За даними Департаменту державної безпеки Литви, в ході операції були зібрані і передані в прокуратуру дані, які дозволяють припустити, що затриманий штатний співробітник Федеральної служби безпеки Росії здійснював розвідувальну операцію з метою пробратися в державні відомства, правоохоронні органи та розвідки. Рішенням суду підозрюваний був заарештований на три місяці.

За даними прокуратури Литви, мета дій співробітників ФСБ Росії - можливість маніпулювання і здійснення впливу на процес прийняття країною рішень на вищому рівні.

Згідно з оцінкою Департаменту державної безпеки Литви, було зупинено чергову спробу російських спецслужб отримати доступ до інформації, відомої лише литовським високопосадовцям з тим, щоб маніпулювати і впливати на процеси прийняття рішень Литвою на найвищому рівні.

Шпигунськи ігри в ЄС не вщухають вже майже рік

Про надмірно помітну активізацію російських спецслужб у європейських країнах заговорили ще минулої весни. Тоді глава Федерального відомства з охорони конституції Німеччини (аналог контррозвідки) Ханс-Георг Маасен наголосив, що "враховуючи кризу в Україні, російські спецслужби виявляють величезний інтерес до зовнішньої та економічної політики європейських країн і особливо Німеччини". За його оцінками, тоді Кремль насамперед цікавили позиція Берліна щодо підтримки України.

Пізніше тижневик La Nouvelle Observateur із посиланням на власні джерела у французькій контррозвідці повідомив, за час президентства Володимира Путіна спецслужби Росії встановили тотальне шпигунство в країнах Європи. Але активність зафіксованих контррозвідкою шпигунів зросла в кілька разів після початку неоголошеної війни Росії проти України.

Видання навіть спробувало розібратись у структурі роботи російських агентів. Виявилося, що на Службі зовнішньої розвідки (СЗР) РФ у Франції працювало понад 40 секретних агентів Путіна, які прикривалися дипломатичним статусом.

"Їх паризький начальник, як правило, займає посаду третього секретаря або радника посольства… У той же час 10 шпигунів закріплені за Головним розвідувальним управлінням (ГРУ) Генштабу Росії, а їх справжній патрон - працює зазвичай, використовуючи легенду "журналіст" державного російського інформагентства ИТАР-ТАСС або військово-морського аташе. Інші шпигуни є співробітниками Федеральної служби безпеки (ФСБ)", — зазначили автори.

Крім цього, журналісти виявили, що у Франції існує відділ "З" російської СЗР, в якому працюють рядові шпигуни без дипломатичного імунітету — випускники престижної Московської школи розвідки. Росіян цікавлять, в першу чергу, наміри і політика НАТО, Євросоюзу і ООН, а також настрої у вищій лізі французької влади та політичних партіях популярністю користується також і промислове шпигунство. Центром російського шпигунства в Європі лишається Брюссель, хоча шпигуни Путіна все також активні у Великобританії чи Німеччині. Тоді видання наголошувало, що керівництво європейських контррозвідок знає про діяльність росіян і застосовує безліч протидіючих заходів проти путінських шпіонів. Більш того, країни Європи готові виступити єдиним фронтом і вислати за межі своїх територій всіх "путінських нишпорок" (їх налічують кілька сотень) у разі, якщо Москва зважиться на військову інтервенцію в Україні.

Інтервенцію, на думку європейської дипломатії вдалося стримати за рахунок мінських домовленостей, які дозволили досягти хоч і поганенького та хиткого, але все ж затишшя бойових дій на Донбасі. На певний час журналісти відволіклись від висвітлення шпигунсько-дипломатичних інтриг. Але із приходом нової весни тема знову стала актуальною.

Нова хвиля антишпигунської діяльності

Наприкінці лютого поточного року Ханс-Георг Маасен знову повідомив про розширення шпигунської діяльності Росії в Європі. Наразі, за його даними вони помітно розширили свою діяльність, прагнучи в першу чергу стежити за тим, як Захід готує рішення в конфлікті навколо України.

