Вучич йде, Путін залишається: чого чекати Україні та Європі від перемоги опозиції в Сербії

Минулої неділі для Сербії завершилася ціла епоха. Вперше за 14 років незмінний лідер країни Александар Вучич публічно визнав поразку своєї партії на позачергових парламентських виборах.

Це стало причиною того, що нині Белград та інші міста охоплені масовими святкуваннями — тисячі людей вийшли на вулиці, щоб відсвяткувати демонтаж системи, яка домінувала в країні з 2012 року.

Головним тріумфатором став несистемний опозиційний рух "Студентський список". За даними підрахунків, опозиція отримує переконливу більшість у парламенті і тепер має сформувати новий уряд Сербії.

З якою програмою нові обличчя йдуть до влади та чи варто очікувати розвороту у зовнішній політиці Сербії — розібратися в цьому 24 Каналу допоміг аналітик Delphi Global Research Center, експерт з балканської політики Дімітар Керанов. Аналіз подій в Сербії – в матеріалі 24 каналу.

Багаторічний гегемон зазнав поразки

Політичний розгром влади в Сербії готувався майже два роки. Каталізатором громадянського вибуху стала трагедія 1 листопада 2024 року у Новому Саді, коли обвал бетонного навісу на щойно відновленому залізничному вокзалі забрав життя 16 людей.

Реконструкцію об'єкта суспільство тісно пов'язувало з оточенням президента, а сам інцидент став для сербів головним символом тотальної корупції, недбалості та наростаючого авторитаризму. Студентські протести, що спалахнули одразу після трагедії, швидко переросли у потужний загальнонаціональний рух.

Сербія святкує:

Намагаючись перехопити ініціативу та маючи за приклад Румена Радева, який з президентського крісла пересів у прем'єрське, влада Сербії пішла на дострокові вибори, але розрахунок виявився хибним. Вирішальним фактором стала рекордна мобілізація суспільства: явка сягнула майже 68%, що стало найвищим показником з часів розпаду Югославії.

Не чекаючи підбиття офіційних підсумків, Вучич публічно визнав поразку, заявивши про проведення в країні «революції», яку, за його твердженнями, нібито підтримували окремі європейські та американські політичні сили.

"У нас немає результату, і багато хто буде здивований. Ви зрозумієте, наскільки дехто брехав. Виходячи зі стратифікованої вибірки, очевидно, що ми програли ці вибори", – заявив Вучич, визнавши поразку.

Також одним з перших "студентів" з перемогою привітав український лідер Володимир Зеленський.

Історична подія, але ще не кінець для Вучича

Перемога "Студентського списку" стала найважливішою політичною подією в Сербії за останні два десятиліття. Але експерти закликають не мати ілюзій щодо швидких і простих трансформацій.

Як зазначає аналітик Delphi Global Research Center Дімітар Керанов у коментарі для 24 Каналу, минулі парламентські вибори є ключовим поворотом з 2000-х років.

Водночас Александар Вучич — це політичний важковаговик, який перебуває у владі ще з 1990-х років, коли він обіймав посаду міністра інформації в уряді ще Слободана Мілошевича. З огляду на це, Вучич залишатиметься впливовою фігурою і не зникне з політичної арени за один день.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Справжнім уроком для всієї Європи є те, що зміна влади не означає автоматичної зміни самої системи. Кланові мережі впливу, бюрократичний апарат, прокуратура — все це не зникає за одну ніч. За 14 років правління однієї партії ці мережі пустили надзвичайно глибоке коріння. Головне випробування чекає на країну попереду — у найближчі місяці та протягом наступного року.

Студентський список: нові люди при владі проти корупції

Попри переконливу перемогу, "Студентський список" досі тримає головну інтригу — опозиція не оголосила ані свого кандидата на посаду прем'єр-міністра, ані склад майбутнього Кабінету Міністрів.

Цікаво, що самих студентів в списках немає, вони свідомо відмовилися від балотування до парламенту. Це було прагматичним і розрахованим кроком: електорат навряд чи довірив би управління країною молодим людям без належного життєвого та професійного досвіду.

