В України є час до листопада, щоб зміцнити свої позиції

На півночі Харківської області останні зміни на карті – 18 червня. Тоді відбувся рух росіян на схід у сірій зоні.

До теми Коли окупантів видавлять із Харківщини?

Невдачі росіян на Харківщині

Відомості про настрої російських військових з цієї ділянки і дані з російських шпиталів та від російських волонтерів вказують, що ворог зіткнувся з проблемами, на які явно не очікував. Росіяни шоковані – у статистиці їхніх втрат Харківський напрямок виходить на одне з перших місць.

Де-факто росіяни створили точку, куди змушені постійно відтягувати з інших ділянок фронту штурмові частини та ховати їх там. Продавити далі – немає сил, виходити – нарватися на безліч неприємних питань.

У нас невеликі тактичні покращення у напрямку Кремінної. Часів Яр відбивається. Фахівці відзначають, що ворог вже трохи запізнюється з формуванням умов для основної операції на літо – осінь.

За нашими даними, за 3 тижні червня у Росії публічно поховали 2,4 тисячі солдатів, за місяць буде понад 3 тисячі. Якщо вірити оцінкам, що Росія збирає близько 25 – 30 тисяч найманців на місяць, то вони самі визнають, що кожен 8 – 9 новобранець гине. Насправді гине не менше, ніж кожен п'ятий (скоріше – більше).

З урахуванням поранених, консервативна оцінка втрат ворога – близько 25 тисяч на місяць. Плюс хворі, дезертири, нестатутні відносини та інше. Тобто все поповнення йде в мінус.

Очевидно, росіяни робили ставку на продавлювання нашої оборони під час розміну людьми. По факту виявилося, що відновлення допомоги та дрони таку схему ламають. Чогось більшого без нарощування мобілізації окупанти досягти не зможуть. Збільшення разових виплат найманцям до 18 тисяч доларів вказує, що охочих воювати за гроші дедалі менше.

У липні основну масу російських строковиків спробують перевести на контракт і кинути на фронт. Якщо це не вийде, то до кінця року зберігатиметься поточна картина – тиск і сточування.

Читайте також Цифрове майбутнє країни: перші успіхи CDTO Campus

До листопада радикальних кроків не буде

2. У політичному плані кілька важливих пунктів.

По-перше, Владімір Путін "кліпнув" і викотив свої "мирні" вимоги, які всі відкинули. Навіть Дональд Трамп. Зіпсувати мирний саміт не вдалося. Також очільник Кремля здійснив візит до КНДР, що відповіло на питання про те, в якій лізі він збирається грати.

Путін сипав погрозами на тему ядерної зброї, що раніше зазвичай збігалося з невдачами Росії на фронті. Тепер росіяни або мають показати щось вражаюче на полі бою, або "уточнювати" свою позицію у бік ослаблення.

По-друге, домінантною тезою стало "припинення війни". Навіть наші дипломати використовують це слово. Не коментуватиму чому. Цілком ймовірно – це найкраще відповідає кон'юнктурі та дозволяє розвивати якісь заготовки. Але наочний тренд – запит на припинення бойових дій, а потім вже з'ясовування всього.

По-третє, на дебатах Трампа і Байдена наочно позначено перспективу, що до листопада радикальних кроків не передбачається. А ось із листопада вже можливі якісь новації, зокрема – переговори про початок реальних переговорів (зазначу: можливі, але не обов'язково будуть).

Актуально Виборча кампанія у США увійшла в дуже неспокійну фазу

Треба чітко інтерпретувати цей момент. Величезна спокуса думати, що у листопаді все закінчиться. Уже чув таке у розмовах. Підхід "потерпіти до листопада" – згубний. Ключова дилема – як ми входимо у зимовий період? На тлі активних бойових дій? На тлі підморожування ситуації на фронті та гіпотетичних переговорів?

Суть роботи найближчими місяцями – вийти до листопада у максимально сильну позицію. Вона визначатиметься:

• здатністю успішно оборонятися всю зиму;
• здатністю пройти зиму без гуманітарної кризи (енергетика, паливо, продовольство, медицина тощо).

Якщо ми не продемонструємо готовність щодо цих двох позицій, то у переговорах світова спільнота давитиме на нас (щоб ми здавались). Якщо підготуємось – давитимуть на Путіна (щоб він не ліз далі та знижував планку вимог). Бо інакше буде ще одна виснажлива зима та накопичення проблем для всіх.

Спроба "розрулити" щось до листопада не виключена (є зацікавлені суб'єкти), але простір для неї швидко звужується. Швидше можливі імітації як активність, що формує порядок денний. Повторюся – треба готуватися терпіти та чинити опір мінімум до весни 2025 року. Тоді буде можливість рухатися у бік покращення. Керівництво ЄС виглядає прийнятно (місцями – добре), переговори про вступ дадуть багато протверезних новин. Але це рух уперед.

Настав час діяти прагматично

3. Що далі?

Відчуття колишні. Зупинка на фронті, в економіці, соціальній сфері – найважча. Але можливості оборонятися не втрачені, потреби погоджуватися на будь-які умови теж немає. Завершена основну сесію НМТ (явка 92%, 265,3 тисячі дітей). Тепер вступ. Це важливий організаційний момент, що формує майбутнє країни.

Здолати нашу армію росіянам не вдається. Влітку вони продовжуватимуть витрачати величезні зусилля на підрив волі до опору в тилу, на зрив підтримки військових, на внутрішній розбрат та гальмування зовнішньої допомоги.

З одного боку, зростає інтенсивність варварських ударів по цивільних. З іншого боку, вже видно, як росіяни вкладаються в підігрів очікувань швидкого фінішу. "Щоб усе це якнайшвидше закінчилося". Щоб людей накривало емоціями та вибивало з ритму.

Раніше я припустив, що можливі атаки на Верховну Раду, щоб зірвати продовження воєнного стану. Сьогодні, 1 липня, СБУ повідомила про затримання групи, яка мала намір захопити будівлю. Не знаю жодних деталей, просто відзначатиму всі факти зазіхань на парламент.

Важливо Не існує "тіньового флоту": які країни відкрито перевозять російську нафту

Футбол уже показав, як може перемикатися увага мас. Плюс вибори. Попереду ще є олімпіада. До початку "мертвого сезону" в політиці – 3 тижні. Зламати літній режим може загострення на Близькому Сході або Далекому. Але це ще більше відверне увагу від України. Весь цей час росіяни інформаційно тиснуть.

Ментально пережити цей період допоможе побудована рутина. Декілька відрізків марафону ми пройшли на морально-вольових. Настав час діяти максимально прагматично, щоб можна було за необхідності додати.

Гарні слова приймати лише з гарними справами (особливо це стосуватиметься саміту НАТО, до якого партнери зуміли знизити очікування). Пам'ятаєте, скільки хорошого говорив Єнс Столтенберг? А Еммануель Макрон? Ці сторінки перевернуті – нові обставини.

Загалом: без особливих просвітів, багато роботи, але досі багато залежить від нас. Що саме собою дивовижно.