Які зовнішньополітичні орієнтири пропонують кандидати в президенти, – далі в матеріалі 24 каналу.
Читайте також: Як подолати корупцію: що пропонують кандидати в президенти
В Україні все більше прихильників ЄС І НАТО
Згідно опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи імені Кучеріва", останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015 року – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11% і у грудні 2018 року – 59% і 12,5%.
Читайте також: Вибори президента 2019: головні дати виборчої кампанії в інфографіці
Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважають 46% (у 2017 році – 38,5%) і ще 3% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 24% (29% у 2017 році), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить всього 7% (5% у 2017 році).
Після нападу Росії кількість прихильників НАТО і ЄС в Україні зростає
Якби найближчим часом відбувся референдум щодо вступу України до НАТО, у ньому взяли б участь 69% населення. Серед учасників референдуму 70% проголосували б "за" (66% у 2017 році), 28% – проти (26% у 2017 році), а 4% не визначилися (6% у 2017 році).
Треба зауважити, що Верховна Рада 22 листопада 2018 року схвалила в першому читанні законопроект про внесення змін до Конституції, який закріплює прагнення України до повноцінного членства в Євросоюзі та НАТО.
Читайте також: Як завершити війну з Росією: що пропонують кандидати у президенти
Євроцентристи і колоніальні васали
За словами директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, кандидатів у президенти можна розділити на дві групи, якщо говорити про їхні зовнішньополітичні орієнтири. Перша – євроцентристи, які бачать Україну розвинутою, демократичною, членом ЄС і НАТО. Друга – колоніальні васали, які залежать від Росії і зроблять все, що скаже Путін.
Розкол у зовнішніх поглядах українців логічний через історичні обставини. Але ця лінія розколу зсунулася на окуповані території Донбасу в бік РФ. "Рускій мір" залишився в ОРДЛО. Але під вибори впливові кандидати в президенти разом з проросійськими партнерами намагаються знову почати розривати Україну по лінії Дніпра, щоб отримати владу,
– зазначає Микола Давидюк.
Юлія Тимошенко, партія ВО "Батьківщина"
Що обіцяє: Юлія Тимошенко вважає, що майбутнє України в ЄС, а безпека – в НАТО. Тому лідерка "Батьківщини" обіцяє провести повну модернізацію Збройних Сил України за стандартами НАТО та наростити нашу військову потужність до рівня, що гарантує безпеку країні і кожній родині. І провести реформи, які б зміцнили економіку, і зарплати в українців стали на рівні європейських.
Юлія Тимошенко різко змінила погляди щодо зовнішньої політики
За словами Давидюка, під час президентської кампанії 2010 року Юлія Тимошенко казала, що треба не в НАТО вступати, а приєднатися до не існуючої європейської безпекової системи. На його думку, українці не вірять лідерці "Батьківщини", оскільки пам’ятають, що вона в 2008 році не підтримала приєднання України до плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). І це було проти України. На нас би у 2014 році не напала Росія, якби ми були в НАТО.
В попередніх кампаніях Тимошенко не згадувала про європейську і євроатлантичну інтеграцію. Тоді Тимошенко була більш проросійською. З того часу пройшло десять років, і на нас напала Росія. Тимошенко грає месиджами про ЄС і НАТО,
– говорить Давидюк.
Петро Порошенко
Що обіцяє: Петро Порошенко обіцяє, що Україна до 2024 року приєднається до ПДЧ і набуде членства в ЄС.
Петро Порошенко обіцяє довести до НАТО і ЄС до 2024 року
Як зауважує Микола Давидюк, Порошенко обіцяє це на п'ятий рік свого можливого другого президентського терміну. І якщо він не виконає цю обіцянку, то йому з електоральної точки зору нічого не загрожує. Втретє Порошенко не може балотуватися.
Обіцянка Порошенка про НАТО і ЄС до 2024 року – обнадійлива для українців і одночасно безпечна для Росії. Порошенко багато робить у цьому напрямку, але не достатньо. Якщо буде реформуватися армія, суспільство почне обговорювати питання НАТО і переважна більшість українців виступатимуть за членство, в Альянсі побачать прогрес, тоді можна говорити про реальний вступ. Зараз рано, поки така висока корупція в країні і ЗСУ зокрема,
– зазначає експерт.
Володимир Зеленський, партія "Слуга народу"
Що обіцяє: Володимир Зеленський за рух України до НАТО та інших подібних об’єднань. Це, вважає він, запорука нашої безпеки, яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум.
Володимир Зеленський хоче референдум щодо НАТО
Як наголошує Давидюк: чи розуміє Зеленський, що таке НАТО і референдум? Складність цього демократичного інструменту? За його словами, щоб проводити референдум, необхідна просвітницька робота, щоб більше половини українців були за НАТО у всіх областях.
Читайте також: Кандидати у президенти України-2019: список
Анатолій Гриценко, "Громадянська позиція"
Що обіцяє: Анатолій Гриценко за НАТО і ЄС. На його переконання, усвідомлюючи, скільки треба зробити, щоб підняти стандарти життя, перспектива вступу складає 5-10 років. Водночас Гриценко вважає, що закордонні партнери не дуже зацікавлені, щоб керівництво української держави займало тверду позицію з цих питань. Але вони сприймають аргументи, тому зовнішня політика повинна і буде відповідати нашим національним інтересам.
