Кожен наступний акт агресії Кремля був чітко виваженим: росіяни обстрілюють і наступають, ЄС і США накладають не нищівні санкції, а Путін знову йде вперед. Унаслідок постійних "глибоких занепокоєнь" після майже п’яти років бойових дій ми мали фактично заморожений з військової точки зору конфлікт, який при цьому постійно загострювався на всіх напрямках. Попри зменшення інтенсивності боєзіткнень на Донбасі, окупанти впроваджували оточення всієї держави – з "ПМР", Білорусі та моря, а також намагалися створити передумови для бліцкригу. Це було потрібно або для політичного шантажу, або для реальної війни із потенційним виходом російських танків десь на кордоні із Польшею.
Читайте також: Політичний провал: Кремль не може вдарити по Україні через проросійських політиків
Після фактичного розміщення військ ЗС РФ у Білорусі, невеликого посилення своїх позицій у Придністров’ї, а також загострення взаємин між Києвом, Варшавою та Будапештом, Кремль розпочав фазу наступу з моря. Добудувавши Керченський міст, росіяни почали контролювати вихід з Азову. І саме це одразу зруйнувало українську торгівлю – через затримання кораблів ФСБшниками дістатися наших портів стало дуже складно. Зірвані контракти, строки, та не доставлений вантаж – мінус мільйони доларів з бюджету. Але ж це, як виявилося, були нюанси. Україна, звісно, почала посилення охорони своїх берегів, однак перекидати й без того нечисленні судна через Керченську протоку виявилося складним завданням. Так, окупанти пропустили кілька кораблів у вересні, однак наприкінці листопада почали новий виток війни.
Спочатку росіяни протаранили буксир ВМСУ, який йшов у колоні до Маріуполя на посилення захисту морських берегів. Проходження через Керч було фактично заблокованим, а за нашими хлопцями спостерігали як з води, так і з неба. Втім, увечері неділі окупанти, схоже, вирішили, що робити із українцями, які намагаються проходити з Чорного до Азовського моря, оскільки вважають Крим – своєю територією. Російсько-терористичні війська атакували кораблі ВМС, позбавили їх ходу та поранили одного з наших моряків. Трошки пізніше росіяни десантувалися на них та захопили.
Найбільш цікавить питання: а що далі? Дипломати, звісно, одразу своїми колегами з ЄС та НАТО, але ж жодна країна не почне протидіяти росіянам військовим шляхом, навіть підписанти Будапешту, хоча цей акт агресії вже не можна списати на якихось "ополченців". Російські військові напряму атакували ВМС України. Це у Москві пояснити так, щоб хоч у когось у світі залишились хоч малесенькі сумніви її причетності, не зможуть. І санкції за це, безумовно будуть, але ж є дуже погана новина: по-перше, навіть якщо ситуація не призведе до великої війни РФ проти нас, реакція Заходу покаже Путіну та його посібникам, що можна йти далі. Крім цього, існує й можливість наступу з усіх боків із оголошенням початку військової агресії. Це, звісно, ірраціонально, а окупанти не готові до подібних дій, але ж коли керівництво Росії діяло, грунтуючись на логіці?
Читайте також: Напад на українські кораблі в Азовському морі: хроніка подій
То ж, попри чергову насправді пряму агресію Москви, скоріш за все, наступу на береги України чи з боку РФ або Білорусі, наразі не буде. Спочатку терористи захоплять під повний контроль вихід з Азовського моря для наших військових кораблів. І це означає лише одне – війну не тільки на Донбасі, але й принаймні у наших територіальних водах.