Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      У день народження Героя: про талант та подвиг Василя Сліпака

      951
      Василь Сліпак
      Василь Сліпак / People's Project

      Кажуть, що Герої живуть, доки про них пам’ятають. 42. Саме стільки виповнилось би 21 грудня справжній легенді, чоловікові, який славив Україну все життя і завжди – чи тут, чи за кордоном. Василь Сліпак – оперний співак та воїн, який віддав Батьківщині все до останнього подиху.

      Василько-Дударик так ще змалку називали Василя сусіди. Може, не кожен із нас поціновувач оперного співу, адже Василь був відомий у культурних колах як золотий тенор, перлина Паризької опери, двадцять років поспіль він прославляв Україну своїм мелодійним голосом там, в еміграції.

      На батьківщині "Міф" – саме так він прозвався на фронті – став відомий лише після трагічної загибелі.

      Ще з юності, попри артистичну діяльність, Василь активно волонтерив, опікувався людьми з інвалідністю, долучився до створення духовних притулків для молоді, був активним учасником та ініціатором різноманітних культурних заходів по усій Європі.


      Таким і був Василь: і блискучий співак, і палкий патріот. Імпровізований виступ на ярмарці в Українському культурному центрі

      З початком війни активно кинувся допомагати, ініціював культурні заходи, підіймав та збурював діаспори на боротьбу. Зрештою не витримав – повернувся додому, долучився до лав "Правого сектору", взяв в руки зброю і рушив на фронт.

      Теплого червневого ранку, коли вороги посунули на позиції українських військ, Василь зустрів окупанта лицем до лиця – кинувся за кулемет і намагався стримати навалу. Життя Василя обірвала куля снайпера. Якийсь неписьменний виродок прицілився та натиснув на гачок. Бронежилет не врятував – куля великого калібру не полишила жодних шансів.


      Задумливий, витончений і мужній – саме таким Василь і залишиться у нашій пам’яті

      Василя поховали на батьківщині, у рідному Львові. Тисячі людей схилили коліна і провели його у останню путь – і звичайні містяни, і бойові побратими не стримували щирих і гірких сліз. Пам’ять про цю видатну людину і досі живе у наших серцях.

      "Я не можу агітувати людей та просити про пожертви, коли сам не розумію, що таке ця війна", – брат Володимир Омелян про те, чому Василь рушив на фронт

      Війна не розбирає, співак ти чи землероб, вчитель чи професійний військовий. Ворог однаково намагається вбити будь-кого з наших воїнів, хто захищає країну на передовій. І для нас кожна втрата – це щирі біль та сльози, країна сиротіє з загибеллю кожного із захисників.

      Героєві – вічна пам‘ять!

      Читайте також: Півмільйона на порятунок: 24-річний боєць потребує дороговартісної операції

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук