У будинку мешкає сім десятків людей, однак ні люди, ані техніка не витримують цих умов. Усе через плісняву та сирість. Кімнати у двоповерховому гуртожитку чорні від грибка. Там, де немає плісняви та шпалер, у стінах утворилися наскрізні щілини. У найбільшій навіть вміщається коробка сірників.
Читайте також: На Харківщині поліцейський зупинив порушника пострілом
Діти тут навіть придумали собі гру. Раз на декілька днів вимірюють тріщини. Цей гуртожиток звели ще у 1952 році. Тут мали жити працівники підприємства Українського товариства сліпих. Євген – один із таких. Для повністю незрячої або слабозорої людини заробити навіть на орендоване житло – надто важко.
Будівля і досі на балансі недержавної організації. І жоден бюджет, ані місцевий, ані державний його не фінансує. А саме підприємство не отримує достатньо замовлень для утримання гуртожитку. Незрячі зараз працюють 3 дні на тиждень і отримують по 500 гривень зарплатні.
Єдине джерело можливої допомоги для сімдесяти заручників ситуації – це дотація від Міністерства соцполітики або підтримка благодійників. Але чиновники вже декілька років грошей не виділяють. А керівництво підприємства за останні 15 років жодного разу не звернулось до спонсорів.
Більше – дивіться у сюжеті.