Таку думку висловив 24 Каналу економіст Олег Пендзин. Він вважає, що підстав сподіватися на те, що Ердоган зможе вмовити Путіна повернутися до зернової угоди, не так вже й багато.

Дивіться також Путін вийшов на новий рівень глобального конфлікту, – Юсов

Яким буде український врожай

Важливо розуміти, що цьогоріч українського зерна буде менше, ніж торік. До 2022 року Україна збирала близько 110 мільйонів тонн зернових та олійних щороку. Минулого року ми зібрали 75 мільйонів тонн, цього року очікується ще на 10% менше.

Збір цьогорічного врожаю лише починається. За попередніми оцінками, українські аграрії зможуть зібрати близько 60 млн тонн. З них на наші внутрішні потреби припаде 15 – 20 млн тонн, а інші 40 млн Україна могла б експортувати.

"Примітно, що на минулий серпень, коли була украдена зернова угода, в Україні знаходилось 40 млн тонн невивезеного зерна. Відповідно, нам не вистачало сховищ для того, щоб його зберігати. Зараз ми маємо всього 4 мільйонм тонни і такої проблеми не буде", – пояснив Пендзин.

Чи є в України альтернативні маршрути експорту

В умовах морської блокади Україна суттєво наростила обсяги відправки зерна з Дунайських портів. Також ми активно пропрацьовуємо вивіз зерна з портів Румунії та Болгарії, що дозволить нашим товарам обійти небезпеку від російських обстрілів.

Щоправда, обидва ці рішення не є досконалими: дунайські порти є мілкими й можуть приймати лише втричі менші кораблі, аніж чорноморські (25 000 тонн проти 75 000 тонн), а порти наших сусідів будуть залучені й для відвантаження товарів тамтешніх агровиробників.

Проблеми є й із вивозом зерна залізницею, адже побоювання наших сусідів, що українське зерно на ринку може нашкодити їхній продукції, нікуди не зникли.

Олег Пендзин про ситуацію з експортом агропродукції: дивіться відео

Росія використовує блокаду Чорного моря

Як пояснив економіст, Україна і Росія конкурують в продажах зерна на одних і тих самих ринках. Роблячи блокаду наших портів, Росія паралельно витискала українське зерно з традиційних нас Північної Африки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії.

"Однак зерно для Росії – це не спосіб комерційного заробітку, а спосіб шантажу і тиску. Цим пояснюються всі її дії, зокрема і вихід із зернової ініціативи. Росія використовує продовольство як ще один засіб гібридної війни", – переконаний Пендзин.

Важливо, що наприкінці липня в Санкт-Петербурзі пройде зустріч з африканськими лідерами. Саме їх і шантажуватиме Путін для того, схилити ці країни на свій бік. ООН і Україна намагаються пояснювати це африканським країнам.

Що буде робити Туреччина

Ердоган сподівається переконати Путіна відновити зерновий коридор, але росіянам він не потрібний. Росіянам потрібний інструмент для гібридної продовольчої війни, щоб тиснути на країни Африки та Азії.

Немає гарантій, що Ердоган зможе домовитись із Путіним. І в такому разі перед Туреччиною постане питання, чи готова вона супроводжувати зерновози своїми військовими кораблями, ризикуючи при цьому вступити у зіткнення з Росією.

"Ситуація стане більш зрозумілою у найближчі півтора-два тижні. Але важливо, що Україна повністю виконує свої зобов’язання згідно угоди, підписаної з ООН і Туреччиною. Це турецько-російська частина угоди сьогодні не працює, тож в першу чергу це головний біль саме для Туреччини", – запевнив економіст.

Зернова угода: хронологія подій

  • Цього тижня Росія відмовилась продовжувати зернову угоду, яка діяла майже рік, починаючи з серпня 2022 року.
  • Водночас речник Кремля Дмітрій Пєсков не виключив повернення Росії до угоди за умови пом'якшення санкцій проти російської економіки.
  • Україна миттєво відреагувала на демарш Росії, зазначивши, що готова виконувати свою частину угоди, не зважаючи на позицію окупантів.
  • У відповідь на це Росія почала бити по українських зерносховищах у Одеській області, намагаючись перешкодити односторонньому виконанню угоди.