Першим номером виборчого списку став Ілля Срданович — шанований професор кардіології з Нового Сада. Проте аналітики сумніваються, що саме він обійме крісло очільника уряду. Серед ймовірних претендентів у ЗМІ називали ім'я економіста Деяна Шошкича, але наразі це залишається лише спекуляціями.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Якщо ми дивимося на це традиційно, то відсутність чітких кандидатів справді виглядає дивно. Але "Студентський список" — це не класична політична партія в нашому звичному розумінні. Це надзвичайно цікавий випадок і урок того, як може організовуватися та працювати сучасний студентський рух.

Попри закиди скептиків щодо відсутності політичного досвіду у переможців, експерти закликають оцінювати нову команду за її реальними кроками та кандидатурами, які будуть оголошені найближчим часом.

За словами Дімітара Керанова, відсутність старого політичного бекграунду не варто вважати недоліком.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Навіть якщо ви професійний політик із десятиліттями досвіду, це не робить вас хорошим керівником і не гарантує якісного управління країною. Вони заслуговують на шанс проявити себе. Найімовірніше, ми побачимо технократичну форму уряду. Наступний крок — почекати й подивитися на біографії конкретних міністрів, їхню внутрішню політику та зовнішньополітичний курс.

Самі представники студентського руху наголошують: їхня мета — залучити до управління фахівців, які працюватимуть відповідально та пам'ятатимуть про свої зобов'язання перед суспільством.

Обрані депутати "Студентського списку" йдуть до парламенту з чітким маніфестом. Серед головних пріоритетів їхньої програми з 11 пунктів:

• Жорстка боротьба з корупцією: Створення спеціального поліцейського підрозділу для розслідування та затримання корупціонерів.
• Чистка силового блоку: Звільнення з МВС усіх посадовців, причетних до силового придушення протестів або пов'язаних із організованою злочинністю.
• Медіареформа: Демонтаж політичного контролю над суспільним мовником та оздоровлення медіаринку Сербії.
• Деполітизація держапарату: Заборона на призначенців за партійними квитками та кумівством на посади керівників державних підприємств.

Дімітар Керанов наголошує: швидких змін очікувати не варто. Крім того, він закликає не порівнювати зміну влади в Сербії із виборами в Угорщині. За словами аналітика, країни живуть в різному контексті, і перемога опозиції ще не означає незворотні зміни.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Я знаю, що дуже спокусливо порівнювати Сербію з Угорщиною, але я вважаю, що нам не варто цього робити, тому що Сербія очевидно не є Угорщиною, вона не є членом Європейського Союзу, вона не в НАТО. Сербський студентський рух — це зовсім не те саме... а також Сербія має зовсім іншу історію у сенсі розпаду Югославії, югославських війн, і, як я вже згадував, за часів Вучича спостерігалося зростання націоналізму.

Чи означає перемога опозиції розрив Сербії з Росією та Китаєм

Багаторічний курс Вучича спирався на лавірування – від імітації євроінтеграції до дружби з російським диктатором Путіним і його китайським побратимом Сі Цзіньпіном.

Така дружба полягала у відмові від санкцій, пільговому газі та підтримці Москви щодо Косова. Водночас Белград підтримав цілісність України, а сербська зброя через треті країни, але впевнено йшла до ЗСУ. У 2026-му Вучич був дуже активним саме на цьому фланзі – він приймав Зеленського в Белграді, згодом сам завітав до України, вів жваві переговори з Києвом і натякав, що не все так однозначно.

Вучич пояснює Зеленському нюанси сербської зовнішньої політики / фото – Офіс президента України

При цьому позиції Росії в Белграді залишалися сильними. Завдяки підтримці Москви Вучич намагався побороти студентські протести, росіяни активно йому підігрували та допомагали.

Але падіння Вучича не означатиме того, що "студенти" відвернуться від Москви, тому чекати радикального розвороту від нової влади не варто. Бо в ЄС на них не сильно чекають (як би не хотіла того значна частина учасників протестів), натомість відносини з Росією давні та зрозумілі.

