Іран погрожує Штатам та їхнім союзникам грізною розправою, вибухи у регіоні тривають другий день. Спеціально для 24 Каналу експерти розібрали, що натепер відбувається на Близькому Сході, на які наслідки чекатиме регіон та цілий світ, і чи зрештою вдасться повалити режим в Ірані.

До теми На руках кров українців: хто такий Алі Хаменеї та що буде з Іраном після падіння режиму аятол

З початком обстрілів США та Ізраїлю Іран вдався до звичної для себе тактики. Іранці вкидують інформацію, що всі їхні військові об'єкти знищили, а ядерної програми більше не існує. Мовляв, усе вже потрібно закінчувати, адже Сполучені Штати досягли всіх цілей, пояснив сходознавець з Німеччини Михайло Якубович.

Натомість внутрішній меседж Ірану спрямований на повну мобілізацію суспільства. Поки в інших країнах громадян закликають перебувати у безпечних місцях через обстріли, в Ірані, навпаки, виганяють людей на вулиці. Усе задля того, аби показати рівень "підтримки режиму". Але загалом відповідь Ірану на атаки є доволі обмеженою. І все через брак ресурсів.

Якщо війна протримається три-чотири тижні, як говорять ізраїльські експерти, то вже на четвертий тиждень Ірану не буде чим відповідати. Інтенсивність американських та ізраїльських ударів також знизиться, у них не безмежні запаси, але в такій війні Іран не зможе протистояти довго,
– наголосив Якубович.

Наразі Іран хоче приберегти запаси своїх ракет, аби розтягнути свою відповідь для США та їхніх союзників. У той час через, наприклад, Оман Іран проситиме про переговори, каже експерт. І після кількаденних масованих обстрілів позиція Тегерану, очевидно, пом'якшиться.

"На це розраховує американсько-ізраїльська сторона – рознести абсолютно все, а тоді домовлятись про передачу збагаченого урану з Ірану. Зараз тактика така, але вона може змінитися через день чи два", – додав сходознавець.

Довідка. Ще у червні 2025 року Сполучені Штати вже намагалися знищити ядерні об'єкти Ірану. Хоч тоді Трамп повідомив, що всіх цілей вдалося досягнути, та насправді результати атаки виявилися сумнівними. Зрештою, у 2026 році США намагалися дипломатично домовитися з Іраном про скорочення його ядерної програми, зокрема відмову від збагачення урану. Однак відмова Ірану і призвела до нової атаки.

Зрештою, нова операція США дає зрозуміти, що режиму аятол в Ірані приходить кінець.

"Не обов'язково це станеться цього місяця чи навіть цього року. Може відбутися транзит влади, прийдуть поміркованіші сили цього ж режиму, і вони ще якийсь час протягнуть. Але це дає шанс низам скинути цю владу", – підсумував Якубович.

Як далі розвиватиметься війна на Близькому Сході: дивіться відео

Політолог Артем Бронжуков зауважив, що навіть вбивство аятоли Алі Хаменеї, яке вже офіційно підтвердили, не обов'язково означатиме розвал іранського режиму. Річ у тім, що Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) є доволі структурованим та розгалуженим, тож знайти заміну аятолі не буде складним завданням.

Власне, 1 березня вже стало відомо, що Іран призначив тимчасового верховного лідера замість Алі Хаменеї. Ним став Аліреза Арафі. На думку політолога, вбивство Хаменеї може не мати великих наслідків на кшталт розпаду держави чи початку громадянської війни. Навіть протести, до яких закликав Дональд Трамп, можуть не спалахнути з новою силою, як це було кількома місяцями раніше.

Водночас Іран пригрозив США небаченою відповіддю на обстріли та вбивство військово-політичного керівництва країни.

Насправді в Ірану не багато варіантів жорсткої відповіді. У них просто не вистачає ресурсів. Вони навіть не змогли завдати масованого удару "Шахедами", лиш обстрілювали старими балістичними ракетами,
– зауважив Бронжуков.

Не можуть допомогти Ірану й нечисленні союзники. Наприклад, Володимир Путін висловив співчуття президенту Ірану через загибель Хаменеї, однак ніщо не вказує на те, що Росія готова підтримати Тегеран військовим способом. На прикладі падіння режиму Башара Асада в Сирії та Ніколаса Мадуро у Венесуелі стало чітко зрозуміло, що у Кремля просто не вистачає ресурсів для підтримки своїх друзів у світі.

Серед союзників Ірану є також Китай, для якого Тегеран є одним з найбільших постачальників нафти.

"Можна було б очікувати хоча б політичних сигналів з Китаю, але вони не будуть готові включитися, аби допомогти Ірану. А військовий потенціал Ірану є обмеженим. Тому навряд масштаб ескалації міг би зрости до рівня, щоб завдати серйозної шкоди США чи їхнім союзникам", – переконаний політолог.

