Так от. Сьогодні, перекидаючи останню тисячу гривень для артилеристів, раптом помітив, що на сторінці цієї служби нарешті, окрім англійської та російської мовних підтримок, з'явилася українська.
Півроку дід спілкувався з черговими операторами в Інтернеті виключно, підкреслено українською. Спочатку відповідали російською – я не засмучувався, не шкандалив, я ж бо не ота дитяча письменниця, яка в людей монетами жбурляє, щойно російську мову почує, як її, прости, Господи...
Десь за місяць оператори почали відповідати мені в чаті українською. Спочатку важко, з помилками та русизмами, потім все чистіш та чистіш. Тоді я зголосився перекласти їм на українську їх сторінку – всю, безкоштовно. Вони сказали, що можуть і самі, але не відчувають потреби. Я пропонував і пропонував. Сьогодні, бач – переклали та додали українську третьою мовою.
Тепер в мене задача буде – зробити українську другою. Потім першою, перед англійською (яка зараз вмикається, як default). Ну, і, зрештою – аби видалили російську, бо вже не потрібна. Але це вже як паліатив, може й залишатися. Поки що...
А ви кажете – Фаріон, Фаріон... В мене більше людей до української навернулося, ніж від Фаріон збігло світ за очі. Бо ще дідо мій казали: "Сили – не треба!". Отака ху*ня, малята.
Читайте також: Знання Аваковим української викликає сумніви щодо його інтелектуальних здібностей, – мовознавець