Про це йдеться в матеріалі Axios.

До теми Масштабна операція "Епічна лють" проти Ірану: що відбувається зараз на Близькому Сході

Чому США та Ізраїль відклали удар по Ірану?

За словами високопоставлених чиновників США та Ізраїлю, відкладення удару дало президенту Дональду Трампу ще один тиждень, щоб обрати між двома паралельними шляхами щодо Ірану – дипломатією та війною – якими він йшов майже два місяці.

Це також зробило фінальний раунд ядерних переговорів між США та Іраном у Женеві набагато важливішим, давши Тегерану останній шанс укласти угоду.

Після завершення другого раунду переговорів між США та Іраном 17 лютого без відчутного прогресу американські та ізраїльські військові почали готуватися до можливих ударів уже за кілька днів – їх планували здійснити в суботу, 21 лютого.

Однак операцію тоді так і не розпочали. Американські та ізраїльські чиновники пояснили, що однією з головних причин нібито стала несприятлива погода в регіоні.

За словами одного ізраїльського посадовця, затримка також була пов'язана з американською стороною, якій знадобився додатковий час для кращої координації з Армією оборони Ізраїлю.

Останні два тижні були дуже суперечливими,
– заявив чиновник адміністрації Дональда Трампа.

Водночас він відкинув припущення, що рішення відкладали через сторонні фактори: "Дехто каже, що це стосувалося місяця, погоди чи чогось іншого. Але це маячня".

При цьому чиновники визнали, що погодні умови справді відіграли роль і особливо турбували ізраїльську сторону.

Як країни виявили плани з нарадами Хаменеї?

За словами високопоставленого ізраїльського чиновника, початковий план США та Ізраїлю передбачав удар по верховному лідеру Ірану Алі Хаменеї, його синах, а також по кількох зібраннях іранських високопосадовців, зокрема традиційній щосуботній нараді.

Посол Ізраїлю в США Єхіель Лейтер зазначив, що мішенями мали стати дві окремі зустрічі, присвячені обговоренню реакції влади на хвилю протестів в Ірані.

У період між першою та оновленою датами можливого удару американська й ізраїльська розвідки дедалі більше побоювалися, що Хаменеї може залишити резиденцію і сховатися в підземному бункері. Очікувалося, що інші заплановані цілі також перебуватимуть на поверхні,
– йдеться у матеріалі.

За словами ізраїльського розвідника, США та Ізраїль намагалися створити враження відсутності неминучої атаки, щоб іранське керівництво почувалося у безпеці. Один із чиновників адміністрації Трампа зізнався, що його здивувало те, що Хаменеї не переховувався під землею.

Затримка операції також відкрила можливість провести ще один раунд переговорів, який був запланований 26 лютого у Женеві. Водночас серед американських та ізраїльських посадовців не було єдиної думки щодо справжньої мети цієї зустрічі.

Один ізраїльський чиновник стверджував, що переговори дали час до нової дати удару і мали підтримати у Тегерана віру в дипломатичний шлях. Інший посадовець наполягав, що переговори були щирими, а нову дату операції визначили з суто тактичних і оперативних міркувань. За його словами, якби Дональд Трамп побачив реальний прогрес у Женеві, удар могли б знову відкласти.

Двоє американських чиновників також заперечили, що переговори були лише дипломатичною хитрістю. Вони зазначили, що посланці Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф хоча й скептично оцінювали шанси на угоду, однак не намагалися просто ввести Іран в оману.

Після завершення ранкової сесії в Женеві Кушнер і Віткофф повернулися з остаточною американською пропозицією. Вона передбачала десятирічний мораторій на збагачення урану Іраном із подальшим символічним відновленням відповідних потужностей, а також безплатні постачання ядерного палива для цивільних потреб країни.

За словами американського чиновника, команда Трампа "дуже чітко" попереджала про можливість застосування військової сили у разі відмови Ірану погодитися на угоду.

У підсумку Тегеран відхилив пропозицію. Кушнер і Віткофф доповіли президенту США, після чого було ухвалено рішення розпочати військову операцію.

"Було докладено узгоджених зусиль для чесних переговорів, зокрема в Женеві. Але результату це не дало. Наші ресурси були готові, тож президент вирішив завдати удару. Іран міг запобігти цьому, якби вів переговори добросовісно. Але цього не сталося", – заявив американський чиновник.

До речі, політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко зазначив в етері 24 Каналу, що США не розраховують, що загострення на Близькому Сході буде тривалим. Тож наразі можна стверджувати, що війна на Близькому Сході залишиться локальною, а ескалація зрештою спаде.

Що відомо про операцію "Епічна лють" проти Ірану?

  • 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабну операцію проти Ірану, яка отримала назву "Епічна лють" з американського боку та "Рев Лева" – з ізраїльського. Операція охоплювала удари по військових цілях Ірану, а також по об'єктах, де перебували високопосадовці країни.

  • 1 березня стало відомо, що внаслідок атаки загинув верховний лідер Ірану Алі Хаменеї. Разом із ним також були ліквідовані: міністр оборони країни, начальник Генштабу, головнокомандувач КВІР та секретар Ради оборони.

  • Цікаво, що Дональд Трамп заявив, що операція в Ірані може тривати близько 4 тижнів. Однак США розраховують завершити її в межах озвученого періоду або навіть швидше.