Яке повідомлення написали однокласники Залужного у спільному чаті 24 лютого
Джерело:
BBCГоловнокомандувач ЗСУ добре відомий у всьому світі. Його називають "Залізним генералом". Про Валерія Залужного розповіли вчителька та однокласники. Вони поділилися, яке ж повідомлення написали у спільному чаті в перший день повномасштабного вторгнення.
Після перших ракетних ударів Росії по Києву на світанку 24 лютого 2022 у чаті однокласників генерала Залужного зі Звягельської школи почалася легка паніка. Як раптом хтось написав важливе повідомлення.
Зверніть увагу Залізний генерал, що "мутить двіж": біографія Головнокомандувача ЗСУ Залужного
"Валера робить свою роботу"
Бережіть нерви! Валера робить свою роботу, а ми повинні свою,
– написав до чату хтось з друзів дитинства головкома.
Чи прочитав це повідомлення сам Валерій Залужний, достеменно невідомо. Втім, від початку повномасштабної війни у цьому чаті він вже не написав жодного слова.
"Наш Валєрчик": яким був "Залізний генерал" у дитинстві
Мешканці Звягеля Житомирської області досі звикають до нової назви свого міста, адже до минулого року воно називалося Новоградом-Волинським.
"А його як не назви, що Новоград, що Звягель – все одно місто військових", – сміється Тетяна Шатульська-Пелешок. Вона – вчителька початкових класів майбутнього Головнокомандувача ЗСУ. Згадує, що маленького Валерія Залужного, "щуплого кучерявого хлопчика" у вересні 1980 привела до школи його мама.
"Батько його був військовим, він змалечку бачив навколо себе військових, любив гратися солдатиками на парті, солдатиків на перервах малював. Наша школа була під шефством однієї з військових частин: солдати до нас на уроки приходили, на їхньому плацу дітей приймали у жовтенята й піонери. Я зовсім не дивуюсь, що Валера пішов у військові", – зазначила Тетяна Григорівна.
Також додала, що Залужний не був відмінником, однак, старанним. З ним у класі вчився хлопчик-напівсирота, який постійно був голодним. Маленький Валерій приносив однокласнику щось поїсти з дому та навіть віддавав порцію свого шкільного обіду.
Він був дуже добрим дитям,
– з усмішкою згадує Тетяна Григорівна.
Дивіться також Фото маленької дівчинки, що спить на руках у Залужного, зворушило мережу
Класі у сьомому Валерій Залужний, який до того був одним з найменших за зростом, різко шугонув угору, а в його табелі з'явилися трійки. Приблизно тоді, згадують однокласники, його й почали називати Валєрчиком. До речі, так друзі дитинства називають і до тепер.
Це не жаргон чи панібратство. Уявіть собі, він був таким скромним обояшкою. Такі кучеряшки, усмішка, такі рожеві щічки. Ніколи грубих слів не вживав, але і не лащився. Валєрчик,
– згадує однокласниця і дружина Сергія Олена Степанюк.
Степанюки описують Залужного як спокійного, втім, все ж не тихоню. Він не був "фронтменом" чи любителем виступити з трибуни, а як людина, що тримається гурту, може мовчати-мовчати, а тоді втнути такий влучний жарт, що всі попадають зі сміху.
Він був самодостатній. Я був комсоргом школи і добре пам'ятаю, що в художній самодіяльності чи в спортивних змаганнях він брав участь тільки якщо йому самому було цікаво або треба було допомогти класу. Грамоти, якісь заохочення – це його не цікавило зовсім,
– розповідає Сергій Степанюк.
До випускного класу Валерій Залужний не пішов. Майбутній генерал вирішив продовжити у Новоград-Волинському машинобудівному технікумі. Отримав диплом за спеціальністю "Прикладна механіка". Тож міг піти працювати фахівцем з обслуговування та ремонту станків, верстатів, автоматів, іншої техніки, або продовжити технічну освіту, або реалізувати свою дитячу мрію – стати коміком (про неї розповідав в інтерв'ю журналу Time).
Читайте також Ми знаємо, що для цього потрібно, – Залужний анонсував звільнення Криму та Донбасу
Однак, з "міста військових" Залужний переїхав до військового – у 20 років вступив до Одеського інституту сухопутних військ.
"Він просто шукав-шукав себе, у школі, в технікумі, а потім – знайшов, його зачепило, і він пішов по цій лінії вже цілеспрямовано", – підсумував Сергій Степанюк.