З якою метою Макрон, Шольц та Драгі приїздили до нашої столиці, чи мали місце перемовини за зачиненими дверима про поступки Москві, як на Макрона вплинула поїздка до місць скоєння росіянами злочинів з ознаками геноциду, що робитиме Шольц із питанням постачання Україні зброї – ексклюзивно сайту 24 каналу розповіла завідувачка інформаційно-аналітичного відділу Українського інституту майбутнього Надія Коваль.

Читайте Політична кухня в Молдові раптово змінилася через війну Росії в Україні: інтерв'ю з експертом

Візит до Києва тріо "Миротворці"

Надіє, якою, на Вашу думку, була першопочаткова мета візиту чільної європейської трійки до Києва?

Цього візиту дуже давно чекали в Києві. Ми очікували, що лідери Німеччини, Франції та Італії все ж таки приїдуть особисто. А надто, враховуючи, що деякі європейські лідери встигли до того часу вже по кілька разів зазирнути з візитами солідарності до нашої столиці. Всупереч навіть на набагато більш небезпечній ситуації, котра мала місце ще не так давно.

Конкретно цей візит в першу чергу важливий в контексті надання Україні статусу кандидата в члени ЄС. Тому що навіть зараз ми не маємо 100% гарантії отримання цього статусу. В останній момент може з'явитися хтось, хто не згоден із цим рішенням.

Та, все ж таки, коли європейські важковаговики фактично прямим текстом кажуть, що вони за кандидатство для нас, то тепер, швидше за все, його таки буде надано. Тож головною метою їхнього приїзду було засвідчити свою підтримку нашим європейським прагненням.

У цього візиту було дуже неоднозначне інформаційне тло. Деякі вітчизняні змі писали, що ніби то, європейські лідери їдуть до нас, щоб спробувати схилити до невигідного нам миру із Росією.

Ми знаємо, що в принципі, очільники трьох найбільших європейських країн – Франції, Німеччини та Італії, до яких приєднався ще румунський президент, це водночас і керманичі країн, які намагаються до останнього зберегти якісь можливості для завершення цієї війни через діалог з РФ.

Врешті, це саме ті гравці, з якими можуть обговорюватися будь-які варіанти завершення чи призупинення конфлікту. Це теж треба мати на увазі. І, звісно, що такі речі обговорюються за зачиненими дверима. Проте, це все цілком можливо.

Важливо Деблокада портів та українське зерно: інтерв'ю з експертом про гру Ердогана та позицію США

Чи вплинули на позицію Макрона відвідини місць скоєння росіянами злочинів з ознаками геноциду на Київщині?

Думаю, що вплинули. Принаймні, президент Макрон чітко сказав, що побачене там його вразило. Ці слова звучать трохи дивно з огляду на те, що кадри тих подій зараз вже є у відкритому доступі в інтернеті та на ТВ.

Світова преса також не оминула увагою ці російські злочини. Вочевидь, Макрону треба було все це побачити на власні очі, щоб остаточно повірити. Для того такі візити і відбуваються, щоб люди самі у всьому переконалися наживо. Після такого позиціям візитерів властиво мінятися зі значною долею вірогідності.

А як щодо пана Шольца? Німецький канцлер нарешті таки діятиме замість говорити?

Ця медаль має дві сторони. Якщо взяти обсяг допомоги від Німеччини порівняно з іншими країнами, котрі нам сьогодні допомагають, то виявиться, що Берлін посідає четверте місце в цьому рейтингу.

Візит європейців має велике значення для України / Колаж сайту 24 каналу

Так, проблема із постачанням важкої зброї безперечно є. Для німців це питання залишається найбільш болючим. В цій частині спостерігаємо найбільше зволікань, бюрократичних перешкод і таке інше.

Тобто увесь цей серіал, який спостерігаємо ще з березня. Поки що я не бачу в цьому контексті якогось суттєвого перелому. Те, що Німеччина буде допомагати активно не викликає сумніву. А проте, чи буде вона надсилати якісь великі обсяги важкого озброєння? Питання залишається відкритим.

Підсумки парламентських виборів у Франції

Очікувалося, що у другому турі французи проявлять більшу активність під час голосування. А тут раптом явка складає всього якихось 38%. Ми бачимо, що абсентеїстські настрої навпаки лише ще більше наростають( перед першим туром експерти прогнозували рекордно низьку явку, яка становитиме не більше 46% – 24 канал). З чим це пов'язано?

Французьке суспільство дещо зневірилося у політичній системі своєї країни. До того ж, тамтешній соціум доволі поляризований. В ньому присутні певні протиріччя. Останніми роками у Франції все більшу популярність здобувають радикальні партії. При чому праворадикальні та ліворадикальні.

Дуже чітко видно соціальну нерівність. Останню можна побачити на прикладі протиставлення великих глобалізованих міст на кшталт Парижа чи Марселя маленьким депресивним містечкам та селам звідки зникли промислові об’єкти обравши собі за місце базування Східну Європу або Китай. Внаслідок цього закриваються робочі місця.

От, власне, на таких округах, як правило, і знаходять палку підтримку радикали. Цікаво, що обидва фланги радикалів – і лівий і правий говорять в ці дні в основному про соціальну політику.

