З 2006 року в Україні ведуть дискусії щодо майбутнього хрущовок. Про це розповіла народна депутатка від "Слуги народу" Олена Шуляк.
До теми Ремонт у хрущовці: важливі нюанси, на які не всі звертають увагу
Тоді ж парламент ухвалив закон про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду. Однак у ньому немає механізму, як працювати зі старими будинками.
Що хочуть змінити у законодавстві
Чинне законодавство передбачає, що знесення застарілого житла можливе за згодою 100% зареєстрованих жителів. За словами Шуляк, коли люди дізналися про таку можливість, у кожну хрущовку, яка є в Києві, "були прописані мама, тато, сусіди".
Люди читають ще старий Житловий кодекс і думають: "О, якщо ми будемо прописані, отже, на кожну людину по 20 метрів плюс, і буде такий подарунок від держави". Але ви ж розумієте, що 100-відсоткової згоди від усіх мешканців на розселення не одержати ніколи. Це просто неможливо,
– сказала нардепка.
Тому Мінрегіон пропонує зменшити цей бар'єр до 75% жителів.
Потрібні зусилля забудовників
Щоб вирішити проблему, потрібні зусилля забудовників, жителів і місцевої влади. Однак Шуляк зазначила, що для забудовників – це бізнес, тому їх потрібно заохотити займатися розселенням хрущовок.
Політикиня каже, що їм слід надати від держави або міста преференції. Наприклад, платити менше за землю, або дістати якусь більшу земельну ділянку, або можливість під'єднатися до мереж за певними тарифами.
Що таке хрущовки?
Це 5-поверхові панельні і цегляні будинки без технічного поверху, ліфта й сміттєпроводу. Їх почали масово споруджувати всередині 20 століття за часів правління Микити Хрущова, звідки й пішла назва. Їх будували як тимчасове житло. Однак згодом термін використання постійно збільшували.У Міністерстві розвитку громад та територій України наголошують, що в українському законодавстві прописано умови для реконструкції хрущовок, які фактично неможливо виконати.