Ізраїльський політолог, підполковник запасу ЦАХАЛу Аріє Зайден в ефірі 24 Каналу пояснив, які результати вже можна вважати досягнутими та чи потрібна для зміни ситуації в Ірані наземна операція. За його словами, нинішній етап протистояння є продовженням ширшої війни, а подальший розвиток подій залежатиме не лише від військових рішень.

Дивіться також США використали проти Ірану невідому раніше модифікацію ракети Tomahawk, – ЗМІ

Результати удару Ізраїлю по Ірану

Нинішні удари не є окремою операцією, а продовженням війни, яка триває з жовтня минулого року.

Нагадаємо: 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабну військову операцію проти Ірану після провалу ядерних переговорів. За даними WSJ та Axios, удар готували раніше, однак його відклали через погодні умови, розвіддані та координацію між сторонами. Під час перших хвиль атак було ліквідовано частину іранського військово-політичного керівництва, включно з аятолою Алі Хаменеї.

Іран хоч і не був формальною стороною конфлікту з першого дня, однак через свої проксі-формування фактично воював проти Ізраїлю.

Ми знаходимося з Іраном у стані війни. Це не окрема військова операція. Це єдина війна, яка розпочалася сьомого жовтня,
– пояснив Зайден.

Підполковник запасу зазначив, що удар став логічним етапом після ослаблення союзників Тегерана в регіоні. За його словами, цього разу ціллю була безпосередньо військово-політична верхівка Ірану.

Алі Хаменеї знищено, разом із ним ліквідовано ще близько сорока високопоставлених командирів і представників Корпусу вартових ісламської революції,
– заявив Зайден.

Він додав, що подальший розвиток подій залежатиме від того, чи піде нове керівництво Ірану на ескалацію або спробує змінити курс. Саме ця реакція визначатиме, чи буде наступна хвиля ударів.

Чи можлива зміна режиму в Ірані?

Подальший розвиток подій залежатиме не лише від військових рішень Ізраїлю та США, а й від внутрішньої ситуації в самому Ірані. Ліквідація частини верхівки ще не означає автоматичного падіння системи.

Скинути режим можуть тільки люди, які знаходяться під ним. Зовнішній вплив може послабити, але остаточне рішення – за іранським народом,
– пояснив Зайден.

Підполковник запасу зазначив, що навіть у разі серйозного удару по керівництву держава не зникає миттєво.

Важливо! В Ірані запущено механізм транзиту влади. Згідно з конституцією, тимчасове керівництво здійснює рада за участі президента Масуда Пезешкіана та інших посадовців. Очікується швидке визначення нового верховного лідера. Водночас іранська влада запевняє, що система залишається стабільною, а силові структури зберігають контроль.

Змінюються еліти, але структура влади може зберегтися. Тому говорити про повний демонтаж режиму наразі зарано.

Демонтаж як повний демонтаж майже неможливий. Змінюється влада, змінюються еліти, але хто прийде на їхнє місце – це головне питання,
– наголосив Зайден.

В короткостроковій перспективі більш імовірним виглядає сценарій, за якого нове керівництво буде змушене змінити поведінку під тиском обставин, а не повна трансформація політичної системи.

Наземне вторгнення в Іран не розглядають

Зайден зазначив, що попри масштаб ударів і ліквідацію частини керівництва Ірану, перехід до наземної фази війни наразі не є необхідним. За його словами, стратегічна мета Ізраїлю полягає не в окупації території, а в тому, щоб змусити Тегеран змінити курс.

Наземна операція не потрібна. Буде достатньо того, щоб навіть режим, який залишиться, був готовий капітулювати й перестати бути стратегічним ворогом,
– заявив він.

Підполковник запасу підкреслив, що військовий тиск уже створює для іранського керівництва нову реальність. Якщо режим погодиться відмовитися від конфронтаційної політики та підтримки сил, які воюють проти Ізраїлю, цього буде достатньо для завершення активної фази бойових дій.

На цьому буде достатньо, й на цьому все закінчиться,
– підсумував Зайден.

Подальша ескалація залежатиме від рішень Тегерана. Якщо Іран обере шлях компромісу, війна може завершитися без входження ізраїльських військ на його територію.

Що відомо про ескалацію навколо Ірану після ліквідації Хаменеї?

  • Іран відповів ракетними та дроновими ударами по базах США та союзників у регіоні. Під атаками опинилися об'єкти в Іраку, Йорданії, ОАЕ, Катарі, Кувейті, Бахрейні, а також інфраструктура, пов'язана з британськими, французькими та німецькими військовими. Частину ракет і дронів перехопили системи ППО. Водночас повідомлялося про жертви серед військових і цивільних у різних країнах.

  • До конфлікту долучилася "Хезболла". 2 березня угруповання завдало ракетно-дронового удару по півночі Ізраїлю, зокрема по району Хайфи, назвавши це "помстою за кров Хаменеї". У відповідь ЦАХАЛ атакував об'єкти "Хезболли" у Лівані, зокрема в південних передмістях Бейрута та долині Бекаа. Ліванський уряд засудив дії угруповання.

  • Міжнародна реакція різниться. Росія та Китай засудили операцію, тоді як США та Ізраїль назвали її стратегічною необхідністю. Франція, Британія та Німеччина пригрозили Тегерану військовою відповіддю у разі продовження ударів по їхніх об'єктах. Дональд Трамп заявив, що кампанія може тривати близько чотирьох тижнів, але не виключив відновлення переговорів.