Для когось пошук ворогів – це спроба утримати владу та каналізувати невдоволення порожнім холодильником у ненависть до ворогів. А для когось – це ще й боротьба за нові ринки та вплив.
Актуально Не кількістю, а якістю: порівняння військової могутності України та Росії
Криза в Росії як причина для війни
Росія незадовго до парламентських виборів переживає не найкращий економічний період. Нещодавно на фінансовому ринку Росія отримала найбільший за три роки відтік капіталу. Фіксовані ціни на продукти не втримали продовольчу інфляцію, яка у березні склала 7,58%. Оновила рекорд також кількість прострочених мікрокредитів – росіяни винні мікрофінансовим організаціям вже 171,8 мільярда рублів.
Криза поступово торкається і вразливих місць – окупований півострів Крим опинився на порозі гуманітарної катастрофи через нестачу прісної води. За 7 років окупації проблему так і не змогли вирішити.
Негативні економічні маркери поступово почали переходити в політичні – рейтинг довіри до президента Путіна впав до 31%, а західні країни сиплять санкціями через тиск на опозицію, чим ще більше відлякують інвесторів.
До теми Ласкаво просимо до 1937 року: як економічні проблеми Росії вилились у політичні репресії
Здавалося б, проблему може вирішити "маленька переможна війна", як у 2014 році після окупації Криму, коли рейтинг Путіна піднявся до найбільшого в історії показника – діяльність президента підтримувало 86% росіян.
На початку весни з падінням рейтингу влади Росія почала стягувати війська до українського кордону. Паралельно з цим почався наступ на опозицію та прийняття законів, що зміцнюють вплив центральної влади на суспільне та політичне життя.
Росія розгорнула військовий табір в окупованому Криму:
Безпрецедентне з 2014 року стягування військ до українського кордону породило масу інформаційних приводів, навколо яких працюють російські пропагандисти. Занепокоєння світу мілітаризацією кордонів вмить перетворилось в очах росіян на провокації, а симетричне стягування військ з боку України – на ескалацію конфлікту.
Інформація, яка надходить до людей з федеральних ЗМІ, є дуже яскравим маркером подальшої політики Кремля. Аналізуючи її можна легко дізнатись, до чого готують простих росіян, розібравши на тези всі роздуми пропагандистів.
"Хто обзивається, той сам так називається"
Фразою, якою Володимир Путін прокоментував слова Байдена щодо себе, можна описати весь інформаційний порядок денний на федеральних каналах.
Колаборант Спиридон Кілінкаров, що в ефірі каналу "Соловьев live" виконує роль політолога, прямо звинувачує американців у провокуванні війни. Він доносить до глядачів думку, що війна буде приводом ввести проти РФ додаткові санкції та зробити росіянам нову "залізну завісу".
Така теза червоною ниткою проходить через всі російські інформаційні телеканали. Головне для глядача, що не російська влада закриває "залізну завісу", приймаючи закони для блокування соцмереж, гальмуючи Twitter та забороняючи вести іноземцям просвітницьку діяльність, а що на це їх провокують Сполучені Штати. Таким чином російська влада вже потрохи знімає з себе відповідальність за авторитарне управління, обгрунтовуючи всі утиски інакодумства "правилами воєнного часу".
На телеканалі "Росія 24" вийшов сюжет з назвою "У світі нарощується русофобна істерія", де автори зібрали докупи всі інформаційні події, які вказують на те, що виявляється агресором у війні є Україна та Захід.
"Спасибо Путлеру за Украину":
Особливу увагу в сюжеті приділили затриманню в Норильську нібито диверсанта "Правого сектора" з карикатурно українським прізвищем Петренко. "Експерти" в студії одразу ж зробили висновки, що цей "український агент" вербував людей для диверсій на окупованих територіях та в самій Росії.
Поки одні влаштовують диверсії, інші – провокують на зовнішньому контурі, – сказав ведучий сюжету пропагандистів, маючи на увазі прохання розміщення американських ЗРК Patriot на території України.
