Ми вирішили розібратися, чи справді Україна продає зброю до країни-агресора чи причина у методології, за якою робили дослідження.

Читайте також Торгівля України з Китаєм невпинно росте, з Росією – досягла історичного мінімуму

Що сказано у дослідженні

SIPRI аналізує ситуацію за п’ятирічні періоди. Так, у дослідженні говориться, що Україна у 2016 – 2020 роках значно зменшила свою частку на ринку експорту озброєнь, у порівнянні з періодом 2011 – 2015 роками. Якщо раніше ця частка складала 2,6%, то зараза вона становить 0,9 % від світового обсягу. Таким чином у списку країн-експортерів зброї Україна опинилася на 12 місці. До трійки найбільших імпортерів нашої зброї увійшли такі країни, як Китай (36%), Росія (20%) та Таїланд (17%).

Скріншот з дослідження SIPRI

Більш детальних даних у звіті немає. У інституті зазначають, що користувалися лише інформацією з відкритих джерел. Але офіційно Україна не веде торгівлю зброєю з Росією. Нагадаємо, що у 2014 році Рада національної безпеки та оборони України вирішили припинити експорт товарів військового призначення і подвійного використання до Росії.

Що каже українська сторона

У державному концерні "Укроборонпром" одразу відреагували на результати дослідження та заявили, що з 2014 року ніяких експортних контрактів на торгівлю зброєю з Росією не укладалося.

З кінця серпня 2014 року Комісія жодного разу не погоджувала жодних контрактів на поставку ОВТ на територію Російської Федерації. Крім того, відповідне рішення РНБО є обов’язковим для виконання усіма органами виконавчої влади,
– відзначив заступник генерального директора з управління активами Укроборонпрому Мустафа Найєм.

У відомстві додали, що SIPRI надає дані, аналіз і рекомендації, що ґрунтуються на відкритих джерелах. Проте на підставі яких саме відкритих джерел інформації були сформовані показники SIPRI окремо як щодо номенклатури експортованих товарів, так і щодо визначення обсягу їх вартості, а також стосовно методики здійснення цих розрахунків – інформація відсутня.

Якщо ж подивитися на дані Державної служби експортного контролю України, то побачимо, що в переліку експорту українських озброєнь за 2015–2019 роки серед отримувачів немає Росії.

Як проводиться дослідження SIPRI

У SIPRI ж кажуть, що вони не рахують фактичні об'єми купівлі-продажу озброєнь, а вираховують їх за допомогою спеціально розробленого алгоритму "значення показника тенденції" (Trend-Indicator Value, або TIV). У інституту досить складний механізм обчислення та власна методика.

В коментарі Радіо Свобода експертка SIPRI Олександра Куімова пояснила, що методика інституту відрізняється від тієї, яку використовують в Україні. Тому дані цього інституту й українські дані часто значно різняться.

Так, у випадку з експортом озброєнь з України до Росії інститут зараховує до цього також і озброєння, вироблені в Росії за узгодженою ліцензією. За період 2016–2020 років це стосується тільки дев’яти літаків Ан-148. Крім того, є відкрите замовлення на шість турбореактивних двигунів Д-436 для трьох літаків Бе-200ЧС російської розробки.

Якщо згенерувати автоматичний звіт на сайті інституту, то побачимо, що там дійсно буде інформація про літаки Ан-148.

Скріншот з сайту SIPRI

Що кажуть експерти

Олена Трегуб, виконавчий директор Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), говорить, що рішення про припинення експорту до Росії товарів військового призначення та подвійного використання було ухвалено Указом Президента України 2014 року. SIPRI видаючи свій публічний звіт, видається, не повною мірою врахували, що питання торгівлі озброєнням між Україною і Росією є надзвичайно політично чутливим питанням і потребує ретельного і глибокого пропрацювання перед оприлюдненням.

Чутливою для України стала зокрема інформація SIPRI про те, що шість двигунів виробництва "Мотор Січ" передбачалося експортувати до Росії або виробляти там за ліцензією для російських літаків Антонов Ан-148 і Берієв Бе-2000. І хоча угода зірвалася – і російська влада публічно поскаржилася про це у 2018 році – SIPRI включив її до своєї статистики як приклад багатомільйонної військово-виробничої кооперації між Києвом та Москвою,
– пояснила Олена Трегуб.

Вона додала, що лише після опублікування звіту на запити українських журналістів, SIPRI також визнав, що цілком ймовірною виглядає можливість, коли Воронезьке акціонерне літакобудівне товариство «використовувало компоненти, поставлені до набрання чинності заборони, та / або зуміло замінити всі українські компоненти російськими компонентами». Дані уточнення мали бути пропрацьовані й опубліковані відразу зі звітом зважаючи на політичну чутливість питання.

Тож, буде помилково говорити про те, що Україна й досі експортує озброєння до Росії. Єдина причина, через яку Росія опинилася у лідерах-імпортерах української зброї – це особлива методологія, якою користуються у SIPRI для складання звітів.