24 Канал поспілкувався зі священником храму святих Кирила і Методія у Львові та керівником пресслужби Львівської Архиєпархії УГКЦ отцем Михайлом Квасюком стосовно того, що можна класти до великоднього кошика на освячення.

Читайте також Випікають у печі та прикрашають тістом: якою насправді має бути українська традиційна паска

Чи можна ставити до кошика алкоголь?

Як пояснює отець Михайло Костюк, навіть якщо люди кладуть до кошика нетипові продукти для Великодня, як-от вино, то священники насправді не відмовляють їх освячувати. Тобто церква не буде в цьому перешкоджати.

Втім священник пояснює, що традиції освячення мають глибший зміст. Зокрема він розповідає, що у свято Преображення віряни освячують фрукти як подяку за врожай, тобто це символ завершення природного циклу та вдячності за дари землі.

Так само з Великоднем. Чому ми освячуємо всю цю їжу? Для того, щоб подякувати Господу, попросити його благословення,
– каже отець Михайло.

Таким чином, кожен має самостійно визначити, що саме покласти до кошика. І в цьому важливо не лише звичаї, а й те, чи буде ця їжа корисною та чи відповідати вона реальним потребам людини.

Яке значення має вино?

У коментарі для УНІАН священник Олексій Мельниченко пояснює, що вино насправді має біблійне значення, а тому "Кагор" чи інші сорти все ж таки дозволяються для освячення. Натомість якщо говорити про міцніший алкоголь, як-от горілка, коньяк та інші, то воно категорично заборонені.

За церковними канонами, споживання алкоголю можливе лише, якщо воно розумне і людина, яка прийшла до церкви, має усвідомлювати, що це суперечить самому змісту свята, додає священник.

Крім того, не варто класти до кошика такі речі, як гроші, прикраси чи інші матеріальні речі. Для освячення таких речей є окремі молитви. Відтак за потреби можна звернутися до священника індивідуально у будь-який інший день.

Де в Україні знайшли найдавнішу писанку?

  • У Львові знайшли писанку, якій близько 500 років. Це трапилося випадково, адже її було виявлено під час ремонту в будинку ще у 2013 році у колодязі. Цей колодязь ще після Великої пожежі Львова у 1527 році використовувався як смітник. Через це артефакт зберігся майже не ушкодженим.

  • Відомо, що писанка втратила лише невелику частину поверхні. Крім того, поруч з нею були знайдені й інші предмети – посуд, шкіряні та дерев'яні речі.

  • Писанку передали до Музею писанкового розпису в Коломиї, а копія її зберігається у Львівському історичному музеї.