Після ліквідації 7 НПЗ: які руйнівні зміни уже відчула російська економіка

Доктор економічних наук Ігор Ліпсіц розповів 24 Каналу, що атаки українських дронів по нафтопереробних підприємствах мають насамперед економічний ефект. Росія зараз вдається до жорстких методів, щоб утримати економіку.

Важливо Дрони ефективніші за санкції: чи можуть удари по НПЗ змусити Росію припинити війну?

Може не вистачити ресурсів

Зокрема росіяни можуть спробувати перекинути паливо з Сибіру по залізниці, але це складно та дорого, до того ж залізничні шляхи занадто перевантажені.

Водночас дефіцит палива, який виник, вже призвів до того, що Росія заборонила експорт бензину, відмовившись від частини валютних прибутків. Вони мали б поповнювати бюджет,
– наголосив доктор економічних наук.

Проте зараз росіянам не до цього – їм потрібно фінансувати армію. Однак надалі буде тривати не тільки весняна воєнна компанія, але й посівна, тому економічні наслідки можуть бути дуже різними.

Не зрозуміло, чи вистачить ресурсів і на воєнні цілі, і на аграрний сектор, і на роботу комерційного автотранспорту, який возить товари до магазинів, і на підтримку за АЗС, які заправляють персональний транспорт,
– пояснив він.

Зараз уряд Росії проводить наради, намагаючись відсунути графіки планових ремонтів НПЗ, щоб не загострювати дефіцит. На біржах почали зростати ціни на паливо – вже на 13 – 15%.

Ринок палива принесений в жертву

Це може, на думку доктора економічних наук, транслюватися на роздрібні ціни, і якщо вони підвищаться, виникне дефіцит палива на АЗС. Тому що імовірно на армію та сільське господарство паливо знайдуть, а у решти транспорту виникнуть проблеми з заправкою.

Черед заборону експорту бензину Росія зазнає значних втрат, адже щоб компенсувати їх, почалося нарощування експорту сирої нафти. Нафтові компанії мають й так невеликі прибутки, а тому все втратити і залишиться без грошей, не хочуть. Тому вони замість того, щоб більше переробляти нафти на потужностях НПЗ, які залишились, терміново збільшили постачання нафти за кордон.

"Внутрішній російський ринок палива принесений в жертву для того, щоб отримати хоч якісь прибутки від експорту і завдяки цьому поповнити бюджет. Так зараз працює російська економіка: одну дірку затикають, збільшуючи іншу", – зазначив Ігор Ліпсіц.

Українські сили продовжують уражати НПЗ росіян

• За останні кілька місяців російські нафтопереробні заводи зазнали значних уражень через атаку наших дронів.
• Українські захисники продемонстрували 21 січня, що мають дрони, які можуть літати на відстань понад 1000 кілометрів, коли вдарили по морському торговому порту у місті Усть-Луга Ленінградській області.
• Туапсинський нафтопереробний завод було атаковано кілька разів, проте удар дрону 25 січня завдав підприємству значної шкоди – постраждала нафтопереробна установка і НПЗ припинив роботу.
• Завод "Невський мазут" у Петербурзі було атаковано 31 січня, коли дрони вдарили по цистернах, які загорілися. Вже 3 лютого під ударом опинився завод "Лукойл – Волгоград", де зазнала ураження установка з переробки нафти та розпочалася масштабна пожежа.
• 9 лютого українська зброя завдала ударів одразу по двох НПЗ – Ільському, де було пошкоджено установку первинної переробки нафти, та Афіпському, де дрони уразили повітропровід та захист установки спільної переробки газу та газоконденсату. Обидва заводи розташовані в Краснодарському краї.
• Також українські дрони атакували: завод "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" в Нижньогородській області (12 березня), Рязанський НПЗ, завод "Киришинафтаоргсинтез" у Ленінградській області та Новошахтинський завод нафтопродуктів у Ростовській області (всі три – 13 березня), Калузький "Перший завод" (15 березня), Новокуйбишевський, Куйбишевський та Сизранський НПЗ (всі три 16 березня), Слов'янський НПЗ в Краснодарському краї (17 березня), Куйбишевський НПЗ у Самарській області і НПЗ у Саратові (обидва – 23 березня).