Що сталося в Азовському морі: хроніка подій
Все розпочалося в ніч на неділю, 25 листопада, коли українські кораблі підійшли до Кримського мосту. Малий броньований артилерійський катер Військово-Морських Сил Збройних Сил України "Бердянськ" з метою дотримання міжнародних норм безпеки судноплавства зв’язався з береговим постом ПС ФСБ РФ, морськими портами Керч та Кавказ та повідомив про намір проходу Керченською протокою. Інформація була отримана, але відповідь не надано.
Читайте також: В Україні можуть оголосити воєнний стан: що це означає
Ситуація в Азовському морі та наслідки загострення: дивітсья відео
Натомість диспетчери порту "Керч" передали інформацію про наявність українських кораблів ФСБ Росії. Згодом прикордонні кораблі РФ розпочали супроводження українських військових кораблів на небезпечній відстані. Після чого прикордонні катери типу "Соболь", прикордонний сторожовий корабель "Дон", катери типу "Мангуст", малий протичовновий корабель "Суздалец" здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України.
"Прикордонний корабель "Дон" здійснив таран нашого рейдового буксиру, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик", – повідомили у ВМС ЗС України.
Читайте також: У ФСБ розповіли, чому напали на українські кораблі в Азовському морі
Згодом о 13.12 було зафіксовано захід двох ударних вертольотів ЗС РФ Ка-52 на бойовий курс із захватом на супроводження бортовими системами управління зброєю катерів Військово-Морських Сил ЗС України. Окрім того, за даними ЗМІ, поблизу мосту у цей час літали російські винищувачі. Телеканал НТВ у своєму репортажі підтверджує, що "над Кримським мостом баражувала пара штурмовиків Су-25".
Винищувачі над Кримським мостом
При цьому самі українські катери та буксир не могли пройти під Кримським мостом, адже, за інформацією Керчтрафікконтролю, "на проході мосту перекрито рух в обидві сторони в зв’язку з посадкою на мілину танкера перед мостом зі сторони Азовського моря". Хоча у той же час Керченською протокою вільно пройшли морський тральщик ЧФ РФ "Адмірал Захарін" та 2 катера типу "Раптор" Прикордонної служби ФСБ РФ. Цьому проходу не заважав танкер з виключеною AIC, яким Росія блокує Керченську протоку.
Близько 19:00 після початку руху на вихід корабельної групи ВМС ЗС України з Керченської протоки, російські кораблі та катери розпочали переслідування та в ультимативній формі вимагали зупинитися під загрозою застосування зброї. Тоді ж з'явилася інформація про перекидання російського спецназу на прикордонний корабель "Дон" з метою спроби абордажу.
Читайте також: Обстріл Росією українських кораблів у Азові: у Порошенка дали перший коментар
Відео тарану українського катера у Азовському морі
О 20:28 була опублікована інформація, що "після виходу з 12-мильної зони катери Прикордонної служби ФСБ РФ відкрили вогонь по корабельній групі Військово-Морських Сил ЗС України. Пошкоджено малий броньований артилерійський катер "Бердянськ". Катер втратив хід, є поранений. Зброя застосовується на ураження".
Читайте також: Україна вже втратила Азовське море
Згодом у ВМС ЗС України повідомили, що малі броньовані артилерійські катери "Бердянськ" та "Нікополь" вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир "Яни Капу" також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. Варто зазначити, що російські ЗМІ з посиланням на свої джерела повідомляли про те, що українські кораблі повертаються у Одесу. Однак станом на 22:20 за оперативною інформацією повідомлено про те, що захоплено "Бердянськ" та "Яни Капу", які буксируються. "Нікополь" заблокований та слідує у супроводі окупантів, катер не ушкоджено. 6 українських військовослужбовців зазнали поранення.
Що відомо про українські кораблі і військових станом на 26 листопада
Не менше шести українських військових поранено. Близько 20-ти військових захоплено в полон. Відомо, що під час захоплення російськими силовиками українських суден на українських кораблях було 23 моряки.
Захоплені українські катери "Бердянськ", "Нікополь" і буксир "Яни Капу" доставили в порт Керчі окупованого Криму. Зараз вони стоять у районі Генмола. У мережі з'явилися фото українських суден в Керчі.
Читайте також: Захоплення українських кораблів в Азовському морі: з'явився список полонених моряків
Захоплені українські судна доставили в Керч
Наразі зв’язок з українськими військовими втрачено. Тож вся інформація про їхній стан – лише з російських джерел, тому ми не можемо гарантувати достовірність цих даних.
