Журналістка 24 каналу поспілкувалась з експертами ринку праці та з’ясувала – яким працівникам роботодавці готові платити не менше, ніж в Європі.
Життя після диплому
Скільки б не говорили фахівці з рекрутингу про те, що на ринку праці є надлишок юристів, економістів, бухгалтерів, проте батьки абітурієнтів наполегливо радять їм вступати саме на ці факультети. І це при тому, що сантехнік може заробляти більше за правника. Щоправда, йдеться про фахівців високого рівня. Приміром, є недолік у професійних юристах, які обізнані з європейським законодавством, мають відповідний досвід та можуть працювати з міжнародними компаніями. Натомість, юристи без знання іноземних мов і великого досвіду вимушені роками шукати більш-менш нормальну роботу.
Читайте також: Робота українців за кордоном: скільки вони заробляють та чому не повертаються додому
У нас прагненнями абітурієнтів керують їхні батьки: у багатьох навіть є складена карта життя дітей. Для старшого покоління все ще актуальний стереотип – для вступу на факультет журналістики, права чи медичний потрібно давати хабар або з кимось домовлятись. Оскільки зараз можна докласти трохи грошей аби діти вступили на ці факультети, тому батьки наполегливо радять їм це робити. На жаль, для мам і татусів головне – аби у дитини був диплом. Що буде з тим дипломом потім – невідомо. Коли починаєш з ними спілкуватись про життя після диплому, ніхто не може дати відповідь,
– говорить HR-експерт сайту rabota.ua Тетяна Пашкіна.
Диплом вишу не гарантує високих заробітків
Вже пішов п’ятий рік після кризи, але за кількістю відгуків на вакансію юристи на другому місці після менеджерів. Тобто, на одну вакансію юриста щодня припадає 2-3 резюме. Це дуже багато. Через це виникає ситуація, що діти навіть не розуміють, в яке конкурентне середовище потрапляють. Виникає ситуація – якби випускник був інженером зі знанням англійської мови, то 500 євро отримував би на старті, а коли він юрист-початківець – максимум 5-7 тисяч гривень. За ці гроші ще доведеться повоювати: вакансій юристів не так вже й багато, натомість на них претендують як фахівці з досвідом, так і без нього. Зрозуміло, кого виберуть роботодавці. Натомість, юний юрист не бажає йти у колекторську компанію, бо це нудно, як наслідок – залишається без роботи.
Незатребувані богині інстаграму
Все ще актуальний стереотип "життя без диплома" – невимовний жах. Мовляв, не потрібно бути сантехніком, електриком, аграрієм, краще працювати в офісі, хоч і на 3 тисячі гривень. На думку експертів, цей стереотип так само підштовхує українських абітурієнтів вступати на юридичний, економічний факультети, тоді як ринок праці потребує зовсім інших працівників.
Читайте також: Як поїхати на заробітки та не потрапити у рабство: що необхідно знати
В Україні є п’ять професійних сфер, де роботодавці буквально б’ються за працівників та готові брати "нульових" фахівців і навчати. Але ті не відповідають їм взаємністю і часто не бажають навчатись.
Така ситуація склалась через те, що коли батьки сьогоднішніх абітурієнтів намагались вступати до вишів, то було, скажімо так, 15 професій і 10 вишів. Відповідно, робити свій вибір їм було легше. Сьогоднішнім абітурієнтам доводиться обирати з кількох тисяч вакансій. А якщо вони подивляться, що модно в Америці, то зробити вибір стає ще складніше.
Діти хочуть бути архітекторами віртуальної реальності, депутатами (хороша і "непильна" робота), блогерами і богинями інстаграму, але цьому не навчають. У дітей складається враження, що потрібно зняти три відосіка і тобі вже накапає мільйон в кишеньку. Діти ж легковірні, вони бачать надводну частину айсбергу і гадають, що знімуть відеошедевр на смартфон, і їх розхватають голлівудські продюсери. От тільки так не стається,
– зазначає Тетяна Пашкіна.
На жаль, профорієнтацією дітей наразі ніхто не займається.
Дівчата бажають бути богинями Instagram, але на таких "фахівців" не вчать
Затребувані працедавцями
За інформацією порталу Head Hunter, сфера продажів вже кілька років очолює рейтинг найчисленнішої професійної сфери за кількістю вакансій. Пропозиції для фахівців цієї сфери – 18% від загальної кількості вакансій, натомість, лише 11% резюме. Найбільш затребуваними спеціалізаціями у цій професійній сфері є "менеджер по роботі з клієнтами", "роздрібна торгівля", "прямі продажі".
Наразі найбільше вакансій в сфері продажів. Приміром, в Києві на одного менеджера з продажів полює 20 роботодавців. А все тому, що майже в кожній компанії, незалежно від сфери діяльності, потрібні такі спеціалісти. Затребувані й ІТ-фахівці різного рівня і мов програмування. В Україні ІТ-сфера дуже активно розвивається, це не лише українські стартапи, до нас заходять американські та європейські компанії, які бажають наймати наших спеціалістів,
– зазначає провідний рекрутер Рекрутингового агенства Recruit Alliance, Ніна Казакова.
Нормальну зарплату сьогодні можуть отримати й працівники СТО. Приміром, мийник автомобілів в Києві може заробити 10 тисяч гривень. Так, готель в центрі столиці пропонує 9 тисяч гривень, але ще дається дворазове харчування і форма за рахунок роботодавця. А в Одесі автомийнику готові платити 12 тисяч. Іноді робота, де аж ніяк не потрібна вища освіта, краще оплачується за ту, що вимагає наявності диплому про вищу освіту.
Сьогодні автомийники часто заробляють більше за дипломованих фахівців
Я спілкувалась з засновником мережі СТО, який казав – автослюсар може заробити понад 50 тисяч гривень. Звичайно, це повна зайнятість, дорогі автомобілі. Для порівняння – такі ж гроші готові платити директору з маркетингу або щелепно-лицьовому хірургу, а це дуже наукоємні професії. Сьогодні рукаста і непитуща людина може нормально заробляти,
– переконує Тетяна Пашкіна.
Проблематично роботодавцям знайти й кваліфікованих електриків. На зарплату в 25 тисяч можуть розраховувати фахівці, які вміють читати електросхеми. Невеличкі майстерні, де потрібні такі фахівці, не можуть їм стільки платити.
Зарплатне зростання
За словами роботодавців у 2018 році відбулось підвищення зарплат: у половині компаній зростання стосувалось усіх співробітників, ще у майже третини – лише тим, хто виконав або перевиконав план. Порівняно із попереднім роком зросла кількість роботодавців, які збільшили розмір зарплати співробітників незалежно від продуктивності праці.
Минулого року робити прив’язку зарплати до ефективності роботи співробітника стали рідше. У більшості компаній систему виплат бонусів та премій у 2018 році не переглядали. Підходи до матеріальної та нематеріальної мотивації у майже половині українських компаній не змінилися. Проте майже кожен четвертий роботодавець заявив, що в його компанії відбулось збільшення бонусної частини зарплати,
– говорить спеціаліст експертно-аналітичного центру Head Hunter, Юлія Дрожжина.
Читайте також: У Кабміні спростили працевлаштування для іноземців
Коли ми говоримо про затребуваність тих чи інших навичок та вмінь у майбутньому, вузькопрофільні знання наразі швидко втрачають актуальність і вимагають постійного оновлення. При прийомі на роботу пріоритети перемістились в царину універсальних навичок – тих, які будуть актуальні у будь-якій сфері.