Тік-ток війська в дії
Зважаючи на рівень розвитку російського народу, це абсолютно не дивно. Обидва ці підрозділи найбільш ефективні у війні не проти українців, а саме проти росіян. Російські вівці їх бояться, поважають та слухаються.
Актуальне Бастіон України, або Яку роль зіграє Бахмут у великій війні
Ми почали думати, як їх знайти. Зазвичай вони перебували дуже далеко від лінії зіткнення – це була навіть не друга лінія, а тилові населені пункти, де кадировці виконували задачі "загороджувальних загонів", нападали на місцеве населення.
Ми планували два види операцій: перший – захід в тил ворога та їх знищення, другий – визначення їхніх координат за допомогою місцевих, щоб накрити артою. Основних втрат кадировці зазнали саме завдяки такій роботі.
Далі була Запорізька область, де ми виконували бойові задачі після оборони Києва. Там нам пощастило нажмурити достатньо кадировців. Тільки не тих, кого показують в красивій формі і знімають у постановочних відосах з боями проти кущів, пустих полів та стін, над якими сміється весь світ. В боях ми зустріли кадировців, набраних у третій – четвертій хвилі, одягнених як попало "чуханів".
Особливе задоволення було від того, що ці п***ри встигли повоювати в Маріуполі. Ми це зрозуміли спочатку з перехоплень розмов, де звучали, наприклад, фрази "зроби, як в Маріуполі на дев'ятиповерхівці" та згадки "Азовсталі". А потім при них ми знайшли різні пам'ятні речі з "Азовсталі" та Маріуполя. Два відділення потрапили до нас в засідку і повністю були знищені.
Про головне За скандалом довкола хейту Пташки українці загубили страшну цифру
Вагнерівські "касти"
В Запорізькій області ми також отримували інформацію, що десь бачили вагнерівців. Повідомлення були з глибоко тилових населених пунктів, а на передовій зустріти цей вид звірів так і не вдалось.
Навпроти позицій наших хлопців просто десятки трупів цих дебілів лежать, всі нові атаки починаються з того, що "штурмовики" переступають трупи попередників і намагаються йти вперед. І знову гинуть. Впевнений, що їх навіть не обліковують в російській армії.
Другий вид – більш підготовлені, відрізняються за зовнішнім виглядом. На кожному – амуніції від найкращих західних брендів по 6 – 7 тисяч доларів. За характером дій теж можна відрізнити – воюють більш грамотно, пробували здійснювати більш складні тактичні маневри. Їхні атаки також були успішно відбиті, але в бою з ними набагато складніше, ніж із зеками.
Керівник ПВК "Вагнера" Прігожин особисто влаштовує рекрутингове турне по в'язницях, але зеки в РФ або вже закінчуються, або ж не хочуть йти в цей підрозділ – через необліковані величезні втрати і через славу самого Прігожина у в'язничних колах. Бачив у новинах, що йому вже доводиться їхати набирати злочинців у африканських країнах.
Цікаве Про що забув сказати Макрон після нових загравань із Путіним
Культ рабства й зеківської "романтики"
Відомими "героями" в РФ і вагнерівці, і кадировці стали не через досягнення в боях, а завдяки спеціальним інформкампаніям, що формують думку нібито вони якісь потужні й славні "воїни". Та бойових здобутків немає ані в одних, ані у других. Якщо, звісно, не вважати за успіх знущання над місцевим населенням окупованих територій. Але в їхніх історіях є велика різниця.
Вагнерівці – це більш близька росіянам тема. Вони завжди любили цю блатну ганебну "пєтушину романтику". В Росії зеку стати національним героєм зовсім неважко. Та все це свідчить лише про одне: РФ – це країна тєрпіл і уй***в.