Нагадаємо, 11 квітня командувачі армії на своїй зустрічі вирішили усунути Омара аль-Башира та його оточення. Група військових увійшла в будівлю держтелерадіокомпанії у другому за величиною місті Судану Омдурмане. Через певний час Омар аль-Башир пішов у відставку і був взятий під домашній арешт.
Читайте також: Як союзник Путіна запровадив кривавий режим у Судані
Але протести все одно не вщухали. Люди не хотіли, аби країну очолив міністр оборони Судану Авад ібн Ауфа, якого вважають надто близьким до диктатора.
11-12 квітня люди влаштували нові акції та сидячий страйк, який закінчився трагічно. За офіційними даними, тоді начебто під "шаленими кулями" загинули щонайменше 16 людей, ще 20 отримали поранення. Проте в Асоціації суданських лікарів заявляють про 26 вбитих та понад 150 поранених, з яких 15 перебувають у критичному стані.
Протести у Судані // Getty Images
Попри смерті під час протестів та комендантський час, встановлений військовими, тисячі людей залишилися на своєму імпровізованому таборі в центральній частині Хартуму у ніч проти суботи, 13 квітня. Зранку Глава військової ради Авад ібн Ауф заявив, що оскільки протестувальники не розходяться і продовжують вимагати його відставки, він таки це зробить. Ауф написав відповідну заяву та оголосив свого наступника. Ним став генерал-лейтенант Абдель Фаттах Абдельрахман Бурхан, пише BBC.
Мітингувальники вважають це своєю перемогою, але розходитись все одно не збираються. Наступна їхня вимога – передача повноважень військової ради цивільному уряду країни.
Чому в Судані спалахнули протести?Протести розпочалися ще 19 грудня 2018 року через високі ціни на хліб, дороге життя і погіршення стану Судану на всіх рівнях. Тож протестувальники швидко почали вимагати повалити режим диктатора-лідера країни Омара аль-Башира. Влада країни жорстоко розганяла всі протести.
