"Успіхи" путіна в Ірані та доля колаборантів в Україні: інтерв'ю з Олексієм Даніловим

Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу розповів секретар РНБО Олексій Данілов. Він також поділився думками, за яких умов та коли може закінчитися війна, а також розповів про те, що чекає на колаборантів.

Читайте також Україна вже отримала 12 із понад 20 HIMARS: скільки бійців пройшли навчання

Мародерство окупантів та яка доля чекає на колаборантів

Згадала про мародерство, оскільки буквально сьогодні з'явилося повідомлення про те, що тих, хто виїхав з Маріуполя, позбавлять права власності на свої квартири й вони перейдуть до окупаційної влади. Розумію, що ці накази нам ні про що не говорять, але, думаю, ті, хто виїхав з Маріуполя, зараз можуть перейматись за своє житло.

Те, що вони роблять, не є новиною для нас. У 2014 році на території окупованих частин Донецької та Луганської областей, які тоді захопила росія, розпочавши агресію проти нашої країни у лютому 2014 року, росіяни забирали підприємства, житло громадян нашої країни.

Настане час, коли все це повернуть. Ба більше, виплатять компенсацію всім нашим громадянам і ми своє, ще раз наголошую, не віддамо нікому. І за все це росіяни відповідатимуть,
– переконує Данілов.

Поведінка на росії свідчить про те, що там вже розуміють, що час нашої перемоги – з кожним днем все ближче й ближче. Вони це усвідомлюють.

Останні візити путіна, який відправився в країну, яка була повністю під санкціями США, Євросоюзу та всіх цивілізованих держав, як його там "привітали", яка була в нього позиція – говорить про те, що шансів у росії перемогти нашу країну – 0.

Інша справа, що зараз у нашій країні, на жаль, не всі це ще усвідомили, і досі є такі собі коливання певних осіб з цього приводу. Я б хотів повідомити, що не треба сумніватися, майте на увазі, що всі колаборанти, які увійшли в структури, які досі продовжують допомагати росії – їх вичислять, і після війни ми вимагатимемо зовсім іншу країну.

Оскільки залишатися в тому стані, якому ми були 30 років, коли ми і туди, і сюди – так вже не буде. Гуртується зараз нація, гуртується наше суспільство. Усі, як один, ми стали на захист нашої країни. Те, чого не очікували передусім росіяни.

Можу сказати, що це була, мабуть, приємна несподіванка для наших партнерів, які, на жаль, не вірили. Оскільки, починаючи з листопада, в нас було дуже багато перемовин з нашими партнерами з інших країн, які зараз нам допомагають. Ми ще тоді просили, аби вони нам дали допомогу, але, на жаль, вони не вірили.

Однак ми довели своєю поведінкою, довели наші військові, довели війною, що ми гідні того, що з нами зараз співпрацюють усі цивілізовані країни світу. Вони нам зараз надають допомогу. Ця допомога з кожним днем стає все більшою й більшою.

Що чекати від візиту путіна до Ірану

Щодо путіна й безпілотників. На мою думку, він дуже радів, коли президент Ірану взяв його за руку, коли вони вийшли фотографуватися до преси. Тобто нарешті хоч хтось його за руку взяв, бо всі намагалися відмежовуватись від нього весь цей час.

Однак за фактом неоднозначна історія з цими безпілотниками. Якщо ми ще вчора говорили про те, що навряд чи Іран дасть ці безпілотники росії, то зараз таке відчуття, що путін може вмовити, аби цю військову підтримку таки надали росії. Питання лише в тому, що для себе Іран вимагатиме натомість?

Необхідно розуміти таку річ: Іран – це країна з давньої історією. Іран – це країна, яка має тисячолітню історію, як і наша держава. Це країна, яка існувала ще до того часу, як були російські болота, де квакали жаби.

Чи допомагатиме Іран росії – це ще велике питання. Це тонке питання. І те, що він (президент Ірану) взяв за руки путіна й підняв ці руки догори – це має інші знаки. Ще раз наголошу, що це дуже тонка дипломатія.

Ми дивимось по-іншому на ці жести. Знаєте, яка ознака піднятих у гору рук у слов'ян? Це ознака капітуляції. Якщо за допомогою тих країн, які там були присутні, росія капітулюватиме, то ми не маємо жодних заперечень.

