Зустріч Керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака та секретаря Радбезу Вірменії Армена Григоряна на Мальті підняла на новий рівень комунікацію на рівні керівництва обох країн і продемонструвала тенденцію на можливості подальшого політичного зближення.
Читайте також Росія у погоні за недосяжним: чому їй не вдається створити союз з Китаєм
Чим зумовлені безпрецедентні дії Вірменії
По-перше, вірменське керівництво та народ завжди перебували на боці України та критично ставились до дій Росії, яка розв'язала повномасштабну війну. На жаль, через питання регіональної безпеки, побоювань російської загрози та певної стриманості прем'єр-міністра Нікола Пашиняна – Вірменія займала дещо обережну позицію та не часто озвучувала власну позицію публічно.
Сьогодні ситуація кардинально змінилась. Після остаточної російської зради та здачі вірменських інтересів на користь Азербайджану, Росія повністю втратила навіть мінімальні залишки довіри, що були до завершальної фази Нагірно-Карабахської війни.
Одночасно у Вірменії зрозуміли, що навіть попри збереження військових ризиків з боку Росії, якщо Єреван "мовчатиме", то не отримає міжнародної підтримки, а з часом стане наступною регіональною жертвою російського режиму. В основі вірменської зовнішньої політики вже не лежить "стриманість або нейтральність" у ставленні до Росії, розпочався період "суб'єктності" і відмови від страху у проявах повної самостійності дій.
По-друге, у Вірменії розуміють, що єдиний шлях для збереження незалежності та розвитку країни – рух на європейському напрямку та зближення із США.
Цікаво Хто отримав "спадок" Пригожина і став новою "вежею Кремля"
У зазначеному ключі налагодження відносин з Україною – один з елементів нової зовнішньополітичної доктрини офіційного Єревану.
Якщо Україна розцінюється як форпост інтересів США у Європі та протистоянні з Росією, Ізраїль – на Близькому Сході, Тайвань – в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, то Вірменія може стати таким союзником на Кавказі.
Тож для вірменської сторони важливий розвиток дипломатичних зв'язків з українським керівництвом.
По-третє, оголошення курсу на євроінтеграцію – стає пріоритетом зовнішньополітичної стратегії Вірменії, тому співробітництво з Україною гратиме фундаментальну роль. Фактично, Україна стала флагманом нових підходів ЄС у програмі Східного партнерства, створила умови для власної інтеграції та перспективи "включення" Молдови та Грузії у вказані процеси. Крім того, Україна здобуває неоціненний досвід реформування відповідно до критеріїв ЄС, як країна, що позбулася пострадянського минулого і вийшла з-під російського впливу.
Зауважте Росіяни чекають втрат як у першу світову: чому вони не зупиняються біля Авдіївки
По-четверте, Вірменія слідує прикладу України і шукає можливостей забезпечення власної безпеки через дієву систему двосторонніх договорів – для прикладу, з Францією чи Індією. Це забезпечуватиме постачання військової техніки, допомогу інструкторів тощо.
В зазначеному аспекті, обидві країни можуть взаємодіяти над виробленням нових форматів взаємодії у військово-технологічній сфері, а в стратегічній перспективі – виступити спільно у питанні протидії російським імперіалістичним потугам.
Що отримає Україна від такої співпраці?
Щонайменше надійного партнера, який підтримувати нашу позицію у ході голосувань на міжнародній арені (зокрема в Генеральній Асамблеї ООН), підтримуватиме українську формулу миру, шукатиме можливостей нарощення економічного співробітництва, остаточно припинить транзит підсанкційної продукції до Росії, де-факто, долучившись до загальних економічних обмежень проти агресора.
Рекомендуємо Чому військова кампанія 2024 року буде ще важливішою
Як максимум, стратегічного союзника, який ставитиме за основу вихід з-під російського впливу, виведення російської бази з власної території та очолить тренд на витіснення Росії з Кавказу, продовжуючи "розлом" таких проросійських наднаціональних об'єднань як ОДКБ чи СНД.
За таких умов ми спостерігатимемо подальше україно-вірменське політичне зближення, повну підтримку Вірменією України на міжнародній арені (в першу чергу, в питаннях консолідації навколо формули миру, а також ініціативи "Кримської платформи"). А головне – можливий візит Пашиняна в Київ, що стане остаточним ударом по російських інтересах та наступним етапом очищення Вірменії від російського впливу.