складе приблизно 480 км.
Планується, що приблизно 80% газу, який буде доставлятися "Північним потоким-2", піде по трубах Eugal транзитом в сторону Чехії, а звідти – на австрійський газовий хаб Баумгартен. Решта 20% – відгалуженнями до Німеччини.

Гончар також нагадав, що європейські структури зараз ускладнили використання "Північного потоку-2". Європейський суд повернув норму, згідно якої існуючий уже "Північний потік-1" може використовуватись лише на 50% своєї потужності. "При такому 50-відсотковому використанні обох "Потоків", у нас рівень транзиту залишиться на існуючому рівні. Але якщо росіянам вдасться корумпувати європейський істеблішмент і захист європейських споживачів більше не буде у пріоритеті, то наш обсяг транзиту впаде десь до 15 мільярдів кубометрів на рік", – пояснив він.

Крім того, Україна уже зараз розглядає альтернативні варіанти використання та розвитку української ГТС. Наприклад – надання послуг зберігання газу для європейських енергетичних компаній. І, як заявляють і уряді, вже зараз ми намагаємось знайти інвесторів, яким українська газова система буде цікава.

Кому може бути цікава українська ГТС?

Тут все буде залежати від умов. Якщо буде продовжений транзит – вона буде цікава всім. І європейським компаніям, і американським, і японським. Якщо транзит не збережеться – це буде цілком нова реальність, і доведеться абсолютно інакше підходити до управління українською ГТС.