До слова Іранці захочуть занадто багато, – дослідник сказав, що вимагатимуть у путіна за безпілотники

Тут є багато речей. Можу сказати, що після того, як наше військо нашими українськими 2 ракетами "Нептун" потопило "москву" для багатьох людей, які займаються ізотерикою чи схожими речами, є чітке розуміння, як все надалі відбуватиметься. Питання тільки часу. Впаде й москва.

У багато чому це залежить навіть не від нас. Річ у тім, що росіяни самостійно знищують свою країну. І вони цим займаються вже десятки років. На це ніхто не звертає уваги, але вони знищують своє населення, молодь, не дають їй можливості розвиватись.

Те, що ви бачили, коли почали про мародерство – це ж ознака їхньої "цивілізованості". Якщо ви йдете війною, то маєте на війні змагатися з військовими. Однак коли росіяни змагаються з дітьми, з літніми людьми, словом, цивільним населенням – це зовсім інші речі.

У цивілізованому світі – це називається країна-терорист. Я впевнений, що рано чи пізно росіяни обов'язково отримають таке почесне звання, оскільки вони його гідні й все, що вони роблять кожного дня, підтверджує, що їм треба терміново це звання дати. Це буде справедливо.

Політологи сходяться на тому, що цей візит путіна до Ірану більше не про військову співпрацю, а про економічну. Мовляв, путін міг полетіти туди, аби перейняти досвід Ірану, як жити під санкціями, як зробити замкнуту економіку, не залежати від інших країн.

Крім того, про цей візит на російському телебаченні якщо не сказали ні слова, то обговорили буквально одним реченням.

Річ у тім, що я безпосередньо був в Ірані, був у Тегерані після збиття нашого літака. Там зустрічався із відповідними посадовими особами, бачив на власні очі, як живе країна, яка перебуває під санкціями.

Очільники двох диктатроських країн / Фото Ukr.net

Можу сказати, що нічого доброго для цивілізованого суспільства ці санкції не дають. Ба більше, коли вони починають працювати (це ж не вмикач світла, що його можна увімкнути або вимкнути) – цю темряву через певний проміжок часу росіяни вже більше й більше відчуватимуть, з кожним днем ставатиме все темніше й темніше.

Читайте також Посли ЄС затвердили 7 пакет санкцій проти росії

Не буде запасних частин, не буде багатьох інших речей. Або ви з цивілізованим світом, або ви самі вигадали собі якусь казку про "острів росія". Вони мають відокремитися від усього цивілізованого світу й спробувати прожити самостійно.

Звичайно, у сучасному світі це вкрай складно комусь вдавалося – майже неможливо. Хіба сьогодні такі приклади дає Північна Корея, яка визнає квазіреспубліки на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, не знаю, з якого переляку. Однак якщо у них у спільниках ще Сирія, то про що тут можна говорити.

Що стосується того, що в Росії зараз ніхто не побачить, що путін був в Ірані – зараз інтернет, соціальні мережі є дуже потужним способом донесення інформації, тому на росії також знатимуть, що він там був.

Вони бачитимуть те приниження, яке влаштували путіну. І в багатьох інших моментах – як його принизив президент Туреччини Ердоган, коли путін мав чекати на нього та багато іншого.

Там дуже багато тонкощів, на які треба звертати увагу й робити той аналіз, про який ми зараз говоримо.

Цілу хвилину він стояв у мовчанці. Ми подумали, якщо це хвилина мовчання за кар'єрою путіна, то нехай буде.

Згадаймо ще, хто його зустрів у аеропорту. Це був просто міністр, який мав досить опосередкований стосунок до ситуації.

У дипломатії дуже багато тонкощів, які громадяни не можуть помітити та проаналізувати. Ця зустріч містила чимало цікавих знаків, починаючи від особи, яка зустріла путіна у аеропорту, а закінчуючи самим форматом зустрічі і подальшим супроводом. Це красномовне свідчення того, що його вже не визнають тією "першою країною", яка була на мапі світу.

Ну і точно не "вторая армія міра", як вони про себе заявляли та сильно пишалися цим. Вони намагалися цей образ навколо росії намалювати. Паралельно із цим вони кажуть, що ще нічого не починали, але ми бачимо що після зустрічі мацкви і "Нептуна", вони чомусь відганяють флот із Криму до Новоросійська. Також йде переміщення їх БК вглиб окупованих територій, кадиров просить ППО, у москві тестують сирени. Так починали чи не починали?

