За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, вони просто уточнили перелік існуючих обмежень і зменшили його. Він також зауважив, що Україна жодним чином не призупиняла захист прав людини.
Дивіться також Майбутнє проєкту "Європа": які ризики виникають для ЄС
"Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки"
Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році – це частина наших міжнародних зобовʼязань,
– пояснив Малюська.
За його словами, подібні повідомлення надсилаються з 2015 року. Він також зазначив, що це звична практика для країн які ведуть війну.
В квітня 2024 Мін'юст навпаки переглянув перелік обмежень, які діють і зменшив його.
"Ще раз: Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав", – зазначив міністр.
Реакція МЗС
Також свій коментар дали у пресслужбі МЗС щодо регулярного інформування про відступ від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини.
Там заявили, що МЗС України регулярно надсилає міжнародним організаціям інформацію щодо відступу від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини т основоположних свобод, а також за Міжнародним пактом про громадянські та політичні права.
Інформування здійснюється на регулярній основі після продовження строку дії воєнного стану в Україні. У квітні 2024 Україна вчергове уточнила перелік чинних обмежень і зменшила його. Це інформування стало вже двадцятим з 2015 року,
– зауважили у міністерстві.
Також там додали посилання на всі повідомлення, які зробила Україна щодо відступу від зобов'язань:
Про які положення іде мова
У регіонах де введено воєнний стан, військове керівництво може застосовувати ряд обмежень і заходів правового режиму воєнного стану.
Ці заходи включають примусове вилучення приватного та комунального майна для потреб держави, встановлення комендантської години, обмеження свободи пересування, проведення оглядів та заборону мирних зборів. Ці обмеження стосуються також вибору місця проживання та можливості зміни його без відповідного дозволу.
Такі заходи потребують відступу від певних зобов'язань, передбачених міжнародними документами з прав людини, зокрема, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Цей відступ зумовлений особливими обставинами, включаючи воєнний стан та військову агресію Росії проти України.
Важливо зазначити, що Україна, як держава-член Ради Європи, зобов'язана дотримуватися норм прав людини, встановлених Конвенцією. Проте в контексті воєнного стану й обставин, пов'язаних з військовою агресією, держава має право на аргументований відхід від деяких зобов'язань.