Україна вже має досвід уражень на понад 1500 кілометрів, має власні засоби, дальністю до 3 тисячі кілометрів – це майже вся поки що економічно активна частина країни агресора. Про це пише Анатолій Амелін.
Читайте також Кремль готує продовження атак: навіщо Росія входить у новий цикл ескалації
Як закрити аеропорти у Росії без жодного пострілу?
ТОП-10 аеропортів Росії за 2024 рік – це близько 142 мільйони пасажирів, дві третини всієї цивільної авіації цієї країни.
Аеропорт Шереметьєво приймає 43,3 мільйона пасажирів,
Пулково – 20,9 мільйона,
Внуково – 16 мільйонів,
Домодєдово – 15,6 мільйона,
Сочі – 13,7 мільйона,
Новосибірськ – 9,3 мільйона,
Єкатеринбург – 7,9 мільйона,
Казань – 5,4 мільйона,
Мінводи – 4,9 мільйона,
Калінінград – 4,8 мільйона.
Дев'ять із цих десяти аеропортів розташовані у радіусі 2000 кілометрів від наших кордонів. Поза радіусом є лише Новосибірськ.
Тобто 132 мільйони пасажирів, понад 60% усієї цивільної авіації Росії, фізично розташовані у зоні, яку війна вже зробила небезпечною. Загалом десятка – це 388 тисяч людей щодоби. Вантаж – окрема історія.
Санкції вже обвалили російську вантажну авіацію з 1,48 мільйона тонн у 2021 році до 488 тисяч тонн у 2024-му, а вантажообіг – з 9,2 до 1,9 мільярда тоннокілометрів.
Критичність не в тоннах, а в тому, що саме возять літаками: високовартісну, чутливу до часу електроніку й компоненти, паралельний імпорт підсанкційних виробів подвійного призначення. Це артерія, яка живить їхній ВПК. І вона вже тонка – достатньо її перетиснути.
Тепер про важіль, який "зупиняє" небо без жодного пострілу по людях, – страхування. Уся світова авіація тримається на тонкому шарі перестраховиків, сконцентрованих у Lloyd's of London. Поліс – це окремо "всі ризики" і окремо "воєнні ризики". Коли регіон визнають зоною воєнного ризику, премія злітає в рази або покриття зникає, і літати туди стає економічно й юридично неможливо.
Росію від цього ринку вже відрізали: за російським законом каско бортів перестраховувалося на майже 90% у Лондоні, після 2022 року це обнулилося. 800 лізингових бортів зависли, а лондонський суд у червні 2025 року стягнув з воєнних страховиків рекордні 809 мільйонів фунтів стерлінгів за сукупної експозиції близько 10 мільярдів доларів.
Висновок простий.
Російська цивільна авіація вже літає на крихкій державній "саморобці", відрізана від світового перестрахування. Буде достатньо, щоб ICAO й міжнародний ринок офіційно визнали небо над Росією зоною воєнного ризику – і рештки іноземних рейсів зупиняться самі. Навіть без ударів.
Скільки коштує день такого паралічу? За песимістичною оцінкою, 40 – 50 мільйонів доларів прямих збитків авіагалузі і 100 – 150 мільйонів доларів загального економічного ефекту на добу. І це лише пасажири. І це один день.
Україна вже виробляє далекобійні дрони темпом до 200 одиниць на добу лише по одній моделі FP-1. А ще є "Лютий", "Нептун", серійне виробництво ракет "Фламінго".
Звісно, удари повинні бути виключно по легітимних воєнних цілях: аеродроми, НПЗ, логістика. Не по людях – у цьому наша моральна перевага над росіянами, і саме вона робить нашу позицію сильною.
Сьогоднішня ніч показала головне: американцям, видається, байдуже. Ракет проти балістики немає. У ворога ракет ще багато. Ми стаємо мішенню в тирі. Отже, наше майбутнє – у наших руках і в силі асиметрії.
Зробити цю війну економічно нестерпною для агресора: через його небо, його нафту, його логістику і через зупинку економіки.