Окупанти 24 лютого дійсно зібрали вражаючу кількість військ біля наших кордонів. Це дуже вражало наших партнерів, тому вони гадали, що росіяни дуже швидко захоплять нашу країну. Росіяни справді не врахували, що ми за суспільство, вони не знали, хто ми є.

Я хочу нагадати, якщо наша країна у небезпеці, то ми забуваємо про усі чвари, ми стаємо пліч-о-пліч і захищаємо свою країну. Так вже було не один раз, так було у 2004 році, коли через призначення януковича росіяни хотіли "закопати" нас ще тоді. Але наші громадяни згуртувалися і вийшли на вулиці та зупинили це.

Так було і в 2013 році, коли янукович вирішив самостійно вибрати, у який спосіб буде далі жити Україна. Аналогічну ситуацію ми спостерігаємо і у 2022 році, якщо буде потрібно – буде те саме.

Коли росіяни говорять про те, що у них друга армія світу, то так – за кількістю озброєння, вони не є останніми у списку і ми не можемо тут змагатись. Але є така річ, як воля. Є воля до свободи, яку забрати у нашого народу неможливо.

Звичайно, ми не росіяни – вони раби, які звикли мати царя, що має їм дати надію на життя.
У нас кожен громадянин є особистістю, вільною людиною.

У нас зовсім інше суспільство, я постійно наголошую, що після війни, в Україні має бути інша країна. По-іншому ніяк, адже ті хлопці та дівчата, які зараз є на фронті, вони вже не зможуть допустити хабарництва чи олігархічної системи економіки.

Фактично, ми зараз виборюємо справедливе суспільство, і воно обов'язково буде. Ті, хто вважає, що збереже собі посаду та залишиться при займаних місцях і далі буде "кошмарити", існувати не зможуть, суспільство не дасть цьому статися.

Гучні відсторонення Венедіктової та Баканова

Якщо ми зачепили тему нових облич, то не можу не запитати про пана Баканова та пані Венедіктову, яких днями відсторонили. Пані Венедіктовій пророкують нову посаду, а Іван Баканов просто пішов із СБУ.

Верховна Рада проголосувала за звільнення Ірини Венедіктової та Івана Баканова. Країна у війні, але всі процеси працюють. Саме тому варто спокійніше приймати зміни, які ми могли спостерігати останніми днями у керівництві прокуратури й СБУ.

Звучали певні прізвища, але я прихильник працювати із документами. Скоріш за все, це були не останні звільнення, ми ще будемо бачити певні процеси.

Це – життя, воно триває і не може зупинятися. Так само, як і розмови про те, чи має зупинитись цивільне життя під час війни – у жодному разі. Інша справа, що ми б мали гуртуватись та взяти певну перерву на політичне життя, яке б значно ускладнювало оборонні процеси.

Стосовно звільнення Венедіктової та Баканова, то є рішення Верховної Ради, і треба його поважати. Так, депутати проголосували за відставку генпрокурорки та голови СБУ, проте не варто робити з цього трагедію.

Ми з самого початку повномасштабної війни просили усіх довіритися тому, що робить наш президент, пан Залужний чи пан Резніков. Але після того, як були прийняті останні кадрові рішення, то у суспільстві почали говорити про те, що це схоже на узурпацію влади, можливо. І ми знову трохи забули про те, що у нас війна та почали шукати ворога всередині країни.

Якщо ми зараз називаємо прізвища Залужного чи Резнікова, то варто розуміти, що це не лише їх заслуга, а й десятків та тисяч наших громадян, які боронять нашу країну, додає він.

Найважчими були перші 2 тижні, коли біля Києва ця орда снувала навколо міста. Я бачив це на власні очі, коли відвідував передову – до Києва залишалось не так і багато,
– розповідає Данілов.

Тому хочу всім наголосити – перемога ще не настала, вона обов'язково буде. Зараз дуже важкий час, не варто нам усім йти у політичне піке та з'ясування стосунків.

Підтримка міжнародних партнерів

Наші партнери почали активно надавати нам допомогу. Якщо ви зустрінете когось із військових, то вони скажуть вам, що їм завжди хотілося б якомога більше зброї.