Тему "Росію всі ображають" продовжують і високопосадовці. Голова парламентського комітету з міжнародних справ Леонід Слуцький в ефірі одного з каналів заявив, що Росію кожного дня провокують та "підштовхують" до виходу з європейських міжнародних організацій. Тепер, якщо РФ вийде з парламентської асамблеї Ради Європи, російські глядачі знатимуть, що в цьому винні країни Заходу, а не Росія.
За тиждень РФ сама пригрозила виходом з ПАРЄ. Тобто інформаційне підґрунтя для такого шантажу готували не дарма.
Читайте також Війна – це дуже чіткий контрастний фільтр: інтерв'ю з айтішником-фронтовиком
"Шпигуноманія" торкнулась і заяв на найвищому рівні. Секретар Ради Безпеки РФ Патрушев попередив, що в Україні нібито діють центри для підготовки диверсантів. Кадри з цих центрів нібито можуть працювати на території РФ. Також чиновник зазначив, що вони чекають провокацій, які нібито можуть стати приводом оголосити війну Росії.
Отже, у світі, створеному пропагандистськими медіа, Росію весь світ провокує на агресію, щоб ще більше засипати санкціями та заштовхати під "залізну завісу". Фактично в усіх давніх тенденціях на посилення авторитаризму починають звинувачувати сусідні країни, формуючи яскравий образ зовнішнього ворога.
Війна – це мир (с)
З іншого боку росіян активно готують до того, що Росія все ж "відповість на провокації" та піде на силове вирішення конфлікту в кращих традиціях Орвела.
Попереду все одно велика війна. Економічна криза, нескінченна пандемія, усюди будуть повстання, зупинка промисловості. Тому найкращий вихід – це велика війна у Європі",
– сказав лідер російської партії "ЛДПР" Володимир Жириновський.
Мабуть, ніхто б і не помітив чергових викриків Жириновського, якби подібне не лунало в прайм-тайм центральних телеканалів.
І хоча до цього пропагандистську лінію в Росії вибудовували в риториці "що завгодно, аби не війна та повернення дев'яностих", зараз аудиторію привчають до думки, що війна – не так вже й погано. Страх війни твердо вже називають "дамською логікою".
Росія перекинула в окупований Крим штурмовики:
Є така зараз дамська логіка що найголовніше, щоб не було війни. Вона дійсно дуже дамська та дуже несправедлива. Звісно, нікому не хочеться вмирати та воювати. Але попри цю дамську концепцію, іноді це неминуче. Іноді маленька війна запобігає великій війні, – сказав ведучий Анатолій Кузічев в ефірі пропагандистського ток-шоу "Время покажет" на "Першому".
Тим часом на програмі у важковика російської пропаганди Володимира Соловйова обговорювали можливість завдання тактичного ядерного удару, щоб налякати Україну та НАТО.
Все більше російські пропагандисти повертаються до перевірених шаблонів – порівняння українців з нацистами.
Армене, чи дійсно ми бачимо нацистську Україну, яка готує свій народ до війни?
– ніби риторично запитує гостя ведучий пропагандиського шоу "Соловьев live" Олександр Сосновський.
На програмі "Вести" на каналі "Росія 1" в сюжеті показали "адамову голову" на українському шевроні та порівняли з символікою нацистської дивізії "Мертва голова", хоча подібна символіка має християнське походження та широко зустрічається на воєнних прапорах та символах, зокрема фіксується ще з часів Російської імперії.
До теми Ударні безпілотники стали модною смертоносною зброєю: чи готові ЗСУ до сучасної війни
Насправді емблема відсилає до дивізії "Чорних запорожців" армії УНР, яка існувала задовго до заснування Третього Рейху і яка не має жодного стосунку до зазначеного формування нацистів.
Далі пропагандисти почали розкручувати відео, де нібито над позиціями ЗСУ в Мар'їнці підняли прапор Вермахту. Запис з'явився під час поїздки Зеленського на передову, а потім російські ЗМІ вже сяяли заголовками "Зеленського зустрічали з прапорами Вермахту".
Подібне відео окупанти вже публікували рівно два роки тому щодо тієї ж Мар'їнки й активно піарили на центральних каналах РФ.
