Те, про що недавно говорили як про віддалену перспективу – десять, сім, п'ять років, – раптом опинилося значно ближче. Про це пише Юрій Федоренко, передає 24 Канал.
Дивіться також Сили оборони України вирішили заплутати противника
Як зростає загроза для Європи?
Голова Федеральної розвідувальної служби Німеччини Бруно Каль говорить про прискорення. Керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов називає 2027 рік як орієнтир для можливих дій Росії проти країн Балтії.
Ці оцінки не виникають у вакуумі. Вони органічно доповнюють риторику самого хазяїна Кремля.
Коли Путін заявляє, що у разі "загроз" для Калінінградської області Росія готова перейти до "великомасштабного збройного конфлікту", він не описує реальність – він її конструює. Такі "загрози" можуть бути створені в будь-який момент.
Класичний приклад інсценування "загрози" – провокація Гітлера під фальшивим прапором у Гляйвіці в 1939 році. Якщо Путін планує агресію проти ЄС, навіщо він заздалегідь сигналізує про це?
У біології є такий термін "ритуал погрози". Хижак демонструє силу ще до атаки: гарчить, напружується, мітить територію. Іноді цього достатньо, щоб жертва відступила без бою. Іноді, щоб зламати волю супротивника ще до першого удару. Путін діє так само. Його завдання не лише підготувати ресурси, а й деморалізувати Європу, змусити частину країн сховатися за словом "нейтралітет", а власне населення мобілізувати страхом перед "зовнішніми ворогами".
Кирило Буданов дуже точно описує психологію геополітичного хижака: "Для того, щоб імперія, а росіяни себе бачать імперією, розвивалась, ти завжди маєш кудись рухатись для розширення свого впливу та території. На півночі тільки Північний Льодовитий океан і далі за колом – Америка. Не варіант, бо буде боляче. На сході – Тихий океан і, знов-таки, Америка.
Відповідь та сама. На півдні – Китай, буде взагалі катастрофічно – сухопутний кордон, будуть такі ж умови, як от у нас у війні з російської федерацією, тільки для них. Лишається тільки захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, зажерся, хворий, кволий і нерішучий».
Відповідь та сама. На півдні – Китай. Буде взагалі катастрофічно – сухопутний кордон, будуть такі ж умови, як от у нас у війні з Росією, тільки для них. Лишається тільки Захід, який у їхньому розумінні, вибачте за фразеологізм, зажерся, хворий, кволий і нерішучий".
Імперія не зупиняється добровільно. Вона може зупинитися лише тоді, коли більше не здатна рухатися. Якщо Росія не наважиться напасти на Європу у найближчі роки, це не буде наслідком її "миролюбства". Це буде наслідком спротиву України.
Сьогодні лише українці сам на сам з ворогом виснажують імперію. Змушують її спалювати економічні, демографічні та військові ресурси. Ми не знаємо, коли вони вичерпаються. Але ми знаємо, що вони небезмежні. Імперії завжди закінчуються. Питання лише в часу та ціні, яку світ готовий заплатити за їхній кінець.
Добро не завжди перемагає швидко. Але воно мусить перемогти.