Продовжуючи Версальську риторику (неформальна зустріч членів Європейської Ради у Версалі 10 – 11 березня 2022 року – 24 канал), якогось вагомого теж прориву не сталось, хоча так можна сказати лише на перший погляд.

Читайте Росія не має жодних шансів у війні з Україною

Значення для України

Подивишся на рішення Європейської Ради, так звані Висновки 24 – 25 березня під мікроскопом, можна виокремити 5 цікавих підсумків, у тому числі для нашої держави.

  1. Україна була знову згадана в офіційних рішеннях і це безперечно вагомий плюс. Ба більше, нашій державі відведено вагоме місце. Європейська Рада знову підтвердила своє рішення у Версалі щодо наших європейських прагнень, і навіть пішла далі у своїх формулюваннях. Вона повторила своє запрошення до Комісії надати свій висновок відповідно до відповідних положень Договорів.

Тобто чітко підкресливши на високому політичному рівні, що офіційна процедура приєднання була запущена. Одразу треба сказати, що наступна планова зустріч Європейської Ради намічена на кінець червня – і до цієї дати, може все змінитись в європейському та світовому політичному ландшафті, в основному завдяки діям Збройних Сил України на фронті.

  1. Кандидатство в члени ЄС офіційно нам не дали… погано? Не зовсім зрада. Річ у тому, що процедура вступу в ЄС дуже забюрократизована, і політично залежна. Це означає, що лише від європейських політиків залежить як швидко та далеко поїде український євроінтеграційний потяг.

Важливо Реальні гарантії безпеки для України: якими вони мають бути

Терміни

Такий висновок, відповідно до домовленостей з Єврокомісією, буде підготовлено "найближчими місяцями". Щоб оцінити багато це чи мало – можу сказати лише, що у Македонії чи Сербії це зайняло 1 – 1,5 року.

Україна ж це інший кейс – про нас Європейська Комісія знає багато. І думаю, що Висновок, а саме його публікація знову ж таки залежить більше від політичного розкладу, а не технічної готовності експертних відділів Європейської Комісії.

  1. У Висновках Європейської Ради з'явилось підтвердження надання Україні та Молдові так званого "енергетичного безвізу" – синхронізація наших енергетичних мереж. Те, що повинно було статись лише за декілька років, – сталось так швидко… І все знову ж таки завдяки нашим збройним силам та героїчному опору української нації.
  2. Україна – в центрі Висновків… і жодних згадок про заявки Молдови та Грузії. Якщо Молдова ще була згадана в контексті синхронізації електричних мереж, то Грузія зовсім була "забута". Окремим пунктом Молдові та молдавському народові було засвідчено підтримку. Це вагомий політичний сигнал, який говорить лише про те, що ЄС розглядає серйозно лише нашу заявку. Грузинський і молдавський кейс будуть надалі дуже показові, як такі, які повинні були відчути можливість і час, але на жаль не зробили цього.
  3. Європейська Рада погодилась створити Трастовий фонд солідарності в Україні та запросила своїх міжнародних партнерів до участі та закликає розпочати підготовку без зволікання. Це той план Маршала, про який усі вже згадували.

Не виключено, що в цей фонд увійдуть не лише кошти міжнародних донорів, а й активи російських магнатів, які потрапили під санкції, для фінансування відновлення України після війни.

В цілому, ми бачимо готовність Європейського Союзу реагувати на нові геополітичні виклики й бути готовим йти у ногу з часом і адаптувати свої політики до тектонічних змін. Якщо до наступної зустрічі Європейської Ради 23 – 24 червня 2022 року питання нашого статусу як кандидата в члени ЄС не буде вирішено за французького головування, то з 1 липня головування в ЄС отримує Чехія.

І вона вже почала готуватись до свого президентства – і Україна буде широко представлена в пріоритетах чеського головування. Міністр з європейських справ Мікулаш Бек вже заявив, що Чехія дуже сильно підтримає Фонд для відбудови України, а також наші європейські прагнення.

Наразі ж можемо констатувати той факт, що нашу євроінтеграцію рухають ЗСУ і волонтери, а також увесь народ!

Захід може зробити ще багато речей для зупинення Росії – Саакян назвав інструменти тиску: дивіться відео