Потрібно також пам'ятати, що кожна країна у цій війні має свої плани, це стосується і наших західних партнерів. Ці плани різні, адже у наших партнерів тривають політичні процеси, вони на все це мають звертати увагу. Якщо згадати війну у В'єтнамі, то всі президенти США того часу – звертали увагу на своє суспільство. Як воно реагує на ті чи інші заяви та вчинки.

І тоді, коли у В'єтнамі вже воювало понад 570 тисяч американських громадян, то суспільство почало запитувати "навіщо". Чи почнеться така дискусія на росії, я не знаю. Велетенська різниця між США та росією, це дійсно так. В Америці кожного солдата дуже шанують, у них є окреме кладовище для в'єтнамських вояків.

А росіяни викопують ями і просто кидають туди загиблих. Це просто жахіття, розумієте? Чи є там суспільство як таке – загадка. На сьогодні там просто "гарматне м'ясо" і біомаса, яке вони відправляють в Україну.

І чи пробудиться російське суспільство, чи взагалі воно там є, на сьогодні для них це просто "гарматне м'ясо", біологічна маса, яку вони сюди відправляють для того, щоб вони тут гинули. Мені навіть важко сказати, що у них там відбувається.

Що це за суспільство, коли люди просто гинуть, ба більше, якщо ви буряти, якути чи якоїсь іншої національності, то вас в першу чергу забирають, в першу чергу відправляють, вам не сплачують жодних грошей за те, що ви тут загинули, починають вигадувати, що ви десь пропали безвісти чи якісь інші нісенітниці.

У них за ці роки, починаючи з 2004-го –  фактично почалося знищення російської федерації. Перших 3 роки, з 2000 по 2003, якщо ви пам'ятаєте, у них було більш ліберальне суспільство і вони намагалися щось робити.

А після того, як їм не вдалося захопити нас у 2004 році, через вибори свого апологета – пана Януковича, вони перейшли до зовсім іншої системи, яка на сьогодні у них там є.

Пане Олексію, ви говорите про те, що їх там складають у братську могилу, а по факту у Херсоні місцеві кажуть, що після "прильотів" по Чорнобаївці або десь біля Нової Каховки дуже чути трупний запах. Кажуть, що таке відчуття, що нібито палять тіла для того, щоб їх потім не везти на росію і не виплачувати ту компенсацію, яку обіцяли, коли ті йшли воювати.

Це відома річ, у них є так звані пересувні крематорії. Вони їх там просто спалюють, як спалюють біологічний матеріал, коли трапляється якісь епідемії тощо. Ці пересувні крематорії були й на території Луганської області, вони працювали в них в Маріуполі, в інших містах.

Я не виключаю, що зараз вони будуть перекидати їх в район Херсона для того, щоб, як ви маєте рацію, не сплачувати ті компенсації, які обіцяли родичам цих людей. Ну пропала людина – немає людини, може десь з'явиться через скількись років.

Навіть така філософія, яку вони сповідують у цьому питанні, каже про те, що вони абсолютно не є цивілізованою країною, цивілізованим суспільством.

Ви сказали про те, що на початку в нас мало хто вірив, країни-союзники давали нам 3 дні, хтось давав тиждень, хтось казав, що максимум якісь 20 днів вистоїть Україна. П'ятий місяць ми даємо відсіч і забираємо назад своє. І тепер нам кажуть про те, що така війна може тривати ще 4 – 6 місяців, а потім все це переросте у такий затяжний заморожений конфлікт.

Це складне питання і я не думаю, що знайдеться людина, яка сьогодні дасть на нього відповідь. Тут залежить від дуже багатьох чинників. Ннасамперед від наших військових, в який спосіб вони будуть боронити нашу країну, в який спосіб вони будуть її звільняти від загарбників. Залежить від поведінки наших партнерів, наскільки швидко вони постачатимуть необхідну сучасну зброю.

Ще раз наголошую – ми дякуємо усім нашим партнерам, які сьогодні дають нам таку зброю. Є дуже багато речей, від яких дуже багато залежить.

Повертаючись до перших днів війни, дуже важливо було розуміти, як буде поводитися суспільство та керівники. Це дуже важлива річ, що відбувалося особливо в перші дні. Можна дати чітку оцінку, що 95% відсотків поводилися відмінно, сміливо – не покинули нашу країну.