Також європейські журналісти неодноразово відзначали інтерес шпигунів до теми санкції проти Росії та їхньої подальшої долі. При цьому, як зазначив Маасен російські спецслужби охоче користуються методами радянського КДБ, поєднуючи шпигунство з цілеспрямованою дезінформацією, впливом на прийняття рішень і підтримкою екстремістських угруповань з метою дестабілізації тієї чи іншої держави. Особливо пильну увагу, за його даними, російські спецслужби приділяють сусіднім східноєвропейським країнам.

Після цієї заяви про активізацію російських спецслужб знову повідомили країни Прибалтики та Польща. Британська газета The Daily Express також повідомила, що співробітники британської МІ6 можуть стикнутися зі спробами завербувати їх для роботи на користь Росії. Джерело в одній з місій країн-членів НАТО також повідомило, що у російському представництві більше половини співробітників – шпигуни. Разом з тим, у юридичному комітеті Європарламенту розглядається питання щодо притягнення до відповідальності євродепутата, члена праворадикальної угорської партії "Йоббік" Бейлі Ковача, якого звинувачують у шпигунстві на користь Москви.

Цікавий факт: у переважній більшості повідомлення про активізацію діяльність співробітників російських спецслужб на території європейських країн збігаються з інформаційними скандалами довкола російських військових літаків, які порушують повітряний простір окремих країн, та невідомих підводних човнів у їхніх акваторіях. Щоправда західні ЗМІ обережно ставляться до можливості пов’язати між собою ці факти.

Шпигує не тільки Росія

У російському зовнішньополітичному відомстві подібні звинувачення цілком очікувано відкидають. На МЗС РФ, подібні закиди потрібні виключно для того, аби сприяти демонізації країни, насправді ж ніяких шпигунів у країнах ЄС немає. При цьому російські ЗМІ активно розкручують повідомлення, суть яких зводиться до того, що поки європейці вишукують неіснуючих шпигунів з Росії, проти них діють цілком реальні розвідники із США.

Дійсно, за даними німецької Sueddeutsche Zeitung, станція прослуховування Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) в баварському Бад-Айблінзі протягом кількох років використовувалася для шпигунства проти європейських держав на користь американського АНБ. Стеження, за інформацією видання, здійснювалася за високопоставленими чиновниками міністерства закордонних справ Франції, Єлисейського палацу та Єврокомісії.

У той же час, за даними видання, уряду Німеччини відомі "лише окремі випадки" економічного шпигунства США в Європі за рахунок технічних засобів BND: насамперед, США цікавилися інформацією про нелегальні експортні операції. У свою чергу, за німецькими політиками та компаніями стеження не велась.

Разом з тим, як пише газета La Stampa, шпигунство у ЄС же давно стало нормою. В інтерв'ю, яке в 2012 році дав колишній глава бельгійської служби безпеки Ален Вінантс, він сказав, що в Брюсселі нормою стало те, що всі один за одним шпигують. "Треба бути наївним, щоб думати, що цим займаються тільки росіяни, китайці або іранці", — заявив він.

Таким чином, як стверджує видання, він підтвердив підозри, поширені в політичній столиці Європи, що після завершення холодної війни НАТО і ЄС перетворили Брюссель у Берлін XXI століття. Насправді ж, на думку автора, ідею про те, що всюди агенти 007, слід було б сприймати з іронією — всі живуть думкою про те, що вже нема чого приховувати.

Однак, на думку журналіста, це таки створює певні проблеми. Окрім можливих проблем із розсекреченням даних, що можуть використовуватися як засіб впливу на окремих політичних діячів, наслідком активної шпигунської діяльності можна вважати і низку загадкових вбивств європейських дипломатів, яка сталася протягом останнього десятиліття.