Вбивцею виявився російський "турист", який приїхав до Євросоюзу з підробленими документами. З цієї страшної історії фахівці зробили неочікуваний висновок: російські спецслужби стали... некомпетентними.
Читайте також: Операцією з отруєння Скрипалів керував працівник ГРУ Росії Сергєєв, – Bellingcat
Нагадаємо перебіг подій: у п'ятницю, 23 серпня, приблизно опівдні, в берлінському парку Тіргартен, розташованому в самому серці німецької столиці, було застрелено з пістолета 40-річного Зелімхана Хангошвілі (він же – Торніке Кавтарашвілі) – грузинського громадянина, який прибув до Німеччини та подав документи на отримання політичного притулку, позаяк перебував у розшуку в Росії, як терорист, та кілька разів уникнув замахів на своє життя.
Вбивця, не ховаючись, під'їхав до нього на велосипеді та застрелив. Після цього він викинув велосипед та пістолет у найближчий ставок та спробував зникнути з місця події пішки, але його схопили поліцейські. Німецькі журналісти, не очікуючи слідчих дій, самі кинулися "копати" цю історію й вже встигли витягти багато цікавих деталей. Судячи з того, що вони дізналися, вся ця історія – справа рук російських спецслужб. Саме такого висновку дійшли, зокрема, репортери журналу Der Spiegel, які працюють разом із відомою голландською командою Bellingcat та російським виданням The Insider.
На перший погляд, все це разюче нагадує ідіотські гастролі російських кілерів "Петрова та Боширова" до британського Солсбері. Вбивця має цілком легального закордонного паспорта РФ, який, тим не менш, є фальшивим, бо був виданим на чуже ім'я. В паспорті зазначається, що "російського туриста" звуть Вадимом Андрійовичем Соколовим, який народився в серпні 1970 року в Іркутську. Так це чи не так – наразі невідомо, але відомо, що адреса, яка стоїть в документі – неіснуюча. Альпійської вулиці в Санкт-Петербурзі, де нібито живе вбивця, просто нема. Є Альпійський провулок, в якому справді стоїть багатоквартирний будинок з номером, зазначеним в паспорті, але такого мешканця в тому будинку нема, та й взагалі – номера квартири в документі забули написати. Складається чітке враження, що фальшиві документи вбивці готували поспіхом, похапцем, тому й "накосячили" так, що журналістам (не професійним слідчим, а просто журналістам) вистачило пари днів, аби викрити обман. Вони просто перевірили відкриті російські бази даних та встановили, що в жодній з них нема ніякого Вадима Андрійовича Соколова з подібними даними.
Більше того: цей закордонний паспорт було виписано лише за 11 днів до того моменту, як його власник подав заяву на отримання шенгенської візи. А сама віза була отримана в французькому консульстві буквально миттєво: мультівіза, яка дає право перебувати в межах ЄС пів року, за такою нині в Росії вишиковуються величезні черги в будь-якому європейському консульстві. Люди чекають, людям, буває, й відмовляють, а тут – раз, та й отримав. Більше того: людина, відсутня в базі даних "Роспаспорта", легко та безпроблемно проходить російський прикордонний контроль. Просто якийсь шалений щасливчик...
Нові дедаталі у справі Скрипалів: Отруєння Скрипалів: поліція повідомила про ще одну жертву інциденту
Bellingcat пояснює таке неймовірне щастя двома можливостями: або російські прикордонники отримали заздалегідь попередження та ввічливо відвернулися від оперативника російських спецслужб, або ж 31 липня, в момент вильоту з Росії до Німеччини, "Соколов" ще значився в базі паспортних даних РФ, після чого його запис було стерто. Подібна вправа для росіян – рутинна: можна згадати, наприклад, як радник італійського тепер вже ексміністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні, такий собі Джанлука Савоїні, регулярно літав до Москви на секретні переговори, а записи про перетин ним російського кордону так само регулярно витиралися з баз даних російських прикордонників. Пригадується також, що після того, як той же Bellingcat докопався до справжніх імен "солсберецьких шпілі-вілі", Петрова та Боширова (нагадаємо, насправді це – кілери ГРУ Анатолій Чепіга та Олександр Мішкін), всі спомини про цих агентів у російських базах даних були оперативно знищені.
Маттео Сальвіні (справа) та Джанлука Савоїні (зліва) / interaffairs.ru
Але все це вказує на те, що за подорожжю "Соколова" стояли державні органи Російської Федерації. Причому другий варіант – тобто, що записи про "Соколова" були стерті після його вильоту до Німеччини – є більш вірогідним, тому що в цьому випадку не треба було домовлятися з прикордонними службами та розширювати коло тих, хто знав про цю операцію.
Bellingcat та Insider висунули припущення, що вбивці Хангошвілі перед "акцією" видали "чистий" російський паспорт, аби знизити ризик "засвітки". Цей паспорт, до речі, не був біометричним, хоча Росія перейшла на видачу біометрики ще в 2009 році. Ця деталь також вказує на участь спецслужб: вона є характерною для російських агентів, які діють за кордоном. Така недбала, виконана похапцем підготовка фальшивого паспорта вказує на те, що ліквідація Зелімхана Хангошвілі була спланована нашвидкоруч, щойно в росіян з'явилися точні дані про його місцеперебування. А це, в свою чергу, може вказувати на присутність в німецьких офіційних установах російського інформатора, який передав ці дані до Москви.
Більше того: схоже, що до Берліна на "ліквідацію" було надіслано не професійного агента (якими б дурниками та невдахами не були "Петров з Бошировим", а вони все ж таки – офіцери ГРУ), а так званого "одноразового" виконавця – тобто, позаштатного. Тому що під час медичного обслідування заарештованого "Соколова", на його тілі були виявлені численні татуювання, які є типовими для... російських "зеків". Тобто, нинішні російські "суперагенти" – це прості бандити. Дешево та сердито?
Анатолій Чепіга (вигадане ім'я Руслан Боширов) та Олександр Мішкін (вигадане ім'я Олександр Петров)
Зрозуміло, що російські офіційні органи відхрещуються нині від цього вбивства, мов попи від Сатани. Це нічого не означає: так само вони відхрещувалися й від "справи Солсбері", й від вбивства Олександра Литвиненка. МЗС Росії навіть не зміг підтвердити, чи є вбивця російським громадянином. Пані Марія Захарова, речниця російського зовнішньополітичного відомства, лише вичавила з себе, що російській стороні, мовляв, не надали "ніяких реальних документів, лише копії". Власне, все, як завжди. "Я – не я й хата не моя". А "чистий" російський паспорт вбивця, зрештою, міг в будь-якому воєнторзі купити. Так само, як і бойовий пістолет – всім же ж відомо, що їх в Берліні в будь-якій сувенірній крамниці продають, чи не так?
Втім, є ще один цікавий момент. На відміну від "справи Солсбері", німецька влада не поспішає піднімати галас та влаштовувати скандал. Нагадаємо, що в результаті недолугих "шпілі-вілі" Петрова та Боширова, з Великої Британії була вислана низка російських дипломатів, російських олігархів змусили проходити митний контроль в аеропортах, навіть, якщо вони прилетіли власними літаками, а кілька країн (в тому числі, й США) запровадили проти Росії нові санкції. У випадку з берлінським вбивством – суцільна тиша. Жодної офіційної реакції, ба навіть в пресі – не такий вже й великий галас. Чому б це?
Читайте також: Отруєння Скрипалів: з'явились нові деталі про координатора Боширова та Петрова