Дослідження охопило різні сектори економіки, серед яких сільське господарство, промисловість, сфера послуг та ЖКГ. Показники енергоефективності цих галузей по країні вцілому - від 33% у аграрному секторі, до 72% у сфері послуг.
Утім, за словами авторів рейтингу, найбільший потенціал з енергоефективності - у промисловості та ЖКГ. Якщо промислові підприємства його використають, то країна на енергоресурсах економитиме більше 7 мільярдів євро на рік.
“Деякі домогосподарства, ведучи підготовку до енергоефективних заходів, проводять перший цикл, і їм цього вже достатньо. Тобто зовнішнє утеплення, правильно розраховане. Його вже при нинішній техніці, що стоїть у будинку, достатньо для того, щоб на 40% знизити енерговитрати цього будинку”, - сказав голова Держагентства з енергоефективності Микола Пашкевич.
Якщо обладнати будинок новим енергообладнанням, економія ресурсів зросте до 70%. У такому разі комунальне господарство нарешті зможе подолати кризу, вважає Пашкевич.
Утім, перекладаючи відповідальність на інвесторів, держава скорочує бюджетне фінансування енергоефективних програм. На наступний рік у держбюджеті на дану сферу запланували близько 500 мільйонів гривень. Хоча, згідно з Держпрограмою енергоефективності на 2010-2015 рр., це мали бути майже 3 мільярди гривень.
Схожа ситуація й цього року - з запланованих у бюджеті 600 мільйонів гривень освоєні лише 100, констатують експерти. На решту коштів чиновники не знайшли гідно підготовлених проектів.
“Те зменшення від першого варіанту цієї програми в 10 разів на 2012 рік фінансування державної політики дає сигнал інвесторам: якщо держава не йде в інвестування цього сектору, чому тоді інвестори мають іти? Більше 300 мільярдів гривень. Цей той потенціал, який Україна втрачає, не розвиваючи програми енергоефективності”, - каже голова Комітету енергетичної незалежності Іван Надєїн.
Разом з тим, як відзначають експерти, бізнес зацікавлений вкладати гроші в проекти енергозбереження через їх величезний потенціал.
“Фактично бізнес іде туди, тому що він бачить, що сьогодні, вкладаючи, умовно кажучи, 100 тисяч, він це окупить за 1 опалювальний сезон (навіть такі неефективні є підприємства), або за 2 опалювальні сезони, і далі він працює в прибуток. Тобто, уже бізнес такі проекти робить”, - сказав голова правління Альянсу “Нова енергія України” Валерій Боровик.
Утім, це відбувається не так активно, як би хотілося. Причина - відсутність ефективних стимулів з боку держави, переконує Боровик. Тому, аби досягти рівня енергоефективності ЄС, Україні необхідно впроваджувати й європейські стимули. Зокрема, кредитувати бізнес і населення безвідсотковими позиками на реалізацію проектів з енергозбереження та відновлювальної енергетики.