В Росії заявили, що постраждалим від обстрілу українським морякам надали медичну допомогу. Зокрема, у медзакладі окупованої Керчі повідомили, що троє україських військових отримали легкі поранення і почувають себе нормально.
Читайте також: Відомі імена поранених українських моряків в Азовському морі
За даними росЗМІ, наразі у лікарні перебувають троє моряків – Артеменко Андрій Анатолійович (народився 31 березня 1994 року у Новоукраїнка), Сорока Василь Вікторович (11 квітня 1991 року, Одеса), Ейдер Андрій Дмитрович (20 грудня 1999 року, Одеса).
Як реагуватиме Україна?
РНБО пропонує ввести в Україні правовий режим воєнного стану. 26 листопада о 16:00 відбудеться екстрене засідання Верховної Ради, на якому розглянуть це питання. Зауважимо, воєнний стан – це не оголошення війни, зміна прав і свобод громадян, коли є небезпека для незалежності та територіальної цілісності держави. Хоча в законі про правовий режим воєнного стану прописана низка положень, однак не обов'язково, що всі вони будуть введені. Остаточний список змін прав і свобод громадян сформований в Указі Президента.
Читайте також: Запровадження воєнного стану: якими будуть наслідки для України
Що потрібно знати про воєнний стан: дивіться відео
У зв'язку із загостенням конфлікту в Азовському морі Збройні сили України приведені у повну бойову готовність.
Також представник України в ООН негайно звернувся до РадБезу ООН.
"Провокації РФ досягли критичної межі. Росія систематично перешкоджає навігації в Чорному та Азовському морях в порушення норм міжнародного права, насамперед Конвенції ООН з морського права. Відтак, за дорученням Президента Порошенка Україна ініціює низку кроків в Організації Об'єднаних Націй, зокрема дипломатичний демарш на рівні генерального секретаря та Ради Безпеки Організації", – заявив речник Постійного представництва України в ООН Олег Ніколенко.
Читайте також: Агресія в Азовському морі: у ЄС відреагували на захоплення Росією українських кораблів
Як реагують українці?
Вночі 26 листопада під посольством Росії у Києві зібралися люди, дехто з них приніс з собою фаєри, шини та паперові кораблики. Акція є реакцією на відверту російську агресію в Азовському морі. Крім того, неподалік посольства Російської Федерації у Києві невідомі спалили автомобіль з дипломатичними номерами Росії.
Біля консульства Росії у Львові вночі 26 листопада пройшла аналогічна акція, активісти запалили шини.
Як реагує світ?
Західні політики заявили про підтримку України в ситуації, яка склалася в Азовському морі, та вимагають від Росії негайного звільнення українських кораблів та військових. Зокрема, вже є реакція посадових осіб зі США, ЄС, Польщі, Німеччини, Данії, Канади, Австралії.
26 листопада о 18:00 за київським часом відбулося екстерене засідання Радбезу ООН щодо ескалації в Азовському морі. Представники західних країн підтримали Україну у конфлікті. Показово, що Радбез ООН заблокував той порядок денний, який пропонувала Росія
Щодо екномічних наслідків, то в МВФ запевнили, що поки не бачать причин для призупинення співпраці з Україною у випадку впровадження воєнного стану у нашій країні.
Реакція агресора на події в Азовському морі
Реакція росіян на напад на українські кораблі не забарилася і була вона доволі прогнозованою. Розпочалося все з речниці МЗС РФ Марії Захарової, яка була не надто дипломатична у своїх висловлюваннях, назвавши це "бандитизмом". Це вже згодом МЗС РФ звинуватило Київ у нібито "спланованих провокаціях" в Азовському і Чорному морях та наголосило, що буде "жорстко карати будь-які зазіхання на суверенітет і безпеку Росії". Ну і пригрозили "важкими наслідками". Сам міністра закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що у його країні не бояться наслідків.
Читайте також: Перші наслідки агресії Кремля в Азовському морі: розпочалось падіння московських бірж
У Путіна з висловлюваннями були обережніші, назвавши ситуацію "дуже небезпечною провокацією Києва". При цьому вся атака відбувалася під контролем самого Путіна.
Варто зауважити, що у Росії вирішили діяти на випередження, та заявила, що це вона ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН щодо ситуації в Азовському морі 25 листопада. Засідання попередньо заплановано на понеділок, 26 листопада, на 18:00 за київським часом.
Читайте також: Ескалація конфлікту у Азовському морі: російські судна серйозно постраждали