У Вашингтоні все більші стурбовані подальшими діями щодо Ірану. Про це пише CNN з посиланням на власні джерела.
Дивіться також Буде цифрова катастрофа: Іран придумав, як іще використати Ормузьку протоку
Що відомо про плани Трампа знову атакувати Іран?
У неділю 17 травня Трамп заявив у соцмережах, що "для Ірану час спливає", підкресливши потребу у швидких діях, інакше, за його словами, наслідки будуть серйозними. Ці заяви стали черговим сигналом посилення тиску на Тегеран.
За даними видання, напередодні Трамп провів нараду з основними представниками своєї команди з національної безпеки, зокрема віцепрезидентом Джей Ді Венсом, держсекретарем Марко Рубіо, директором ЦРУ Джоном Раткліффом та спецпосланником Стівом Віткоффом. Зустріч відбулася невдовзі після його повернення з Китаю. Обговорювалися подальші кроки щодо Ірану, зокрема можливі сценарії військових дій.
За інформацією джерел, Пентагон підготував кілька варіантів ударів, зокрема по цілях в енергетичній та інфраструктурній сферах, які можуть бути застосовані в разі ескалації. Водночас адміністрація США тимчасово відклала остаточні рішення до завершення зовнішньополітичних консультацій.
У Вашингтоні зазначають, що ситуація залишається напруженою, а Іран поки що не демонструє готовності змінювати свою позицію в переговорах.
Які питання залишаються нерозв'язаними в конфлікті між США та Іраном?
Головним і досі не розв'язаним питанням у переговорах між США та Іраном залишається іранська ядерна програма та вимога Вашингтона щодо повної відмови Тегерана від створення ядерної зброї. Попри режим припинення вогню, запроваджений у квітні 2026 року, і тривалі переговори, зокрема в Ісламабаді, сторони фактично зайшли в глухий кут. США наполягають на жорстких і незворотних гарантіях згортання ядерних амбіцій, тоді як Іран відмовляється брати такі зобов'язання, відкладаючи розв'язання питання.
Паралельно з цим зберігається низка інших глибоких суперечностей. Однією з найскладніших є ситуація в Ормузькій протоці, де Іран утримує стратегічний контроль і використовує її як інструмент тиску на міжнародну торгівлю, періодично загострюючи ситуацію для цивільного судноплавства. США, своєю чергою, відкидають іранські пропозиції щодо обміну поступками, наполягаючи на розв'язанні ядерного питання як на передумові будь-яких домовленостей.
Окремим блоком конфлікту залишається військовий потенціал Ірану, зокрема ракетні програми та безпілотники. Попри удари США та Ізраїлю, велика частина арсеналу, за оцінками розвідки, зберігається, що викликає вимогу Вашингтона про демонтаж відповідної інфраструктури – умову, яку Тегеран категорично відкидає.
Крім того, Іран вимагає повного зняття економічних обмежень і виведення американських сил із Близького Сходу, водночас Вашингтон, навпаки, посилює свою присутність для стримування загроз і захисту союзників.
Варто зазначити, що європейські союзники не надали Трампу потрібної допомоги в боротьбі проти Ірану. Експерт з питань Євроінтеграції Олів'є Віллокс розповів 24 Каналу, що у Європі досі не розуміють, які цілі переслідує США на Близькому Сході. Проте Євросоюз все ще сподівається на добрі відносини з Америкою.
Іран та США намагалися укласти мирну угоду: що відомо
Іран у відповідь на американські умови припинення військової операції висунув власний перелік вимог. Тегеран наполягає на гарантіях безпеки, виведенні військ США з регіону та припиненні блокування Ормузької протоки.
Крім того, Іран вимагає компенсацій за зруйновану інфраструктуру, розмороження своїх активів і повного скасування санкцій. Окремо Тегеран підкреслює необхідність домовленостей щодо майбутнього режиму управління Ормузькою протокою як головним морським маршрутом.
У відповідь президент США Дональд Трамп заявив, що такі вимоги є неприйнятними, наголосивши, що Іран уже зазнав поразки. Він також зазначив, що Сполучені Штати зберігають перелік потенційних цілей на іранській території та не виключають подальших ударів. За словами Трампа, Вашингтон продовжує уважно стежити за ядерною програмою Ірану і не відмовляється від намірів контролювати запаси збагаченого урану країни.