Там ворогу поставлена мета просуватися за будь-яку ціну, сказав 24 Каналу ветеран російсько-української війни Євген Дикий. До того ж частковий успіх на Покровському напрямку допомагає Кремлю перемикнути увагу росіян з Курської операції ЗСУ.
Варте уваги Останні 4 – 5 днів ситуація на Покровському напрямку вже краща, – Зеленський
Які шанси у росіян досягти успіху на Покровському напрямку
Так звана "друга армія світу", яка починала з того, що одночасно заходила в 10 українських областей, наразі виявилась нездатною організувати оборону в одній області, до якої зайшли ЗСУ. Водночас на території України тепер ворожі війська здатні вести наступ тільки в Донецькій області на Покровському напрямку.
Ціною цього просування є те, що на всіх інших ділянках фронту окупанти здатні вести тільки позиційні бої,
– зазначив Дикий.
За його словами, поки що бої на Покровському напрямку відбуваються для Сил оборони в невиграшній місцевості – у чистому полі. Річ у тім, що жодні земляні укріплення не розраховані на попадання півтонних бомб.
Попри це, ЗСУ вдалося зупинити просування російських загарбників на Покровському напрямку. Головнокомандувач Олександр Сирський заявив, що за останні шість днів у районі Покровська ворог не просунувся ні на метр.
Щодо повного захоплення Покровська є багато сумнівів, адже довоєнне населення становило 60 тисяч. За кількістю мешканців це місто більше порівняно з Бахмутом, для взяття якого росіянам знадобилося 10 місяців й 100 тисяч військових.
Де просуваються росіяни на Покровському напрямку: дивіться на карті
Війна показала, що Збройні Сили сильні у вуличних боях. Тому те, що росіяни можуть дійти до Покровська ніяк не означає, що на цьому історія закінчиться.
Битва за Покровськ почнеться тільки тоді, коли російські війська дійдуть до міста, у яке противник впреться й застрягне на довго. Скільки взагалі часу лишилось у росіян? Скільки вони можуть собі дозволити вести далі війну? Насправді до цього питання Курська операція набагато більш дотична, аніж події біля Покровська,
– додав ветеран російсько-української війни.
Навіщо пропагандисти знецінюють успіх Курської операції
Те, що відбувається в Курській області – це те, чого ніколи раніше в цій війні не було. Російський режим виявився нездатний вибити українські війська зі своєї території, або хоча б зупинити їх. Поки що нас там тільки уповільнили.
Важливо! Аналітики ISW зазначили, сили, які беруть участь у боях за Покровськ, перекинули в Курську область. Крім того, резерви, які б мали підсилити російський наступ на Донеччині, також відправили на Курщину.
"Це демонстрація найстрашнішого для путінського режиму – слабкості. Вже власне російські еліти задумались, але нам бажано, аби задумалося російське суспільство. Для цього треба, щоб Збройні Сили побули на території Росії якомога довше", – мовив Дикий.
Російська армія не змогла розв'язати проблему, але включились інформаційні війська. У Кремлі розуміють, що набагато важливіше не те, що відбувається в реальності, а що про це думають люди. Зараз пропагандисти досягають набагато більших успіхів, аніж війська Росії.
Путінські посіпаки малюють картинку, що нібито події, які відбуваються у Курській області дрібниці. Водночас вони активно роздувають наступ на Покровськ, нібито там відбувається вирішальна битва, яка поставить крапку. Втім, є питання до того, як довго ця картинка може працювати,
– наголосив ветеран російсько-української війни.
Росіянам доведеться збирати ударний кулак й намагатися викинути звідти Сили оборони. Якщо це буде противнику непросто, то тоді картинка розсиплеться і навіть для громадян Росії стане зрозуміло, що Курська операція це не випадковість й не короткочасовий рейд.
Зараз Путін намагається досягти того, щоб Україна забрала війська з Курщини й перекинула на Покровськ. Мене дивує, чому українці вірять у картинку російської пропаганди про нібито незначність Курської операції та вирішальне значення боїв під Покровськом. Це брехня. З цим треба боротись,
– зауважив Дикий.
Український тил – це останній ресурс, який лишився у Владіміра Путіна. Він хоче, аби українці посипалися і почали тиснути на українське командування, щоб воно ухвалило рішення не по інформації Генштабу, а по соцмережах.