Боєць 113 бригади тероборони Андрій, який народився і виріс у Вовчанському районі, не спілкувався з батьками понад пів року. Люди не мали зв'язку й не могли говорити.
До теми Український військовий зустрівся з маленьким сином в деокупованому Ізюмі: щемливе відео
"Народився і виріс тут. Після школи пішов одразу на військову службу. І так моя воєнна кар'єра триває вже десятий рік. Моїм батькам погрожували. Батька катували", – говорить Андрій, під'їжджаючи до рідного села.
Зустріч з братом
Тероборонці їдуть до домівки Андрія. Вони зазначають, що тут вже майорять синьо-жовті прапори.
Андрій хвилюється перед зустріччю з рідними. Він говорить, що не стримає сліз. Перед тим як підійти до дому він починає плакати. Назустріч йде його брат Максим. Він обіймається і плаче.
Тероборонець Андрій приїхав додому / Скриншот з відео
Зустріч братів у домі / Скриншот з відео
На жаль, батьків Андрія зараз немає вдома. Брат говорить, що окупанти приїжджали до них. Він розповідає про колаборантів. Зазначає, що їхній знайомий допитував батька.
Максим тренується, щоб потрапити до Сил спеціальних операцій. Андрій каже, що брат ще замалий, але в нього є потенціал.
До речі Балаклія вдома: у мережі опублікували ще одне щемливе відео з деокупованого міста
"Я його чекав"
Згодом до дому приходить ще один молодший брат Андрія. Це 10-річний Богдан. Він не стримує емоцій і стрибає обіймати військового. Андрій привіз для хлопчика подарунок. Дитина розгублена, але побігла у будинок і винесла малюнок для військових. Чоловіки запитують, що він відчуває, коли бачить брата.
"Я сумував. Я його люблю. Я його чекав", – говорить хлопчик.
Андрій з 10-річним братиком / Скриншот з відео
