Я проти здачі інформаційного простору просто так – "без бою". Я проти ігнору "рашистської" пропаганди, але не лише на 112 та NEWSONE.

Читайте також: Які телеканали активно піарять "своїх" політиків: цікаве дослідження

Інфа, що Медвечук став власником 112 каналу, спричинила резонанс, але скажіть мені, а попередній власник Захарченко був кращим? Те ж саме і з NEWSONE, хоча й є одне "але", Мураєв принаймні народний депутат та перебуває на теренах України, чого не сказати про Портнова, котрий з санційного списку ЄС після 2014 року перейшов на рівень "бігунів" від СБУ.

Висновок один – якщо редакційна політика містить завуальовані заклики до зміни конституційного ладу в Україні та розпалює антиукраїнську інформаційну війну, то така діяльність має бути вмить припинена. ГПУ, СБУ….. Ау! Ви де?

Наразі, маємо чимало прикрого досвіду:

1. Це і початок інформаційної війни у 2014-му, коли "профукали" Крим.

2. Тоді ж, у 2014-му, не закривши хоча б відверті сєпарські сайти, "профукали" Словянськ.

3. І на кінець, у тому ж 2014-му, "профукали" Луганськ та Донецьк.

4. Що будемо "профукувати" сьогодні, у 2018-му? Інформ простір всієї держави?

Я вітаю пропозицію РНБО у законний спосіб мати можливість блокувати ворожі сайти за рішенням суду і попередньо слідчим – це чудово. Головне, не перейти межу свободи слова і цензури. Але поява, деінде, закликів до збройного походу чи інших дій щодо зміни конституційного ладу миттєво має бути заблокована.

Шлях бойкотування телевізійного простору – думаю хибний.

Сепаратистські заклики і "прокремлівська" редакційна політика – це є компетенція Нацради з питань телебачення і радіомовлення, СБУ та ГПУ. Бойові дії на стороні агресора не мають ніякого відношення до свободи слова, тому:

1. Підтримуємо проект закону про внесення змін до закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо удосконалення механізмів забезпечення прозорості власності аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації №6762.

2. Підтримуємо проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації №8494, котрий ще навіть не розглядався.

Дані проекти законів – це не врегулювання діяльность ЗМІ, а розкриття останнього бенефіціара каналу. І у разі виявлення чи причетності останнього до країни-агресора – множимо його на нуль. Якщо подібні закони нарешті почнуть працювати, то проросійські ЗМІ цілком законно і без цензури припинять своє існування. І не кажіть про свободу слова. Бо є права, а є зловживання правом всупереч інтересам держави.

Особисто для мене відповідь однозначна.

1. Генеральний прокурор України Юрій Віталійович з трибуни ВРУ у грудні 2017 року заявив про необхідність закриття цих двох телеканалів до кінця року. Нехай тримає слово, або нехай спростує свої слова.

2. Парламентська коаліція, має голосувати за прийняття відповідних законів щодо ЗМІ.

3. Контроль має робити Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

4. А ми не маємо здавати інформ простір. Маємо робити те, що можемо, тим чим маємо, там де ми є!

Читайте також: "Я – частина опору в адміністрації Трампа": стаття анонімного чиновника наробила галасу в США

Хто такий Медведчук: дивіться відео