Чи були люди, які повелися по-іншому? Так, були. Але повірте в сучасному світі ми нічого приховати не можемо. Рано чи пізно, де і хто був 24 чи 25 (лютого), в інші складні дні, – усім буде відомо. На сьогодні з кожним днем стає все більше і більше всім зрозуміло.

Ще раз наголошую, теза, що в сучасному світі ви нічого приховати не можете, є фундаментальною. І я б нікому не радив гратися в якісь такі іграшки-темряшки, чи як їх правильно назвати. Це просто неможливо. З сучасним розвитком технологій, які сьогодні існують, це просто неможливо.

Знову ж, повертаючись до історичних подій, коли один із представників США почав вести сепаратні переговори з комуністичним В'єтнамом свого часу, то суспільство дуже швидко дізналося все через журналістів. Через те, що на той час міністр оборони США Макнамара вів певні записи, усьому цивілізованому суспільству Сполучених Штатів стало відомо, що відбувається у світі.

Тоді почався такий тиск на президента Ніксона, що він через імпічмент був позбавлений своєї посади після того, як йому Бжезинський – дядько, який нам щось там розпатякував в Давосі, давав нам якісь поради… Це та людина, яка вела сепаратні переговори все життя, і вважалося, що він нібито класний дядько, що він дипломат і домовляється.

Послухайте, потрібно поводитися цивілізовано і ніколи не підводити своїх партнерів. Якщо ви не будете підводити своїх партнерів, не треба буде вести ніяких сепаратних перемовин.

Ще раз наголошую: сучасний світ зовсім інший. То було у 1972-му році, ті події, про які ми з вами згадуємо. 71-й, 72-й, тоді перемовини у Парижі були довготривалі. А зараз, через 50 років, інші технології, інші речі. Ніхто нічого приховати не може.

І коли путін вважає, що він робить якийсь там вигляд, що він може щось приховати – чи то свої втрати, чи то якісь інші речі – повірте, ці цифри, які ви називали, 38 700, якщо я не помиляюся, осіб, які є вбитими на нашій території. Не з нашої вини, бо ми ж не на їхню територію прийшли їх вбивати.

Вони приперлися в нашу країну, продовжують формувати усі ці батальйони смертників, незрозуміло, навіщо їм це потрібно. Вони граються з цивілізованим світом в якусь таку незрозумілу гру, вони вважають, що цього ніхто не бачить і не розуміє.

Увесь світ розуміє, що відбувається, і, я можу сказати, весь світ розуміє, чим це закінчиться для російської федерації.

Втеча високопосадовців та олігархів перед 24 лютого

Ви говорите про те, що світ все бачить і все пам'ятає. А чи пише, чи "бере на олівець" РНБО тих, хто 24, 25 або напередодні 24 покинув територію України? Я про високопосадовців.

Я можу сказати, що в мене на столі є цілий стос "олівців", щонайменше 25 – 28, вони різного кольору, і повірте – ми щодня працюємо з аналітикою, щодня працюємо з документами, щодня працюємо з відповідними документами, які отримуємо від наших розвідок, інших інституцій.

Це не, що ми когось маємо поставити на "олівець" або вести проти когось щось. Це зовсім інші речі. Маємо на увазі, що кожен має відповідати за себе. Минає певний період – декому стає соромно, і він спокійно виходить і каже: "А можна я піду?". Йдіть з Богом. Повірте, ми з вами будемо бачити такого ще дуже багато.

Тут не можу не запитати про пана Ахметова, який довгий час не збирався йти з медіа, а потім, щойно ви нагадали про те, що закон про олігархів працює і от-от буде створено список, через тиждень сказав, що закриває свої медіамайданчики.

Стосовно закону про олігархів у нас сьогодні була велика нарада, у якій брав участь прем'єр-міністр України, перший віцепрем'єр-міністр, міністр юстиції, виконуючий обов'язки голови Служби Безпеки України, міністр внутрішніх справ, інші посадовці.

Я можу сказати, що закон на сьогодні діє, наш законодавець його не скасовував. Ми працюємо згідно з цим законом. Кількість людей, які будуть у цьому списку, залежить від того, наскільки олігархи будуть встигати позбуватися тих активів, які у них сьогодні є для того, щоб не відповідати тим 4 критеріям, які записав законодавець.