Попри це без наземної операції США та союзників не варто розраховувати на швидше падіння режиму в Ірані. Якщо Іран не відмовиться від своєї ядерної програми, тоді США справді могли б піти на такий радикальний крок.

Чи впаде режим аятол в Ірані: дивіться відео

Політолог, керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко зазначив, що США не розраховують, що загострення на Близькому Сході буде тривалим. Однак більшою мірою це залежатиме від того, які сторони будуть залучені до конфлікту.

Іран перекрив Ормузьку протоку. Це, очевидно, недвозначний натяк Китаю для того, аби він вступив у гру. Якщо це станеться, ми підійдемо до ситуації, коли це може стати реальним початком третьої світової війни. Якщо ні й конфлікт буде довготривалим, то це матиме серйозні наслідки на ринку нафти. Ціна піде вгору. Для нас це погано, бо буде більше фінансування для Росії на війну проти України,
– зауважив політолог.

Наразі Китай не подає сигналів, що планує якимось чином втягуватися у конфлікт. Тож наразі можна стверджувати, що війна на Близькому Сході залишиться локальною, а ексалація зрештою спаде.

Водночас важливими в цій історії є й подальші дії іранського народу.

"Цікаво, чи іранці все ж вийдуть на вулиці. Тут ситуація неоднозначна, бо запал протестів, коли всі чекали американців, було знівельовано режимом. Понад 30 тисяч учасників протестів могли вбити. Тому частина іранців може просто боятися виходити на вулиці", – зазначив Чаленко.

Політолог також погоджується з думкою, що на швидке повалення влади в Ірані не варто чекати. Країна може опинитися в стадії затяжної громадянської війни, адже є ті, хто підтримує теперішній режим. Імовірно, вирішальними для розвитку подій стануть найближчі кілька днів.

Чи може початися третя світова війна після загострення на Близькому Сході: дивіться відео

Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус звернув увагу на те, що операція США та Ізраїлю розпочалась ранком суботи. І це не випадковість.

"У понеділок (2 березня, – 24 Канал) відкриються біржі. Насамперед ми подивимось, що буде з ціною на нафту. Прогнозують, що може бути злет до 100 доларів за барель. Ще у вечір п'ятниці біржі закрились з ціною 73 долари за барель. Зараз головним завданням є деблокада Ормузької протоки", – наголосив Ус.

Зверніть увагу! Ормузька протока, що розташована між Оманом та Іраном, є одним із ключових світових енергетичних коридорів. Через неї транспортують майже п'яту частину глобального споживання нафти. Щодня через протоку перевозять в середньому від 16,5 до 17 мільйонів барелів сирої нафти.

Наслідки для світового ринку можуть насправді бути доволі серйозними й сколихнути всі країни. Однак напруження можна чекати не лише в економіці.

Однією з найбільших пересторог цього року є те, що опція використання військової сили не є табу. Враження, що усі кажуть забути про дипломатію, а вирішувати все військовим шляхом. Є ризик, що, наприклад, і Китай може вдатися до агресії проти Тайваню,
– наголосив аналітик.

Для США та їхніх союзників важливо проговорити, що атаки на Іран були зумовлена тим, що Тегеран через свої проксі атакував багато країн у регіоні. Дестабілізувати ситуацію намагалися не лише в Ізраїлі, але й у Саудівській Аравії та ОАЕ.

Та загроза війни між Китаєм і Тайванем не є єдиною. Ескалація відбулася і між Афганістаном та Пакистаном.

"Почалася, на жаль, епоха війн. Подібні настрої потрібно вгамувати, адже світ може поринути у настрої, які точно копіюють те, що було перед початком Другої світової війни", – підсумував Ус.

Що може відбутися у світі найближчим часом: перегляньте відео

Що відбувається на Близькому Сході: головне

  • За даними The Wall Street Journal, США та Ізраїль випустили 30 авіабомб по резиденції верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. У той момент там перебувало все вище керівництво Ірану. Від атаки загинув не лише аятола, але й головний радник з нацбезпеки Ірану Алі Шамхані, командувач Корпусу вартових ісламської революції Мохаммад Пакпур та міністр оборони країни Амір Насірзаде.

  • У відповідь на безпрецедентні удари Іран пригрозив США "найпотужнішою військовою операцією". На що Дональд Трамп застеріг, що цього краще не робити, адже наслідки можуть бути плачевними.

  • Варто додати, що на тлі операції Державний департамент США закликав американців по всьому світу дотримуватися усіх правил безпеки, які оприлюднило найближче посольство чи консульство Штатів.