"Пріоритет Трампа – не мир": інтерв'ю з ексглавою розвідки ЄС про шанси на перемир'я і цинічний бізнес з Путіним

Домовленості Дональда Трампа з Росією, переговори щодо завершення війни та удари України по російських НПЗ можуть суттєво вплинути на подальший перебіг війни. Водночас країни Балтії готуються до нових загроз з боку Кремля, які виходять за межі бойових дій. 

Полковник литовської армії у відставці та ексглава військової розвідки Євросоюзу Гінтарас Багдонас в ексклюзивному інтерв’ю для 24 Каналу пояснив, чого Трамп прагне досягти у відносинах із Росією, чому Владімір Путін не погодиться на енергетичне перемир’я та як українські удари по нафтопереробних заводах впливають на російську воєнну економіку. Також експерт розповів, як країни Балтії готуються до гібридних загроз.

"Дизельна угода" Трампа з Росією та її наслідки

Згідно з останніми даними, президент Трамп вирішив укласти угоду з Росією про купівлю 3 мільйонів тонн російського дизельного пального. Також зрозуміло, що США скасовують санкції на російський дизель, бо не можуть його купувати без цього, тому Мінфін США офіційно призупинив санкції на експорт російського дизеля до 7 квітня. Як ви реагуєте на цю угоду саме під час переговорів між Україною та США в Маямі?

Перша думка була, що це, можливо, фейк, але, на жаль, це не так. Це реальність. Пан Трамп керується короткостроковими цілями – майбутніми парламентськими виборами у Сполучених Штатах 7 листопада.

На жаль, замість того, щоб допомагати Україні зупинити війну на умовах вашої країни та всього демократичного світу, він натомість підтримує російську економіку. Це факт. 

Ба більше: він заохочує Москву, Кремль, Путіна продовжувати війну та зміцнювати військові спроможності, оскільки мінеральні ресурси є основним джерелом доходів для російського бюджету, який дорівнює бюджету на війну.

На додаток до цього, ми збільшуємо нестабільність і війна може вийти за межі України, тому що Путін та його близьке оточення неодноразово заявляли, чого вони хочуть досягти. І останнє: рішення Трампа зробити виняток, скасувати санкції – це руйнування єдності.

Це може зруйнувати єдність з європейськими країнами та серед людей; це сіє зневіру в міжнародний порядок, який вже порушений і розхитаний. Але все ж у нас є надія, і особливо для малих та середніх країн важливо підтримувати, відбудовувати міжнародний порядок, заснований на міжнародному праві та зміцнений міжнародними організаціями й альянсами. Це єдина сила, на яку ми можемо покладатися, будуючи наше майбутнє. Отже, це дуже погано.

З іншого боку, я бачу, що цей обсяг дизеля – лише на дуже короткий термін, і насправді Трамп не отримає бажаного результату. Це маніпуляція американськими громадянами, тому що ціна може в короткостроковій перспективі вплинути на вартість дизеля або взагалі палива на ринку Сполучених Штатів.

У довгостроковій перспективі це не матиме ефекту, тому що той самий дизель чи нафтопродукти, які зараз відправляються, наприклад, на бразильський ринок, тепер будуть спрямовані до Сполучених Штатів. Я просто бажаю, щоб Україна продовжувала завдавати дальніх ударів по території Росії, зменшуючи російські спроможності, зокрема у видобутку нафти.

На вашу думку, як це може вплинути на переговори? Оскільки про цю угоду було оголошено ще до будь-якого енергетичного припинення вогню.

Це матиме негативний вплив, безумовно. Президенту вашої країни буде дуже важко залишатися на тій позиції, якої вимагає ситуація, тому що, як ми бачимо, американська сторона знову робить те, про що вже було сказано.

Пріоритет Трампа – це не мир в Україні, а відновлення популярності своєї власної чи своєї партії на майбутніх виборах. Це матиме вплив на переговори, тому що, на жаль, Трамп займає бік Росії. Можливо, на короткий термін, але так.

На жаль, у мене немає ніяких хороших новин щодо цього, і моя оцінка дуже погана, але ми повинні покладатися на єдність Європи, єдність європейських країн, що підтримують Україну. Тому що ви, українці, жертвуєте життями заради нас і даєте нам час підготуватися до можливого недоброго майбутнього на континенті Європи.

Повна розмова з Гінтарасом Багдонасом: дивіться відео

Чи можливе енергетичне перемир'я з Путіним?

Чи може Путін погодитися на енергетичне перемир’я перед зимою, попри посилення російських ударів і небажання Кремля припиняти вогонь?

Зараз я не бачу цього, тому що з самого початку, коли можливість припинення вогню була на столі, починаючи з початку президентства пана Трампа, я завжди стверджував, що немає жодних ознак угоди про припинення вогню з боку Кремля. Давайте поглянемо на Путіна, його заперечення дуже чіткі. Вони хочуть зламати вашу націю, вашу державу. І він повторює це щоразу, він і його команда.

Тож є лише один варіант, коли він погодиться, і, можливо, не він, а його наступники, якщо російська воєнна економіка буде зламана, серйозно зламана. На жаль, Росія має чимало ресурсів, і вона має певну стійкість цього російського шовінізму, мілітаризованого суспільства, психологічної готовності.

Досить багато росіян підтримують кремлівську пропаганду всередині, і я не бачу жодних змін у політиці Кремля. У довгостроковій перспективі, можливо, але ми повинні бути єдиними в підтримці вашої країни, плюс суворі санкції, економічні, навіть блокада, іншого шляху просто немає.

Зазначимо, що 11 жовтня Дональд Трамп оголосив про початок енергетичного перемир'я між Україною та Росією, заявивши, що обидві сторони погодилися припинити удари по енергетичних об'єктах. Водночас Росія вже порушувала подібні домовленості раніше, продовжуючи атаки на українську енергетику. Україна ж пропонує ширше перемир'я, яке передбачає припинення ударів також по критичній, цивільній інфраструктурі та об’єктах морського експорту.

Я все ще маю надію, що через деякий час, можливо, після 7 листопада, речі можуть бути змінені під впливом нової ситуації у вашингтонській політиці, зумовленої виборами. Але подивимось, на жаль, це досить довгий час, це три або чотири тижні, і це буде складно на політичній арені насамперед.

Єдина надія на те, що ваші солдати роблять зараз у цій відомій операції "Вівальді" і не тільки, і на підтримку вашої нації. Я час від часу відвідую Україну, бачу, спілкуюся, маю багато друзів та контактів, і я бачу незламний дух більшості ваших людей.

Це те, чому ми вчимося, намагаємося взяти найкраще і зробити найкраще, і ви вже не просто споживач безпеки, ви є постачальником безпеки. Я думаю, для мене це так очевидно, як і для багатьох литовців, мабуть, і в країнах Балтії, і в моєму регіоні, і, на жаль, не всюди, як ми бачимо по інший бік Атлантики.

Чи можуть удари України по російських НПЗ і дизельній інфраструктурі стати важелем впливу на Путіна та завадити Росії постачати дизель США, попри погрози Трампа?

Я бачу, що Путін використовує ситуацію, щоб зруйнувати згуртованість, щоб продовжувати робити це серед сусідніх націй, серед європейців та американців. І, звісно, намагаючись припинити підтримку вашої країни.

Це, мабуть, найімовірніше, головна мета. І ми знаємо, що експорт нафтопродуктів, і особливо дизеля, в Росії регулюється, вони мають обмежену кількість продуктів для експорту.

Тому Кремль і заявляє про цю проблему. Але насамперед, мабуть, він докладе усіх зусиль, щоб маніпулювати всіма нами, усіма нашими політичними лідерами, особливо американцями. Що він успішно, ми маємо визнати, робить.

Гібридні атаки проти країн Балтії та відповідь НАТО

Як ви бачите загрозу, яку Росія становить для балтійських держав та Литви? Чи може Володимир Путін спробувати здійснити напад, вторгнення, як це обговорювалося між директором ЦРУ Джоном Реткліффом та представниками російської розвідки? Чи вважаєте ви це попередження від ЦРУ достовірною загрозою?

Насправді, якщо ми візьмемо всі ті гібридні дії, навіть якщо вони можуть включати кінетичні атаки. Якщо ми порівняємо ці дії проти країн Балтії, включаючи Литву та інші європейські країни, то, мабуть, вони роблять набагато більше в інших країнах, особливо в Німеччині, Польщі, Румунії, навіть Франції, Данії та інших північних країнах. І ця тенденція продовжується з 2022 року у збільшеному обсязі.

Що стосується інструменталізації міграції. По-перше, це безпосередньо організовано режимом Лукашенка, але, звісно, ми бачимо, що це підтримується Росією, російськими спецслужбами. Це триває вже, мабуть, чотири – п'ять років, відколи Лукашенко незаконно захопив владу після виборів 2020 року.

Ми досить успішно побудували стіну з багатьма датчиками, технічно оснащену. І ми значно зменшили кількість випадків вторгнень. Але ця тенденція продовжується, особливо в нашій північній країні-сусідці, Латвії. Два дні тому була навіть ситуація, коли неозброєна особа напала на латвійського прикордонника.

Ми підтримуємо Литву, і прикордонні війська, а також естонські прикордонні команди зараз також розгорнуті в Латвії, щоб посилити їх. Але це лише один із способів, яким Росія намагається загострити ситуацію.

Більшість наших експертів чи політичних діячів у Литві розуміють ситуацію, ми оцінюємо її як російську спробу створити політичну кризу в наших країнах. Посіяти недовіру до НАТО серед людей, у суспільстві, щоб врешті-решт створити хаос. І кінцева мета, звісно, – припинити підтримку вашої країни.

У нас навіть було кілька спроб замаху, вбивства одного громадянина Литви та іншого громадянина Росії, який отримав політичний притулок тут, у Литві. Зараз у Вільнюсі триває суд. Це прямо пов'язано з їхньою підтримкою та їхньою позицією проти Кремля.

Є сотні таких подій. Ми мали глушіння GPS вздовж кордону, спроби перерізати кабелі, підводну інфраструктуру. Ми маємо досить щільні зв'язки через Балтійське море з країнами Півночі: електричні кабелі, інтернет-кабелі, інша газова інфраструктура тощо.

Було кілька таких випадків, деякі навіть успішні в північній частині, поблизу Естонії, але через ці спроби на порядку денному постала 4-та стаття НАТО, і як наслідок, була розпочата військова операція "Балтійський центр", що зараз діє в Балтійському морі. У цій сфері зараз вони зменшилися, тому що була протидія.

Важливо, коли на наші країни здійснюють напади, вони повинні вдаватися до рішучих дій, бо є стримування через відмову і стримування через покарання. Досить нещодавно, коли Данія зазнала атаки, гібридних елементів, Данія дуже рішуче і сміливо оголосила, що збільшить військову підтримку України. Це хороший приклад того, як ми повинні діяти.

Донедавна чимало країн воліли мовчати. Навіть я сам пам'ятаю, як давав інтерв'ю деяким західним журналістам, і коли я починав говорити про необхідність покарання Росії, відповідати діями, бути проактивними, а не реактивними, реакція співрозмовника була: "чекайте, це ескалація".

Ні, навпаки, це деескалація. Ескалація відбувається тоді, коли ми лише спостерігаємо за подіями, висловлюючи занепокоєння, або нічого не робимо. Ось це і є ескалація, і, на жаль, не всі ще розуміють поведінку Кремля.

Я думаю, що в країнах Балтії та, загалом, у Скандинавії ми більш-менш вибудовуємо правильну стратегію того, як протидіяти діям Росії. Росія намагається поширювати фейкові новини та дезінформацію в нашому суспільстві. Одна з них – що НАТО підступне і не захистить вас, і саме тому ми повинні бути дуже обережними, щоб не сприймати цей дезінформаційний наратив серйозно.

Коли мова йде про гібридні дії, тут є виклик, адже НАТО не має багато інструментів для цього. Альянс може реагувати в основному військовою силою, за деякими винятками. Але комунікувати через політичні заяви – це, власне, і все.

НАТО – це наші нації і наші столиці. І коли справа доходить до гібридних дій та протидії, саме наші нації повинні першими реагувати на атаки Росії, якими б вони не були. А вже потім залучати НАТО.

Чи все ще ви довіряєте Сполученим Штатам як ключовому союзнику? І чи відчуваєте ви, що уряди країн Балтії, литовський уряд, все ще можуть покладатися на підтримку США у разі вторгнення або прямого нападу на балтійські нації?

Ми повинні розрізняти і ми повинні бути реалістами. Виклик у тому, що, на жаль, європейські нації, європейські союзники досі не мають можливостей, необхідних для ефективної протидії російським загрозам. І ми повинні покладатися на підтримку Сполучених Штатів, навіть допомагаючи американцям змінити їхні погляди.

У мене багато друзів у Сполучених Штатах через мої попередні призначення, і я знаю, що це демократична країна, але, на жаль, поточні події дуже несприятливі для всіх нас. Я вірю в демократію і, загалом, будучи оптимістом, у довгостроковій перспективі я думаю, що розвиток подій зміниться, і американський народ змінить ці тенденції.

Є певні хороші новини, що Сполучені Штати вирішили передислокувати війська в нашу країну, а також в Естонію та країни Балтії загалом, і в Польщу. Ми отримаємо кілька батальйонів механізованих та інженерних підрозділів у найближчі тижні, навіть у ці місяці.

Навіть сам Президент Сполучених Штатів висловив думку, що розглядає можливість створення постійної військової бази в нашій країні. Протягом багатьох років європейські країни докладали недостатньо зусиль для розбудови військових та оборонних спроможностей, і нам справді багатьох із них бракує.

По-перше, розвідки, особливо в космічній сфері. Також спроможності для завдання дальніх ударів та логістичні можливості все ще не є ефективними, це займає досить багато часу, хоча є позитивна динаміка серед європейських союзників по НАТО.

Більшість європейських країн виділяють значні ресурси на нарощування оборонних спроможностей. Однак, за моєю дуже приблизною оцінкою, потрібно щонайменше 5 років, щоб стати рівноправним партнером і союзником для американських друзів. Отже, європейцям і Канаді потрібен час, і, на жаль, це досить складний період.

На мою думку, як колишній офіцер розвідки, я також скажу, що ми не повинні недооцінювати Росію. Росія також вчиться, і цілком очевидно, що вони адаптуються до вимог сучасної війни, як ми бачимо за подіями в Україні.

Це інтерв'ю було скорочено, виправлено та відредаговано для кращого розуміння аудиторією.