Отже, коли винищувачі надійдуть в Україну російські "сушки" будуть приречені. Більше про те, як F-16 змінять фронт, допоможуть у боротьбі з "Шахедами" та яка ще зброя буде потужною проти окупантів – читайте у розмові з військовим експертом і полковником ЗСУ в запасі Петром Черником на 24 Каналі.

Цікаво F-16 від Бельгії: Зеленський оглянув винищувачі, які мають передати Україні

Є доконаний факт – підписана угода про передачу літаків F-16 і лише може мінятися термін передачі цих літаків. Але це в обмежений період – до кінця року. Саме зараз, що ми можемо побачити в реакції російського агресора? Можливо, щось поміняється в його тактиці чи стратегії? Які наслідки підписання документа про передачу зброї?

Дістали ядерний кийок. Вони завжди його дістають, коли розуміють, що в нас можуть бути зміни на бойовищі. Також показали, що інтегрували в Су-30 і Су-35 найбільш далекобійну ракету, яка в них є – Р-37. Вона дійсно дуже далекобійна – до 300 кілометрів. Росіяни начебто намагатимуться нею боротися із цими високошвидкісними літаками. Як буде в реальності – побачимо.

Чи росіяни можуть продемонструвати щось по-справжньому нове? Ні, не можуть. Окрім зброї масового ураження, вони нічим здивувати більше нікого не зможуть. Вони на вершині свого воєнно-технологічного укладу.

Розумію, що росіяни намагатимуться збити ці літаки, які піднімуться в небо з української території, як відбувається і з нинішніми літаками. Але, можливо, вони спробують вжити заходів на випередження, якісь передислокації військ або нові укріплення. Що ми можемо бачити й до чого потрібно готуватися нашим військовим?

Нічого. Нічого такого, що ви перелічили, не буде. Все, що вони могли показати, вони вже показали. Все, вони вичерпні, підкреслюю, вичерпні. Крім кількості особового складу і, на жаль, керованих авіаційних бомб, новизни з їхнього боку немає звідки чекати. Ми про це вже сказали.

Єдине, на чому маю загострити увагу, це перевернути картинку назад – з нашого боку все може кардинально помінятися, якщо F-16 почнуть ефективно працювати проти Су-34. Тому що бомби великих калібрів – ФАБ-250, ФАБ-500, УПАБ-1500, які Росія скидає до 100 одиниць на добу, направду нам дуже сильно дошкуляють.

Але ці бомби мають обмежений радіус дії, тобто вони все одно мають підлетіти до кордону або лінії боєзіткнення, щоб зачепити ті регіони, які контролюють ЗСУ. На цю відстань працюватимуть F-16 і спокійно діставатимуть ворожі літаки. Тобто, чи правильно вас розумію, що КАБи будуть скасовані або просто відстрілюватимуться в польоті?

КАБи не відстрілюються.

Я маю на увазі – носії.

Так, носії, так. І тут ми дійсно можемо осягнути переворот, бо КАБи – це 40 – 70 кілометрів, не більше. Ракета AIM-120 AMRAAM – це 180 кілометрів. Якщо 2 – 4 ракети полетіли у бік Су-34, то він приречений, він вижити не може.

Цих машин відносно небагато у росіян – у межах 80. Якби ми умовно за місяць збили 2 – 3 десятки, вони були б змушені призупинити їхнє використання, бо ставити до строю можуть не більше ніж 6 – 7 машин на рік. Ми тільки Patriot у лютому зуміли збити більше ніж десяток. На жаль, більше ми не можемо використовувати Patriot у такому режимі, тому що це велика машина, їй потрібен час, щоб розгорнутися, закріпитися на ґрунті, прицілитися, здійснити пуски. F-16 роблять це на порядок швидше.

F-16
Україна чекає на винищувачі F-16 / Getty Images

Противник також навчається, і Patriot для "Ланцета" це вже зручна ціль. Таку тактику як новизну можна було використати рівно один раз, і ми її використали.

Я особисто був свідком чотирьох бойових вильотів новітнього російського літака Су-57, який діяв на Київщині проти наших оборонців біля Ворзеля, Бучі, Ірпеня. Це дуже потужна машина, яка проводить свої операції на наднизькій висоті та на великій швидкості. Чи побачимо ми зальоти цієї авіації, коли в нас з'являться F-16? Чи почне Росія знову їх використовувати, оскільки у ворога є проблеми з виробленням цих літаків та їх ремонтом? Чи можливо таке, що росіяни теж готуються і ми побачимо більшу кількість Су-57?

Імовірність майже дорівнює нулю. Цих машин всього 11. Виробляти можуть одну – дві, поштучно. Це далеко не найкраща машина. Тут є дуже сильний психологічний ефект. Вони подають її як машину п'ятого покоління. Вона дуже-дуже сирувата, бо якби мала якусь серйозну перспективу, то індуси в неї зайшли б.

Росіяни пропонували величезний консорціум саме по цій машині. Індуси провели дуже серйозний експертний розбір і дійшли до висновку, що проти F-22 чи F-35 ця машина далеко не досконала. Щоправда, я не хочу бути таким аж на 100% категоричним. Від божевільних можна чекати чого завгодно.

Але вони перестали заходити у наше повітряне поле у квітні 2022 року, щойно з'явилися перші недалекобійні системи західного зразка. Тепер, коли ми з місяця на місяць насичуємося системами МІМ-104 Patriot, SAMP/T й особливо коли з'явиться хоча б одна ескадрилья F-16, то я не розумію, навіщо таку коштовну техніку розмінювати. Хоча якщо така "пташка" упаде, то ми тільки привітаємо.

У The Wall Street Journal написали, що у Татарстані вироблятимуть по 6 тисяч "Шахедів" на рік. З одного боку, я розумію, що недооцінювати можливості ворога не можна. А з іншого боку, переоцінювати ворога означає виснажувати свої сили на підготовку ще до бою. Це теж не надто добре в нашій ситуації. Також маємо врахувати психологічний вплив на українців. Чи зможуть вони, і чи зможемо ми у відповідь так, щоб їм більше не хотілося?

Що таке "зможемо ми у відповідь"? У відповідь – це якщо наші безпілотні системи дуже багато, дуже великим масовим роєм прилетять до самих заводів і почнуть їх нищити в такій кількості, щоб вони не встигали виробляти дрони. Такого потенціалу, на превеликий жаль, у нас поки що немає.

У нас є блискучі результати по нафтопереробній галузі. До 15% їхніх заводів ми зачепили. Ось зараз є хороші новини, що вдалося вдарити по серйозних радіолокаційних станціях загоризонтного виявлення ракетного нападу, але цього всього поки що замало.

Направду тільки нарощення системи протиповітряної оборони (допоможе боротися з "Шахедами" – 24 Канал). Хоча мій персональний погляд, я поки що не маю доказовості сам для себе, що на такі височенні показники вони можуть вийти.

Найперше, росіяни самі нічого не виробляють, не складають. Це дуже важлива деталь. Вони можуть самі зробити корпус до "Шахеда", склепати його із дюралюмінію. А от наситити його, починаючи від двотактного двигуна – вони досі не побудували лінійку їхнього самостійного виробництва, і закінчуючи мікроелектронікою. Так, є вже нібито маркування їхнє, але насправді ніщо інше, як передане китайське.

Тобто більше запитань, ніж відповідей. На мій погляд, якби вони таку кількість могли вже застосовувати, то два роки це дуже багато – при нормальному технологічному укладі країни така нескладна машина як "Шахед-136" у виробничій потужності нарощується за рік – півтора.

Зверніть увагу "Газонокосарки" замість "мопедів": що відомо про нові російські ударні дрони

Наймасовіші атаки, які були цими безпілотниками, це у березні цього року – трохи більше ніж 600. Навіть одномоментний залп, як свого часу зробили іранці під час одноденної війни проти Ізраїлю, вони повторити не змогли. Бо якби могли, то обов'язково це зробили б.

Шахед
Росіяни планують збільшити виробництво "Шахедів" / Getty Images

Я жодним чином не недооцінюю противника, але, на мій погляд, правда десь посередині. А в частині такої інформації, то мені на цю хвилину це більше схоже на вкид. Навіть якщо це дуже поважний майданчик, я тисячу разів переконався, що через великі світові майданчики противник закидає потрібну йому інформацію.

Якщо ці потужності запрацюють, ми не дістанемо їх дронами й "Шахедів" стане більше, чи зможуть в цьому випадку нам допомогти F-16? Оскільки зараз у боротьбі проти дронів авіація використовується не надто щільно. На вашу думку, чи зможемо ми побачити в нічному небі роботу F-16?

Чи F-16 спроможна підняти таку ціль? Запросто. Є друга ракета. Ми вже говорили про далекобійну ракету, це для таких машин як Су-34. А є ракета ближнього радіуса дії. До речі, унікальна, чи не найкраща, яку коли-небудь виготовляли американці. Старенька з 50-х років AIM-9 Sidewinder – до 20 кілометрів ураження. Виготовили цих ракет більше ніж 200 тисяч. Це неймовірно багато. Найпродуктивніша ракета ближнього бою, підтверджене збивання цілі більше ніж 260, зокрема з безпілотними системами.

Є ще один вид зброї – М61А1 – високошвидкісна, роторна, шестиствольна, 20-міліметрова гармата. Більше ніж 500 снарядів боєкомплекту, розрахованих кожен на чергу по 10 снарядів. Комп'ютер сам обчисляє ціль, виставляє точку прицілення. Усе автоматизовано, синхронізовано, пілоту тільки натиснути на відповідну гашетку. Саме ця гармата запросто може знищити за одним заходом щонайменше 10 безпілотників.

Чи правильно розумію, що, по суті, 3 – 4 F-16 піднятих під час атаки "Шахедів" по Україні можуть перекрити цю атаку без використання тих дорогих ракет, які встановлені на наземних системах, які ми зараз використовуємо?

Так, звичайно. Бойовий оперативний радіус F-16, залежно від бомбового навантаження, від 500 до 1700 кілометрів. Це не радіус, підкреслюю, бо ще додаємо радіус U-2, то матимемо діаметр. Тобто повністю навантажений F-16 може в дальності, щоправда, по прямій лінії, діяти до 1000 кілометрів.

Ми зрозуміємо, що літак у повному бойовому навантаженні не воює. Обчисляється кожна бойова ситуація, кожне бойове завдання і дуже оперативно сили логістики споряджають літак у тому вигляді, в якому він має бути. Або є кілька літаків на різні цільові завдання, які перебувають у нескінченній бойовій готовності. Так, найправильніше.

Декілька, умовно, ланка з шести одиниць – три пари по дві машини можуть здійснити переворот у боротьбі з "Шахедами".

Скільки коштує ця масова ракета до F-16, тобто скільки обходитиметься збиття "Шахеда"? Можливо, ви знаєте, кільки коштує постріл з цієї автоматичної гармати?

Мені важко сказати, я не володію порядковими одиницями. Точно пам'ятаю, що ракета для Patriot коштує від 3 до 4 мільйонів, а ракета Hawk – в межах 200 тисяч. Навіть такі показники все одно дуже сильно здешевлюють використання Patriot. А снаряди – це відносно недороге задоволення.

Повноцінний артилерійський снаряд, скажімо, 155-міліметровий М-795 на початку війни коштував тисячу доларів. В ньому приблизно 5 – 7 кілограмів тільки вибухівки, а ще така сама кількість, щоб його виштовхнути зі ствола.

А як поміняється ведення війни й, можливо, контрнаступи українських військ на ворога з появою потужної авіації?

Насамперед треба велике ракетно-бомбове навантаження, тобто багато важких бомб. Взагалі F-16 – найуніверсальніша платформа, яка існує з погляду множини номенклатури – 105 показників. Це дуже багато. Ні F-35, ні F-22 до цих показників не дотягуються. Хоч по технологічності та непомітності вони, звичайно, набагато кращі. Важливо й те, скільки буде планерних бомб за системою JDAM, які можуть знаходити ціль на відстані до 110 кілометрів, що, до речі, більше ніж КАБи.

Найголовніше – потрібні далекобійні ракети класу повітря – поверхня AGM-158 JASSM. Дальність завдання ударів – 900 кілометрів. Їх на складах є близько 2000. Якби дозволили ними бити по території Росії, то на таких відстанях вже можна уражати аеродроми, при чому дуже успішно і якісно.

Якщо ту задекларовану кількість літаків, яку нам мають передати, спорядять усією необхідною кількістю зброї, і ці машини працюватимуть щоденно, хоча б по 2 – 3 літако-вильоти, то за умовних 3 – 4 місяці скрупульозної роботи можна досягнути велетенських результатів.

F-16
Як винищувачі F-16 можуть змінити фронт / Getty Images

Проведу конкретну історичну паралель. Війна у перській затоці 1990 – 1997 рік, завершальна фаза. За документами, операція тривала 37 днів. Союзники на озброєнні мали більше ніж 1700 літаків. Мені важко навіть уявити, як це багато. Сукупно вони здійснили понад 100 тисяч літако-вильотів. Це остання фаза – 37 днів, але вони перед тим літали й завдавали ударів. Це при тому, що російська армія на цю хвилину неспівмірно більша. Вона побита, потріпана, понищена, але неспівмірно більша і потужніша, ніж армія Саддама Хусейна.

Чи могли б допомогти і як взагалі потрібно використовувати літаки для того, щоб розширити, наприклад, плацдарм у Кринках? Щоб ускладнити роботу російським окупантам, і щоб полегшити утримання цієї території, а можливо й розширити її.

Немає значення, про яку територію мовиться. Є сукупна лінія боєзіткнення, понад тисячу кілометрів. Росіяни переважають нас в артилерії від 10 до 15 разів, залежно в якій точці.

Удари завдають дивізіонами. Умовні оперативні робочі величини, де 122-го міліметра – наймасовіша їхня артилерійська установка, – це максимум 15 кілометрів. А найбільша відстань, яка у них є для використання "Мста-Б", "Гіацинту", тобто установки 152-го міліметра – це максимум 28 кілометрів. Не підходить дивізіон на відстань 3 – 4 кілометри, тобто стандартні позиції завдання ударів, а також 5 – 7 кілометрів від лінії боєзіткнення.

Отже, віднімаємо умовних 5 кілометрів, тобто у глибину залишається 22 кілометри. Крилата ракета AGM-154 JSOW у планерному режимі може працювати на відстань 28 кілометрів. Отже, потенційно один літак може повністю знищити дивізіон за одним невеликим вильотом. От і все. Але є нюанс.

Таких вильотів має бути багато і вони мають бути дуже інтенсивні. Тільки тоді буде зміна. Бо одна – дві високоточні бомби, як умовні французькі Hammer, і зараз працюють. Але їх всього передають 30 – 40 на місяць. Це ніщо. Таку кількість бомб треба застосовувати за одним літако-вильотом. Треба, щоб на добу ми умовно використовували 200 – 300 бомб, бо росіяни зараз скидають до сотні. От тільки тоді буде результат.

Тобто тактика буде така: літак підлітає на дистанцію удару, "відсуває" або знищує всю ту артилерію, яку нагнав ворог на підступах до лінії фронту. Тоді, після "зачистки" вже працюватимуть наземні сили?

Так, все правильно. Але є ще нюанс – повітря. Не треба забувати, що у противника є протиповітряна оборона: С-300, С-400. Їх також треба знищувати. Дивіться, немає якогось одного типу застосування тактики, немає якогось одного типу бомби чи ракети, яка вирішує все. Це все має йти у комплексі.

Розберемо на такому примітивному прикладі: вилітає 12 машин. Перших 4 машини потенційно обчисляють, де ворожа авіація, та запускають у їхній бік ракети. Далі ракети AGM-88 HARM обчисляють та завдають ударів по ворожих ЗРК. І лише тоді має вступати у бій бомбардувальна авіація. Але це дуже примітивно. Насправді все набагато складніше. Це комплексна робота. Але щоб ця комплексна робота відбувалася, цієї зброї має бути багато.

Можуть бути точкові удари. Ми зараз у цих точкових режимах працюємо дуже непогано: ті ж французькі бомби інтегровані у Міг-29, Storm Shadow інтегровані у Су-24. Ураження однієї РЛС чи ЗРК – це прекрасно, це добре, але це не змінює загальної філософії ведення бою по лінії боєзіткнення. Ще треба згадати ракети ATACMS, за допомогою яких можна винищити на далеких відстанях логістику, особливо залізницю, бо саме нею все везуть в зону окупації.

Якщо ми у такому режимі працюватимемо кілька місяців, тоді буде справжній результат. Що у моєму розумінні справжній результат? Вийти на північне Приазов'я, перерубати сухопутний кордон до Криму і там закріпитися. Чи комплексно ця зброя дозволяє це зробити? Дозволяє. Але є всього один момент – її треба багато.

Зрозуміло, що літаки – це 100% gamechanger у війні. А чи є ще якесь озброєння, яке досить потужно може вплинути на нашого ворога, якщо передадуть Україні?

На мій погляд, ми на вершині номенклатури. Я не можу зрозуміти, звідки може взятися новизна. Є ще суперударна зброя – А-10 Thunderbolt (американський одномісний штурмовик – 24 Канал). Він має прекрасну гармату GAU-8 Avenger, яка просто "викошує" танки. Але це в ближній відстані – 3 – 4 км. Це вже дуже зручна ціль навіть для переносних зенітно-ракетних комплексів.

Максимум у ракетному вираженні – це AGM-65 Maverick і AGM-114 Hellfire – 30 і 12 кілометрів відповідно. Це суперзброя, але при умові, що у противника погане зенітно-ракетне прикриття. От в Іраку, в Афганістані вони супер добре воювали, бо там противник не міг їм нічого протиставити, а цей (мається на увазі Росія – 24 Канал) протиставить.

Прекрасними є гелікоптери AH-64 Apache. Так само можуть брати на борт 16 ракет Hellfire. Hellfire, коли виходить із пілона, танк чи будь-яка інша ціль приречена. Чи не найкраща ракета ближнього бою "повітря – поверхня". Але є нюанс. Умовно, F-15 коштує 50 – 60 мільйонів, а АН-64 коштує у межах 20 мільйонів. Вполювати F-16 – це мистецтво, майже неможливо. А один F-16 виконає роботу 10 оцих АН-64.

Цікаво Б'ють на сотні кілометрів: як смертоносні ракети JASSM до F-16 допоможуть ЗСУ на полі бою

АН-64 Apache з погляду ураження – значно легша ціль. Тобто виникає питання: а навіщо нам АН-64, якщо три ці вертольоти коштують так, як коштує один F-16, але коефіцієнт корисності останнього щонайменше утричі або й уп'ятеро більший.

Міністр оборони Швеції заявив, що його країна поки не передаватиме винищувачі Gripen Україні. На цьому наполягли інші члени авіакоаліції, мовляв, наразі головне впровадити програму прийняття літаків F-16. Але чим заважатимуть Gripen, коли ми отримаємо F-16?

Насамперед потрібно зробити всю інфраструктуру під F-16. Розуміємо, що F-16 вперше перебуватимуть у зоні дуже специфічних бойових дій, тому що крилаті ракети літають. Ніде ще подібного не було. Росіяни полюватимуть за цими машинами, тому треба йти за принципом абсолютної захищеності.

Мені видається, у процесі експертної роботи та оцінки, як захищати та де розташовувати ці літаки, знайшлося дуже багато питань, на які довелося давати відповіді. Дійшли до логічного та збалансованого висновку, що спочатку треба впоратися з однією категорією зброї на рівні практичної досконалості. Бо якщо росіяни, особливо у наземному положенні, знищать хоча б одну машину, це буде серйозними репутаційними втратами насамперед для США. Це фундаментальна і головна причина. На мій погляд, відповідь саме у цьому.

Філософія сучасного бою західного світу, особливо в американців, прив'язується на 90% до одного типу ведення бойових дій – авіаційних. Знову нагадаю вам операцію "Буря у пустелі" – завершальна фаза, 1700 літаків і 100 тисяч літаковильотів. Ось такі неспівмірні показники ставок у веденні сучасної війни. У них саме так, авіація – це gamechanger. Тому не може F-16 постраждати.

Черник про винищувачі Gripen: дивіться відео

Тож треба працювати так, щоб звести всі ризики, якщо не до нуля, то до абсолютного мінімуму. А вже потім розглядатимемо можливість постачань JAS 39 Gripen. Чи потрібні вони? Так, на 100%.

Він відрізняється від F-16. Зокрема, це літак, у якого найменший розмах крил. На самому старті будівництва його задумували так, щоб воювати практично з будь-якої польової дороги. Це єдиний літак, який має далекобійну ракету, що летить на понад 300 кілометрів, – Meteor.

Вона розробляється вже кілька десятиліть, думаю, зараз якраз десь і фіналізується. Водночас найбільш далекобійне, що є в американців – це AIM-120 AMRAAM – 180 кілометрів.

Однак Україна змогла одночасно використовувати, наприклад, різні САУ або танки. Чому з літаками так не можна зробити?

Неспівмірні між собою речі. Наведу простий приклад – це як технічне обслуговування Volkswagen і Bugatti чи Ferrari. Все ж таки є порядковість якості у частині самого обслуговування, і зачеплюся за найголовніше – втрата САУ Krab, втрата Abrams і навіть втрата Patriot в репутаційному сенсі є неспівмірними із втратою F-16. Ще раз наголошу на цій фундаментальній і головній причині, бо, на мій погляд, я не претендую на істинність, відповідь саме тут.