Є в цій новоукраїнській історії культурний аспект. Коли ключовим елементом культури стає уявлення про домінування власної нації, а у суспільстві просувається культ сили, а за ним гостре бажання воювати, то народжується нацизм. Все це зараз є в Україні, паралелі з гітлерівським нацизмом – очевидні,
– зробив висновок за глядачів пропагандист Кисельов.
Звісно, такі звинувачення України в болісній для росіян темі нацизму ніби дають моральне право владі РФ говорити з позиції сили.
З екранів регулярно лунають спроби забезпечити Росії casus belli (латина, привід для війни), щоб у випадку ескалації конфлікту був готовий міф для "благородного" ведення бойових дій.
У разі початку бойових дій і в разі потенційного повторення там людської катастрофи, схожої на Сребреницю, жодна країна світу не залишиться в стороні,
– сказав прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
Смерть дитини на службі російської дезінформації
З метою надання благородного тону можливій війні в російських медіа почали просувати новину про хлопчика, який загинув нібито внаслідок удару українського безпілотника. Таким чином поступово з'являється привід "захищати мирне населення".
Сьогодні укронацисти вбили дитину. Це те, чого ми очікували, що ці звірі ні перед чим не зупиняться,
– сказав в ефірі свого ютуб-каналу пропагандист Володимир Соловйов.
Моніторингова група OBSE заявила, що хлопчик дійсно вмер від вибухової травми, однак жодних доказів того, що пристрій скинули з безпілотника, немає. Українська сторона припускає, що хлопчик знайшов вибухівку надворі.
Зараз ця історія є дуже популярною на російських телеканалах, де про вбивство хлопчика з дрона говорять як про загальновідомий факт. Для більшого розголосу за фактом смерті дитини відкрили справу в Слідчому комітеті РФ. Чому саме зараз та чому саме смерть цієї дитини привернула увагу російських слідчих – питання риторичне.
Історію з хлопчиком навіть намагались просунути за кордоном. Спікер російської Держдуми Володін запропонував виключити Україну з Ради Європи нібито через вбивство дитини.
"Щедрі подарунки"
Війну на Донбасі Росія називає внутрішніми справами України, хоча політики постійно нагадують про можливість "знищити Україну як державу" у випадку наступу на непідконтрольні території.
Щоб виправдати можливу війну, російська влада згадала наратив про "російські подарунки" у вигляді територій, які нібито є зараз у складі багатьох колишніх радянських республік. Зі слів президента РФ Путіна, "ніхто не посміє використовувати ці щедрі подарунки проти самої Росії".
В Україні такими "подарунками" кремлівські пропагандисти вважають всю Південно-східну частину країни, що також підкріплює претензії РФ на ведення бойових дій.
Все це, від Херсону до Харкова – це російські землі. Під росіянами ми розуміємо всіх, хто себе таким вважає,
– сказав російський пропагандист Семен Багдасаров.
Зараз у Донецьку готують міжнародний форум "Единство русских", де представники невизнаних "республік" та гості з РФ говоритимуть про захист прав російськомовних та про те, як нібито порушують права росіян (за національністю) в Україні.
Пропагандисти тим часом говорять про Донбас вже як про російську територію і наполягають на тому, що нібито самі російські платники податків зацікавлені її захищати.
Це (українські війська, – ред) загроза, і ми маємо на неї реагувати. Щоб російський народ не сказав: а навіщо ми гроші платимо, якщо українські танки вже прорвались під Донецьк,
– сказав російський журналіст Віктор Баранець в ефірі "Соловьев live".
Розігрів Кремля
Усі наведені кейси виглядають як розігрів людей перед майбутньою повномасштабною війною з Україною або НАТО. Однак це також може бути частиною кремлівської політики залякування, щоб Київ охочіше йшов на політичні поступки.
В будь-якому випадку розслаблятися зарано. Кремль фактично вже готує інформаційне підґрунтя для масштабного конфлікту, яке у сучасному світі не менш важливе для успішної воєнної кампанії, ніж танки та артилерія.