У "Студентському списку" вже заявили: "Республіка Сербія зберігатиме свою принципову позицію проти запровадження обмежувальних заходів щодо РФ".

З огляду на це, для Києва наслідки зміни влади в Белграді можуть виявитися значно відчутнішими, ніж просто стримана геополітична риторика. Навіть той опосередкований рівень підтримки, який існував за Вучича, опинився під загрозою припинення.

Бо ключові кандидати від "Студентського списку" повідомили: майбутній уряд Сербії планує повністю припинити весь експорт оборонної продукції до зон бойових дій. Це стосується, зокрема, і продажів західним посередникам, через які сербські боєприпаси та зброя досі потрапляли до Збройних Сил України.

Принаймні, так написали редактори агенції Reuters у своєму великому тексті про події в Сербії.

Скріншоти скандальної статті Reuters про "збройну зраду" та її подальше скасування з визнанням помилок.

Втім, пізніше видання само себе виправило та дало уточнення.

Цю статтю було виправлено: у ній йдеться про те, що студентські лідери не говорили про те, чи припинить майбутній уряд експорт зброї, – написали редактори Reuters.

Тепер у тексті статті замість "заявили" написано "не заявляли", що буквально повторює фабулу знаменитого роману нобелівського лаурета Жузе Сарамагу "Історія осади Лісабону", герой якого за допомогою "не" змінив історію.

Втім, це все одно тривожний дзвінок, бо такі думки в Сербії дійсно є. З іншого боку, схожу риторику демонстрували і політики зі Словаччини, Болгарії та Чехії під час своїх виборчих кампаній, але потім швидко зрозуміли, що це "живі гроші" та робочі місця для власних виборців, а тому тихо продовжили роботу. Можливо, щось таке буде і в Сербії. Втім, наразі жодної конкретики, крім слів, про які завжди можна буде потім забути.

Вікно можливостей для євроінтеграції

Щодо інтеграції з Євросоюзом у переможців також немає однозначних планів. Головним фокусом руху залишаються внутрішні питання — боротьба з корупцією та зміцнення верховенства права. Як пояснює аналітик Керанов, така позиція є глибоко прагматичною. Це пояснюється тим, що в самій Сербії є розкол щодо євроінтеграції.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Якщо їм вдасться успішно впровадити ці реформи, це зміцнить довіру з боку Брюсселя, адже верховенство права — це фундаментальна цінність ЄС. Однак зовнішня політика країни має відповідати вимогам Євросоюзу. І цей баланс — намагатися бути з ЄС і водночас залишатися дружніми до Китаю та Росії — буде вкрай важко утримувати на шляху до вступу.

Як наголошує керівниця DIGNITY в Україні та засновниця GNIZDO Уляна Бах, близько 75% виборців студентського руху бачать майбутнє Сербії в тісних взаєминах із ЄС, а не з Росією. Утім, усередині переможного блоку єдиного моноліту досі немає.

Від представників руху вже лунали заяви про необхідність референдуму щодо вступу до ЄС. І найцікавіше навіть не це. Опозиціонер Драган Джилас стверджував, що студенти раніше взагалі пропонували винести на референдум питання про доцільність продовження євроінтеграції. Тобто розклад поки залишається вкрай неоднозначним, — зазначає Уляна Бах у своєму дописі на фейсбуці.

До речі, Брюссель миттєво відреагував на результати виборів, давши зрозуміти: заміна авторитарного режиму Вучича відкриває для Сербії нове вікно можливостей.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн однією з перших привітала переможців, окресливши рамки майбутнього партнерства.

Вітаємо "Студентський список" із перемогою на парламентських виборах. Ми готові підтримувати реформи у сфері верховенства права, свободи ЗМІ, боротьби з корупцією та зміцнення демократичних інститутів, а також спільно працювати над просуванням майбутнього Сербії в Європейському Союзі, – заявила вона.