Те, що відбулося з Ренатом Леонідовичем, те, що ви кажете, я більш ніж впевнений, що найближчим часом ми будемо бачити ще багато інших подій, інших речей відносно дій цього закону.

Тому що, ще раз наголошую, припинити дію олігархічно-кланової економіки – це питання номер 1. Ми хочемо, щоб всі перейшли в цивілізований бізнес, були цивілізованими бізнесменами, щоб вони на законних засадах заробляли свої статки, не ховали їх, не впливали через гроші на політиків. Зараз ми маємо шанс нарешті стати цивілізованою країною.

До слова Ахметов оголосив про вихід з медійного бізнесу

Ви бачите, що вже й у Ріната Ахметова з'явилися розуміння, що треба діяти у такий спосіб. Тут кожен має обирати свій шлях. Я ще раз наголошую, він же не один у нашому суспільстві.

Олексій Данілов про олігархів та втікачів / Фото Еспресо

До речі, хочу звернути вашу увагу на те, хто виїжджав із країни після 24 лютого, а хто ні. До честі Ріната Леонідовича я можу сказати, що він жодного разу не покидав нашу країну за час війни. А є такі "хлопи", які, мабуть, були проінформовані напередодні…

Проінформовані з росії, ви маєте на увазі?

Я не знаю, звідки їх інформували. Але так сталося, що вони перед війною чомусь "стали на крило" і на приватних літаках вирушили кудись.

Я вже казав: вони, як птахи, що мігрують. Нещодавно один з них залітав до України чи то з Монако, чи то з інших країн. Але зараз, за нашою інформацією, знову кудись вирушив.

Коли закінчиться війна, усі ці речі будуть всім відомі. Тоді почнеться найцікавіше.

Зараз про прізвища у вас питати не варто?

Я не можу називати прізвищ. Я займаю офіційну посаду, з мого боку це буде абсолютно некоректно. Але зараз так побудована наша журналістика та система комунікацій, що це швидко стане всім відомо. Це лише питання часу.

Тут ще й питання моралі. Коли стояло питання про те, що ОПЗЖ треба "закривати"... Це партія, яка безпосередньо працювала з російською федерацією, 90% її представників є прихильниками російського світу. Як така партія може існувати в країні, у якій росія вбиває наших дітей, жінок? Я вже не кажу про зґвалтування, мародерство та інші речі. Представники ОПЗЖ фактично є їхніми спільниками.

Зараз у Верховній Раді відбувається цирк. Вони (представники ОПЗЖ – 24 канал) взяли собі іншу назву. Повірте, мине певний час і буде доволі цікава ситуація. За словами міністра юстиції, вони нібито звернулися до суду. Я хочу подивитися на той суд, який скасує рішення стосовно заборони діяльності ОПЗЖ.

Наші хлопці та дівчата гинуть на фронті. А наші славнозвісні суди будуть ухвалювати такі рішення? Подивимося на реакцію суспільства. Особливо щодо таких партій, як ОПЗЖ, партія Шарія та інших, які у російських чоботах ходять по нашій землі.

Позбавлення громадянства за підтримку війни проти України

Пане Олексію, хочу запитати у вас наостанок. Президент Латвії схвалив позбавлення громадянства за підтримку військової агресії росіян в Україні. Також сьогодні президент України давав інтерв'ю і говорив про те, що ніхто не може тримати нейтралітет. Ви або підтримуєте війну, або виступаєте проти та підтримуєте Україну. Пам'ятаючи про тих, хто зрадив, чи не варто і нам запровадити практику позбавлення громадянства, якщо громадянин України підтримує агресію росії?

Ми – цивілізована країна. Якщо законодавець ухвалить законодавчий акт, згідно з яким за підтримку агресії проти нашої країни ми будемо позбавляти громадянства, я це підтримую. Я також двома руками за те, щоб люди мали право себе захищати та мали власну зброю.

Я виступаю за те, щоб люди відповідали за свої вчинки, насамперед політичні. Ми зараз живемо у дуже непростий час. Підтримувати російську федерацію після всього того, що сталося… Це виглядає дивно, якщо людина має паспорт з нашим тризубом.

Олексій Данілов у ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу: дивіться повне відео розмови