Якщо раніше Марін Ле Пен більше говорила про загрозу, яку створює еміграція, проблеми для національної ідентичності французів, то тепер вона, майже як лівий політик, каже про падіння купівельної спроможності, неможливість платити за рахунками, незахищені верстви населення і тому подібне.

Коли Макрон вперше прийшов до влади, в нього вже тоді було досить серйозне протистояння з праворадикалами. І тоді він вийшов з неї переможцем шляхом переконання абсолютної більшості у парламенті у правильності обраного ним вектору розвитку держави.

Європейські лідери провели переговори з Зеленським / Колаж сайту 24 каналу

На підтвердження цього французький президент в той час активно намагався запровадити цілу низку реформ. Політична система Франції вже якийсь час їх потребувала через свою застарілість. І, відповідно, неспроможність повною мірою відповідати викликам сучасності.

Логічно, що будь які спроби щось поміняти у внутрішній політиці викликали серйозний спротив різного роду профспілок та активні протести(на думку одразу спадають акції так званих "жовтих жилетів" – 24 канал). Відтак зробити французькому лідеру вдалося не все.

І от, ми бачимо, що вже розпочинаючи свій другий термін, Макрон не може похвалитися великим кредитом довіри. Багато людей розчарувалися в президентські політиці, є й ті, хто просто не хоче віддавати свої голоси радикалам. Інші традиційні противники макронізму посипалися, скажімо так.

У підсумку ми маємо такий високий абсентеїзм і серйозні політичні розколи, коли президент не має абсолютної більшості у парламенті. Тобто, йому для цього забракувало 30 – 40 голосів. Така реальність змушуватиме Макрона вести пошук можливостей вступити у коаліції. Я б робила ставку на формальні чи неформальні об'єднання з республіканцями. А це, своєю чергою, послабить позиції глави держави.

Як на рейтингу Макрона та його партії відобразилася його зовнішньополітична активність в останні місяці?

Французький президент дуже активно користувався війною в Україні, як інструментом для набору електоральних балів ще в березні. Тоді, згідно з результатами соціологічних опитувань, рейтинги піднялися.

Але це довго не протривало. Бо все одно основним питанням залишаються проблеми у внутрішній політиці. Саме вона всіх виборців хвилює набагато більше. Той запас політичної міцності, який був здобутий за рахунок війни, коли Макрон виступав з позиції лідера та автора багатьох ініціатив, дуже швидко після цього впав. Надалі виборці звертали увагу виключно на роботу у внутрішній політиці.

Хочу зауважити, що проактивна позиція на геополітичній арені дещо відволікала французького гаранта від проблем всередині країни. Звідси і така незначна увага з його боку, як до президентської, так і до парламентської виборчої кампанії. Можливо, якби він ними переймався трошки більше, то й результати міг би мати кращі.

Прибічникам Меланшона варто розраховувати на якісь посади у французькому кабміні за підсумками виборів?

На мою думку, це неможливо. Швидше республіканці отримуватимуть міністерські портфелі, ніж однодумці нинішнього лідер крайніх лівих. Він побудував свою парламентську кампанію на повному протиставленні себе Макрону і макронізму, виставляючи свого опонента абсолютним злом.

Тож якихось перспектив для співпраці між ними я не бачу. Ліві бачать себе лише опозицією. В них був задум виграти більшість, тоді вони зможуть говорити про когабітацію та зробити свого провідника прем'єром, щоб він проводив вигідну лівим політику. Цієї мети вони досягти не змогли. Тому шукатимуть інший спосіб псувати життя французькому уряду.

А про що свідчить призначення Борн на посаду очільниці кабміну?

Це свідчення того, що в період між президентськими та парламентськими виборами Макрону просто був потрібен тимчасовий міністр на цій посаді. Після парламентської кампанії за крісло глави кабінету знову вируватиме боротьба, яка закінчиться тим, що у Франції з'явиться новий прем'єр-міністр. Це звичайна практика для французького політичного процесу у міжвиборчий період.

Як зміниться ставлення Парижу до українського питання після завершення цього останнього акту у поточному електоральному циклі?

Не думаю, що воно якось зміниться. Чітко його було видно вже після виборів президента. Позиція Макрона стала більш сприятливою щодо нас, хто б там що не казав. Провідну роль після парламентських виборів відіграватиме внутрішня політика. З такими великими проблемами у країні у Макрона просто буде менше часу та натхнення активно брати участь у врегулюванні військового конфлікту між Києвом та Москвою.

Позиція Макрона стала більш сприятливою для України / Фото Getty Images

І ось тут для нас може критися більша небезпека, бо внутрішня політика – це таки дійсно дуже складна справа. Якийсь йому буде не до провідної ролі в зовнішній політиці. Тим більше, що невдовзі термін головування Франції в ЄС добігатиме кінця. Фінальним акордом у цьому періоді стане якраз оцей саміт, на якому нам, якщо все буде добре, дадуть бажаний статус.

Після цього кілька місяців глава Французької Республіки займатиметься переважно тим, що будуватиме нову внутрішньодержавну політичну конфігурацію.

Також цікаво – Шольц підтримує Меркель у її спробах примиритися з Росією: дивіться відео