24 Канал поспілкувався зі священником храму святих Кирила і Методія у Львові та керівником пресслужби Львівської Архиєпархії УГКЦ отцем Михайлом Квасюком стосовно того, чи можна битися крашанками на Великдень і чи є ця традиція язичницькою.
Читайте також Випікають у печі та прикрашають тістом: якою насправді має бути українська традиційна паска
Як християнство переосмислило традиції?
За словами отця Михайла Квасюка, у християнській традиції можна знайти багато елементів, що походять із давніх язичницьких звичаїв, але з часом вони набули нового змісту. Це стосується, зокрема, писанок та їх розмальовування, або ж коли діти б'ються яйцями.
На думку священника, у цьому немає прямого релігійного змісту, однак такі традиції приносять радість і створюють святкову атмосферу.
Коли я був менший, то також любив гратися в якісь свої ігри, ходив на гаївки. Сьогодні дітям хочеться відсвяткувати у такий спосіб, побігати, порадіти. Відповідно, вони надають цьому сенс,
– каже отець Квасюк.
Водночас священник наголосив, що важливо не підміняти духовний зміст Великодня матеріальними речами. Їжа, якісь матеріальні речі не повинні стати важливішими за Бога.
Але якщо ти святкуєш Воскресіння, то можеш знайти для цього різні методи. Головне, щоб вони були гідні Бога й тебе,
– підсумував отець Михайло.
Які традиції поширені на Великдень?
- Обливаний понеділок
Як пише етнограф Степан Килимник, така традиція була поширена на території усієї України, а сьогодні вона збереглася лише на заході країни. А коріння цього звичаю сягає ще дохристиянської епохи.
А етнологиня Леся Горошко-Погорецька згадує, передає "Українська правда", що насправді традиція пов'язана з християнським віровченням, а саме тим, що колись євреї обливали водою дітей у покарання за вигуки "Христос Воскрес”.
- Святковий великодній сніданок
На Великдень можна куштувати освячену їжу лише після церковної служби. Чимало сімей сідає за святковий стіл саме по закінченню Богослужіння.
На стіл зазвичай ставлять саме ті продукти, які були в кошику: ковбасу, шинку, хрін, масло, паску, яйця тощо. Додатково ставлять також інші страви: різні салати, холодець, голубці тощо.
- Вишивання серветки та рушника
Великодня вишивка є дуже давньою традицією, а прикрашали нею одяг, скатертини та рушники, якими накривають великодній кошик.
Що не можна ставити у кошик?
Отець Михайло Квасюк пояснює, що приносити вино до великоднього кошика не заборонено. Якщо віряни хочуть його освятити, священники зазвичай не відмовляють. Водночас наголошується, що це не є ключовим елементом великодньої традиції.
Річ у тім, що основна ідея освячення продуктів – подяка Богу за дари та завершення посту. До кошика традиційно кладуть паску, яйця, м'ясні продукти, сир і масло. Алкоголь не є обов'язковим і не має центрального значення в обряді.
Цікаво, що деякі священники уточнюють, що вино може мати біблійне значення та іноді допускається до освячення. Натомість міцні алкогольні напої, як-от горілка чи коньяк, зазвичай не схвалюються.