Якщо розкласти цю історію по поличкам, складається стійке враження, що вибори засліпили очі всім, хто хоч якось причетний до президентського та парламентського марафонів-2019...

Скорочення української армії у 2012 році (більше, ніж передбачало законодавство), розформування або зменшення штату боєздатних частин, зміна структури командування ЗСУ, яка пізніше значно спростила для Росії анексію Криму... Ці та ще віз і маленький возик звинувачень висунула Володимиру Замані, начальнику Генштабу часів президентства Януковича, українська військова прокуратура.

Читайте також: Хід силовиками: кого підтримають на виборах МВС, ГПУ та СБУ

Печерський райсуд Києва ухвалив рішення – тримати Замана під вартою до 27 березня включно. Екс-посадовця ЗСУ, який очолював Генштаб у 2012-2014 роках, підозрюють у державній зраді. У таких випадках застава не призначається, а якщо злочин буде доведено у суді, то закон передбачає за нього ув'язнення від 10 до 15 років позбавлення волі.

Штрих до портрету

Володимир Замана народився на Чернігівщині. У радянські часи служив у танкових військах, зокрема у складі контингенту в Східній Німеччині.

З 1993 року служив у ЗСУ. В 2011 році став заступником командуючого Сухопутних військ.

Пізніше був призначений першим заступником начальника Генштабу ЗСУ, а з зими 2012 року очолював Генштаб, яким керував до лютого 2014 року.

Прокуратура починає і...

Володимира Заману підозрюють у свідомій роботі на ослаблення української армії за два роки до анексії Криму, розповів днями на брифінгу головний військовий прокурор країни Анатолій Матіос.

На 31 грудня 2012 року в ЗСУ передбачалося залишити лише 179 354 особи, із них військовослужбовців – 131 952. Однак внаслідок підписаних, наголошую, особисто Заманою директив у Збройних силах України підлягало скороченню на 4646 осіб більше, ніж передбачав закон. Тобто, всупереч нормі закону про граничну чисельність ЗСУ, вказаний начальник Генштабу вчинив дії зі зменшення майже на 5 тисяч загальної чисельності боєздатних військових частин та військовослужбовців,
– каже Матіос.

За його словами, у час роботи Замани на посаді були розформовані зенітно-ракетні дивізіони, озброєні ракетними комплексами С-300, а також 19 авіаційних військових частин, а одна з авіаційних бригад – зменшена до статусу ескадрильї. Це "фактично позбавило нашу державу протиповітряної оборони", констатує Матіос.

Зловживання в армії: у пошуках крайнього

Цілком закономірно, що сам екс-керманич Генштабу всі звинувачення на свою адресу повністю відкидає. За його словами, рішення про скорочення ЗСУ ухвалила свого часу Верховна Рада, а не він персонально. Зі свого боку, він намагався скоротити чисельність армії за рахунок допоміжних або недієздатних підрозділів. Так, за версією Замани, він скоротив 137-й зенітний ракетний полк, який обслуговував найстаріший радянський комплекс сімейства С-300, для якого придбати запчастини було в принципі нереально.

Читайте також: Підозра у держзраді екс-начальнику Генштабу Замані: що відомо про військовослужбовця

Метою скорочення було вивільнити кошти для збільшення зарплат контрактників та придбання хоч якоїсь нової техніки та озброєння, – пояснює він.

Експертизу, яка стала основою звинувачення, колишній військовий посадовець називає непрофесійною, а свій арешт – "димовою завісою", щоб відвернути увагу від реальних винуватців того, що Україна не змогла протидіяти російській анексії Криму:

Це – димова завіса, щоб прикрити свою бездіяльність. Уявіть собі, тодішній виконувач обов'язків президента Олександр Турчинов боїться поставити підпис, щоб оголосити воєнний стан, сидячи в Києві, але вимагає, щоб в Криму військовослужбовець, не маючи права, застосував зброю.

Білі плями в "зрадливій" історії

Вельми і вельми показовий нюанс: у військових колах запевняють, що під час зіткнень на Майдані в часи Революції гідності саме Замана начебто категорично відмовився відправляти до Києва військових.

До речі, виступаючи свідком під час судового засідання про держзраду Віктора Януковича він сказав буквально наступне:

Були неодноразові спроби вимагати підготовку наказу про використання Збройних сил, конкретних частин і підрозділів у Києві. Це 25-та повітряно-десантна бригада, 79-та аеромобільна бригада, підрозділи морської піхоти Криму. Про застосування зброї не йшлося. Йшлося про те, щоб залучити ЗСУ до відновлення конституційного ладу.

Ухвалення цього рішення, за словами колишнього очільника Генштабу, від нього вимагали тодішні міністр оборони Лебедєв, голова СБУ Якименко та генпрокурор Пшонка. Коли Замана категорично відмовився, 18 лютого Янукович звільнив його у званні генерал-полковника.

Примітно, що наприкінці минулого року Росія включила Володимира Заману до списку українців, проти яких вона ввела економічні санкції.

Замість післямови

Колишні представники військового командування, з якими ми поспілкувалися в ході підготовки даного матеріалу в один голос називають "справу Замана" абсурдною і виключно політичною, оскільки керівник Генштабу – не самостійна фігура на владній шахівниці.

Показово, що акурат після Революції гідності Володимир Замана був призначений уповноваженим з контролю за діяльністю Міноборони, але пропрацював на цій посаді лише декілька днів. Замана підтверджує, що мав гострий конфлікт з тодішнім в.о. президента Олександром Турчиновим, якого звинувачував у бездіяльності під час російської анексії Криму.

Не секрет, що чинний секретар Радбезу на президентських виборах-2019 підтримує кандидатуру діючого гаранта Конституції, а Замана, подейкують в кулуарах – одного (точніше, одну) з інших претендентів на головний пост в країні. Висновки робіть самі – фактологічну мозаїку для повного розуміння ситуації ми намагалися скласти...

Що відомо про Володимира Заману?Генерал-полковник. З 2012 року очолював Генеральний Штаб Збройних Сил України. 18 лютого 2014 року під час Революції гідності, відмовився виконувати злочинний наказ тогочасного керівництва держави про застосування сили до мітингувальників на Майдані й подав рапорт про звільнення. З 22 лютого до червня 2014 був уповноваженим Верховної Ради України з контролю за діяльністю Міністерства оборони України.

Читайте також: Вибори і вила: чому в президенти йдуть "непрохідні"?