Використання економічних елементів тиску, обмеження поля для маневрів щодо ситуації в Нагірному Карабасі – все це, стало елементами впливу на вірменського прем'єра. Проте, як показує практика, не достатньо вдалими.

Читайте також Країни ОДКБ вже розуміють поразку Росії

Своя гра

По-перше, Нікол Пашинян розпочав активну комунікацію з діаспорою у Франції і США задля набуття суб'єктності в нагірнокарабаському кейсі та пошуку альтернативи Росії, що вже не так успішно виставляє себе у якості "гаранта" стабільності в регіоні. Вірменія веде спроби самостійно розвивати діалог з Азербайджаном без надлишкового "патронату" Кремля.

По-друге, Вірменія не підтримує лінію Росії у війні та військових злочинах проти України. Якщо раніше в кремлі плекали сподівання залучити ОДКБ до так званої "спеціальної операції", то зараз позиція Пашиняна дала чітке розуміння російським загарбникам – Вірменія проти, а лідер країни (який тимчасово очолює раду організації) не затвердить подібного політичного рішення.

Млявий саміт ОДКБ 16 травня підтвердив вказану тенденцію – Вірменія розуміє загрозу взаємодії з Росією та вживатиме шляхів для виходу з-під впливу агресора.

Через вулицю

Звичайно, вказані обставини не подобаються кремлю і там знайшли ще один механізм посилення тиску на Пашиняна – "через вулицю".

Російська сторона "активувала" колишнього президента країни Роберта Кочеряна, щоб той мобілізував людей проти уряду країни і чинного прем'єра. У країні поширилась хвиля протестів у яких простежується "російський слід".

Особиста мета політика – повернення в інформаційний порядок денний, ціль Росії – спроба загнати Пашиняна у кут "або він слідує політичній лінії кремля або протести перейдуть у гострішу фазу та виникне загроза перевороту".

Росія йде ва-банк

Дедалі частіше, Кремль йде у ва-банк у відношенні Вірменії, намагаючись зберегти свій вплив на дії офіційного Єревану.

За таких обставин, реальних обрисів набуває сценарій військової агресії на вірменському напрямку, якщо вірменський народ і уряд приймуть рішення позбутися загрозливого ярма.

В існуючих обставинах, важливу роль гратиме могутня вірменська діаспора, яка має забезпечити знаходження Вірменії на політичних радарах провідних акторів – Франції, США, Британії.

Не можна залишати Вірменію сам на сам з ворогом, який вже десятку років намагається видавати себе за друга.

Путін вже просить переговорів із Україною – дивіться відео: