Рецепт такий: беремо слово "демократія", вилучаємо першу літеру й отримуємо "емократію", владу емоцій (без емоджі це слово писати навіть не варто:))
Читайте також: Команда Зеленського сама себе загнала в інституційну пастку, – експерт
Як працює емократія?
Дуже просто: розчарування чинною владою долається новим зачаруванням телевізійним образом. Нерозривна емоційна спіраль. Заклик "Думай" не працює, бо це робота так званого "повільного мислення", а воно, як відомо, ліниве, і вимагає чимало мозкових ресурсів.
Запровадження слова "емократія" приписують відомій публіцистці Аян Хірсі Алі, яка ненавмисне використала його в одній із своїх промов на початку цього року. Хоча те, що емоції впливають на політику, помітили давно. 2008 року французький політолог Домінік Муазі написав книгу "Геополітика емоцій", у якій предметно пояснив, як емоції надії, приниження і страху впливають на міждержавні відносини і навіть рухають цивілізаціями.
Емоції перемагають ідеї. Принаймні поки. Принаймні на коротких дистанціях. Але довгі відстані – це їх слабке місце. Тому розчарування можна дозволити собі хіба як тимчасову слабкість.
Автор: Андрій Мельник
Читайте також: Виборці Зеленського ввімкнули режим самознищення