Анатолій Гриценко вважає, що треба зайняти тверду позиції по НАТО і ЄС
Анатолій Гриценко реалістично оцінює перспективи приєднання до ЄС і НАТО. Будучи міністром оборони Гриценко першим почав поступово запроваджувати в ЗСУ стандарти НАТО.
Юрій Бойко, "Опозиційна платформа – За життя"
Що обіцяє: Юрій Бойко, що не приховує своїх симпатій до Росії, вважає, що Україна має бути незалежною та нейтральною. Бойко обіцяє забезпечити реальний нейтралітет та позаблоковість України. Подолати протиріччя з усіма країнами-сусідами, у тому числі з Росією. І встановити партнерські та взаємовигідні стосунки з іншими державами і міжнародними організаціями.
Юрій Бойко хоче повернутися до Росії
Треба нагадати, що колишній однопартієць Бойка і його ж керівник – екс-президент-утікач Янукович – зробив Україну позаблоковою державою та продовжив термін базування російського флоту в Севастополі до 2042 року. В результаті Росія анексувала Крим і напала на Україну.
Олег Ляшко, Радикальна партія
Що обіцяє: Олег Ляшко за вступ до НАТО і ЄС. Однак вважає, що не потрібно обмежувати перебування іноземних військових баз в Україні. Також Ляшко за двосторонній військовий союз з США.
Складно сказати, чим керується лідер радикалів, пропонуючи дозвіл на перебування іноземних контингентів. Фактично це означає, що в Україні може перебувати і російський контингент.
Олег Ляшко вважає, що іноземні війська теж повинні бути присутніми в Україні
Водночас, як зазначає голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, це не нова ініціатива. Петро Порошенко намагався вийти з США на пряму військову угоду. Легко сказати, але досягти без згоди США неможливо. А у Вашингтоні до цього обережно ставляться, оскільки не хочуть брати відповідальність за країну, яка воює з Росією. Це втягування в прямий конфлікт. Хоча, зазначає він, у перспективі все може бути. До цього треба прагнути.
Олександр Вілкул, "Опоблок-Партія миру і розвитку"
Що обіцяє: Олександр Вілкул обіцяє позаблоковий статус Україні, нову систему безпеки й оборони, засновану на професійній армії та муніципальній поліції.
Олександр Вілкул маніпулює темою позаблоковості Швейцарії
Позаблоковість для України – повернення в колоніальну залежність від Росії. Маніпулювання міфом про позаблокову Швейцарію не придатне порівняння для України. Бойко і Вілкул намагаються подати бажане за дійсне. Для них Україна і справді Швейцарія, стільки вони тут накрали. Інституції, політичну культуру, самих політиків в Україні не можна порівняти зі Швейцарією. Це гра на почуттях тих українців, у яких демонізований образ НАТО. В Україні ще є ті, хто живе в міфах російської пропаганди,
– коментує Микола Давидюк.
Руслан Кошулинський, ВО "Свобода"
Що обіцяє: Руслан Кошулинський вважає, що в України повинна бути чітка геополітична стратегія, замість безхребетної міжнародної політики. Потрібно визначити європейський україноцентризм стратегічним курсом держави, згідно з яким Україна прагне стати геополітичним центром Європи. Формувати новий вектор української геополітики — на утворення нової європейської єдності — Балто-Чорноморського Союзу. Крім того, укласти двосторонні угоди зі США та Великобританією про повномасштабну військово-технічну допомогу Україні та надання летального озброєння. Досягти вигідних для України умов, чітких гарантій, конкретних заходів і термінів можливого вступу України до ЄС і НАТО.
Вжити системних, а не декларативних заходів для європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Руслан Кошулинський за вигідні умови вступу до ЄС і НАТО
Треба зазначити, що країни Балтії найбільше в ЄС розуміють масштабність і реальність загрози російської агресії. Втім створення Балто-Чорноморського союзу – не надто доцільна ідея. Україні потрібно чітко рухатися до НАТО і ЄС. Політичний експерт Дмитро Васильєв зауважив, що мудре рішення – збереження ЄС, який наразі в кризовій ситуації. Україна – одна з тих ниток, що може зшивати ЄС.
Валентин Наливайченко, партія "Справедливість"
Що обіцяє: Валентин Наливайченко обіцяє інтегрувати Україну до ЄС та НАТО.
З одного боку, Наливайченко завжди був прихильником європейської і євроатлантичної інтеграції. З іншого, схоже, що в передвиборчу програму це положення політик включив, оскільки це модний тренд. В реальності Наливайченко не дуже активно займався просвітницькою роботою щодо переваг ЄС і НАТО.
Валентин Наливайченко за ЄС і НАТО
За словами Миколи Давидюка, багато кандидатів у президенти публічно намагаються використати бренд НАТО в своїй проєвропейській риториці. Але ніхто не почав робити конкретну роботу.
"Немає політика, який би працював на зшивання України і вів просвітницьку роботу щодо НАТО. Кандидати розмістили бігборди, але не запустили волонтерів, які б говорили, що НАТО – це не те, про що розповідає путінська пропаганда. Це колективний захист, безпека і конкретні стандарти. І якщо на когось з партнерів нападають, то всі інші захищають. А не так, як каже Росія: Україна – наш найближчий брат і нападає після цього", – наголошує Микола Давидюк.
Дивіться відео про зовнішньополітичні цілі кандидатів: