Дилема
Не дати нам навіть шансу його отримати – велика несправедливість.
Читайте також Надлом vs кураж: чим годує окупантів російська пропаганда
З іншого боку, об'єктивно, більшість з нас знає про ті десятки завдань, які стояли перед українською владою, саботувалися тривалий час і досі залишаються невиконаними.
План дій
З цього, здавалося б глухого кута, є простий та чесний вихід: наші європейські партнери оприлюднюють реалістичний перелік кроків, які українська влада може зробити до саміту, щоб отримати членство (наприклад, те саме призначення прокурора САП). А ми, як громадянське суспільство в демократичній країні, беремо на себе роботу по спонуканню влади до їх виконання. І переконана, ми з нею впораємося.
Як наслідок європейські партнери отримали б чіткий та однозначний сигнал, що Україна більш ніж спроможна, попри війну та недостатній прогрес в минулому, швидко наздогнати втрачене та активно рухатися в напрямку повноцінної євроінтеграції.
Не варто недооцінювати можливості українського опору не тільки на полі бою, а й в боротьбі з деструктивними явищами всередині країни. Коли ми дуже хочемо – ми можемо все. А отримання статусу кандидата – найсильніше наше сьогоднішнє бажання на дипломатичному фронті.
Кремль не вірить Зеленському і боїться ЗСУ через поставки з США – дивіться відео: